Зміна клімату проявляється в першу чергу у піднятті температури, яке призводить до решти небезпечних наслідків: танення льодовиків, посух, повеней та інших екстремальних погодних явищ. Тому і глобальна кліматична ціль визначається саме у градусах. Країни-підписантки Паризької угоди пообіцяли зробити все, аби втримати підняття глобальної температури на рівні не вищому за 2°С від доіндустріального рівня (тобто тоді, коли світ ще не почав активно спалювати викопне паливо і так сильно впливати на клімат). Вчені та активісти ж вимагають, щоб цей показник не перевищив 1,5°С, в той час як зараз вона вже досягла позначки у близько 1°С.
Здавалося б, що таке пів градуса? Коли йдеться про температуру повітря надворі, то ми навіть не відчуємо різниці. Однак кліматична система планети – надзвичайно складний механізм, найменші зміни в якому можуть призвести до масштабних перетворень в усіх процесах. І так само, як людина відчуває нездужання навіть з температурою 37,1°С, мешканці планети відчуватимуть згубні наслідки навіть за, здавалося б, незначного потепління. Чому?
По-перше, підняття середньої глобальної температури на планеті – це узагальнений показник, і ситуація у різні місяці та в різних регіонах може суттєво відрізнятися. Наприклад, вже зараз в Арктиці потеплішало сильніше, ніж в середньому на планеті – на 2°С. А за даними журналу PLOS One, якщо до 2050 року середня глобальна температура зросте на 2-3°С, то найтепліші місяці у Харкові чи Києві стануть гарячішими приблизно на 6°С. За кліматичними умовами столиця України може стати подібною до сучасної столиці Австралії.
Вже зараз підняття температури відчувається нерівномірно. Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського повідомляє, що, наприклад, весна 2020 року у столиці була на 1,4°С теплішою за кліматичну норму. При цьому травень виявився холоднішим за неї на 2,8°С, а березень — навпаки на 5,8°С теплішим. Тобто навіть незначна зміна середніх показників на практиці проявляється у більш відчутних та менш передбачуваних коливаннях погоди.
По-друге, як вже зазначалося, клімат – це система тісно пов’язаних елементів