Український Схід сьогодні певно є найбільш пріоритетним і водночас найбільш проблемним місцем для української “нової” енергетики. З одного боку, великі потенційні можливості для вітрової та сонячної енергетики, високий кваліфікаційний рівень мешканців цього регіону. З іншого боку, панування величезних енергомістких промислових комплексів та військові дії, що завдають непоправної шкоди довкіллю.
Саме тому Екодія, німецькі колеги з громадської організації Germanwatch та українські журналісти вирушили в інформаційний тур українським Сходом. Нам було вкрай важливо побувати в цьому регіоні, зрозуміти його проблеми і можливості їх вирішення.
Наш тур почався з півдня України – міста Мелітополя Запорізької області. Тут діє унікальний та єдиний для декількох районів області Мелітопольський центр реабілітації людей з інвалідністю. У ньому проходить лікування 40 осіб: як дітей, так і дорослих. Взимку цього року на Центрі були встановлені сонячні панелі, а для підігріву води у басейні – тепловий насос. За словами енергоменеджера міста Дмитра Кас’яненка, виробництво електроенергії за допомогою сонячних фотопанелей дозволяє подолати проблеми з перебоями електропостачання. У перспективі це зекономить щорічно 50 тисяч гривень. За результатами енергоаудиту, в реабілітаційному центрі було прийнято рішення замінити старі вікна та двері на металопластикові, а пізніше – утеплити саму будівлю. Центр реабілітації у Мелітополі – показовий приклад, як відновлювані джерела енергії можуть покращити якість послуг та зекономити державні кошти.
На фото: зліва – Мелітопольський центр реабілітації людей з інвалідністю, справа – експерт програми малих грантів ПРОООН Володимир Ширяєв та учасники інформаційного туру
У Запорізькій області ми також відвідали найбільшу в Україні вітрову електростанцію – Ботієвську ВЕС. Це величезний комплекс з 65-ти вітрових турбін загальною потужністю 200 МВт, який постачає електроенергією десятки тисяч будинків. Завдяки використанню енергії вітру для виробництва електроенергії замість викопного палива, економія викидів СО2 в атмосферу складає 700 тисяч тон щорічно. За словами начальника станції Геннадія Жукова, українське Причорномор’я з його потужними вітрами є дуже перспективним регіоном для розвитку вітрової генерації. Тому не дивно, що в найближчі роки тут планується будівництво додаткових енергетичних потужностей, що можуть сягнути 1 ГВт.
На фото: зліва – начальник Ботієвської ВЕС Жуков Г.О та учасники туру, справа – вітропарк Ботієвська ВЕС
Наступним пунктом, куди ми завітали, став Маріуполь. Півмільйонне місто на березі Азовського моря виявилось історично “затиснутим” між двома металургійними гігантами – меткомбінатом Ілліча та “Азовсталлю”. Учасники туру мали змогу самі спостерігати за різнокольоровими викидами труб одного з промислових комплексів. За словами місцевих жителів, така ситуація повторюється у місті мало не щодня.
Але тут є ті, кому не подобається подібний стан речей. Екодія зустрілася з місцевими активістами, які борються за чисте повітря у місті. Один з них – Максим Бородін. Свого часу, разом з однодумцями йому вдалося вивести на акцію протесту проти забруднення повітря тисячі людей. Сьогодні активісти цілодобово моніторять ситуацію з викидами за допомогою спеціально встановлених камер відеоспостереження, що допомагає миттєво реагувати на підвищений рівень викидів. Діють у місті і стаціонарні та пересувні пункти контролю за якістю повітря. Але, незважаючи на діючі механізми моніторингу стану повітря та невдоволеність громадськості, екологічна ситуація у Маріуполі залишається надзвичайно критичною. Протягом багатьох років років місто посідає перші місця за рівнем забруднення повітря в Україні. Проте активісти не втрачають оптимізму. На їхню думку, рано чи пізно, у місті вдасться переломити ситуацію і відійти від його сьогоднішньої орієнтованості лише на металургійне виробництво.
На фото: зліва – відвал Металургійного комбінату “Азовсталь” на березі Азовського моря, справа – активісти Центру громадських ініціатив Маріуполя та учасники туру
Попри існуючі проблеми, Маріуполь сьогодні – динамічне і сучасне місто, де активно впроваджуються заходи з енергоефективності. За словами керівника Департаменту з питань екології, енергоменеджменту, охорони праці та цивільної безпеки Маріупольської міської ради Ваагна Мнацаканяна, 250 міських будівель вже обладнані індивідуальними тепловими пунктами. У місті діє власна програма з енергозбереження, завдяки якій мешканці Маріуполя можуть отримати відшкодування на впровадження енергоефективних заходів до 90% від суми відповідного кредиту. Також з міського бюджету фінансуються й енергоефективні заходи для комунальних закладів. Екодія побувала в одному з дитячих садочків, де встановлено індивідуальний тепловий пункт, старі вікна та двері замінені на нові енергоефективні, оновлено систему вентиляції для забезпечення нормальної циркуляції повітря у приміщенні. Такі заходи дають можливість не лише зекономити бюджетні кошти, але й забезпечити комфортне виховання дітей та перебування вчителів у будівлі як влітку, так і взимку.
На фото: зліва – керівник Департаменту з питань екології, енергоменеджменту, охорони праці та цивільної безпеки Маріупольської міської ради Ваагн Мнацаканян, справа – завідувачка дитячого садку “Барвінок” Світлана Карташова
Ще одним унікальним місцем в Маріуполі став полігон твердих побутових відходів (ТПВ) “Приморський”, де працює біогазова установка на звалищному газі. Нагадаємо, звалищний газ утворюється в результаті розкладання твердих побутових відходів, а добувають його за допомогою свердловин. Потужність установки на полігоні “Приморський” складає 260 кВт, ще на одному – Лівобережному полігоні – планується встановити нову установку потужністю 2 МВт. Інвестиції для закупівлі необхідного обладнання склали 2,5-3 млн євро. Добування звалищного газу дає можливість не лише розвивати “зелену” енергетику, але й убезпечитись від небезпеки неконтрольованого накопичення газів на звалищі.
На фото: зліва – Лівобережний полігон, справа – біогазова установка на Приморському полігоні ТПВ Маріуполя
Наступною ціллю нашої поїздки стали вугільні підприємства Донеччини. Перший пункт – шахта “Капітальна”, на якій у нас відбулася зустріч з представниками профспілок державного підприємства “Мирноградвугілля”. На сьогодні більшість державних шахт отримують державні дотації, при цьому потреби підтримки шахт бодай у нинішньому стані є чималими. Лише фонд заробітної плати шахтарям “Мирноградвугілля” складає більше півмільярда гривень. При цьому видобуток самого вугілля на таких шахтах, за словами представників профспілки, відбувається “по старинці”: відбійними молотками, з використанням старого обладнання та неможливістю дотримуватися правил охорони праці. У той час, як уряд заявляє про термінову необхідність ліквідації збиткових шахт, представники профспілки зазначили, що процес згортання вугільної промисловості не може відбутися за один день.
“На реструктуризацію цього року всього в бюджеті виділено близько 800 мільйонів гривень, з цих грошей [таких, що заплановані на реструктуризацію] минулого року все пішло на заробітну плату шахтарям. Закриття [шахт] – це величезні кошти і їх поки ніхто не виділяє”, – зазначив Олександр Абрамов, керівник місцевої організації Незалежної профспілки гірників України Мирнограду та Покровського району.
За словами представників профспілки, у жодному з сусідних шахтарських міст немає стратегій чи планів розвитку міста. Тому вугільні підприємства залишаються містоутворюючими і місцеве населення, включаючи молодь, практично не має вибору, де працювати.
На фото: учасники інформаційного туру з представниками місцевої організації Незалежної профспілки гірників України
Наступним вугледобувним об’єднанням, яке ми відвідали, стало орендоване приватним акціонером “Добропіллявугілля”. На балансі цього об’єднання є шахта “Білецька”, яку нинішній орендатор – компанія ДТЕК – хоче закрити через неприбутковість. Колись на цій шахті працювало 1500 чоловік, сьогодні – вдесятеро менше. Ця шахта також є містоутворюючим підприємством для цілого населеного пункту Білецького, вона забезпечує 92% всіх надходжень в бюджет міста. Серед соціальних та екологічних проблем, які необхідно буде вирішувати після закриття шахти – питання з відкачуванням води. Наразі менеджмент “Добропіллявугілля” пропонує побудову системи водоочищення та забезпечення за рахунок відкачуваної з шахти води потреб навколишніх населених пунктів. Проте питання щодо подальшої долі шахти залишається відкритим.
На фото: шахта “Білецька”, Добропільський район, Донецька обл.
Наступною нашою зупинкою стала Донецька обласна державна адміністрація у Краматорську. Як розповіли представники ОДА, в області діє програма підтримки місцевих ініціатив, малого та середнього підприємництва “Український донецький куркуль”. У 12 містах та 6-ти районах Донеччини діють місцеві програми підтримки енергоефективності на додачу до державної програми “теплі” кредити, впроваджено систему моніторингу енергоспоживання будівель бюджетної сфери області. Серед планів ОДА – дослідити потенціал області щодо розвитку відновлюваних джерел енергії.
Донецька область стала першою в Україні, що впровадила автоматизовану систему моніторингу стану довкілля, дані якої є доступними онлайн. На сьогодні вже встановлено 6 великих стаціонарних автоматичних постів, які контролюють стан повітря – в Бахмуті, Миколаївці, Краматорську, Курахово і Маріуполі. До кінця року обладміністрація планує забезпечити встановлення 60 пунктів безпосередньо в санітарних зонах підприємств, що має дозволити ефективно визначати джерело забруднення повітря, попереджати наднормативні викиди і швидко реагувати у разі їх виникнення. Система екологічного моніторингу області також дозволить в онлайн-режимі перевіряти стан річкових, морських і підземних вод.
Щоб дізнатися більше про новації у сфері енергозбереження, ми відвідали унікальний навчальний заклад Краматорська – Донбаську національну академію будівництва і архітектури. Його викладачі на чолі з ректором Василем Кравцем – переселенці з окупованої території, які на новому місці створили новий вищий навчальний заклад з чистого листа. Починали з 150 студентів, а вже сьогодні тут навчається 600 осіб. Саму будівлю академії відремонтували з врахуванням вимог енергоефективності, звідси і економія оплати за енергоспоживання. У ВНЗ збирають обладнання для створення екологічної лабораторії і налагоджують тісну співпрацю з міжнародними партнерами. За словами ректора, проблем із працевлаштуванням випускники не мають. Усі влаштовуються працювати за фахом, адже потреба в енергоаудиторах, дизайнерах, інженерах-будівельниках лише зростає зі збільшенням попиту на енергоефективні заходи.
На фото: зліва – ректор Донбаської національної академії будівництва і архітектури Василь Кравець (по центру) та учасники туру, справа – нова будівля ДонНАБА у Краматорську
Останньою зупинкою нашого туру на Донеччині стало унікальне підприємство, яке займається виробництвом вітроенергетичних установок – “Фурлендер Віндтехнолоджі”. З моменту відкриття у 2011 році, підприємство вже виготовило більше 100 вітряків. Виробничий майданчик компанії знаходиться у Краматорську, при цьому більше 50% комплектуючих виготовляються в Україні. Метал для виробництва завозять зі східних регіонів, пластик – з Миколаївської області, а IT-підтримку забезпечують спеціалісти із заходу України. І хоча досі “начинку” турбін імпортують, працівники станції впевнені, що з часом можна виготовляти практично усі складові та деталі в Україні. Чим не шлях до справжньої енергонезалежності?
На фото: зала підприємства “Фурлендер Віндтехнолоджі”
“Тур по Приазов’ю та сходу України дав нам зрозуміти, наскільки комплексним є питання перетворення промислових та вугільних регіонів,”, – ділиться враженнями координатор проектів кліматичного відділу Екодії Костянтин Криницький. – “Тут є невичерпний ресурсний та людський потенціал для розвитку нових технологій: екологічних, енергоефективних, відновлюваної енергетики. Водночас, багато населених пунктів є мономістами, де усе життя сконцентровано навколо одного чи двох великих вуглецево- та енергомістких підприємств. Будь-які зміни потребуватимуть часу, комплексного середньо- та довгострокового планування, до якого мають бути залучені усі сторони: представники громадськості, науки, місцевого бізнесу та органів влади різних рівнів”.
Читайте інші матеріали за результатами інформаційного туру:
Юлія Бунакова, Новости Донбасса: novosti.dn.ua
Центр громадських ініціатив Маріуполя: centrvmeste.com.ua
Роман Іванченко, Інтерфакс Україна: interfax.com.ua
За додатковою інформацією звертайтесь:
Костянтин Криницький
координатор проектів
тел. 095 487 4769
krynytskyi@ecoact.org.ua
Фото: © Niels Ackermann / Lundi13 та Екодія / Ecoaction
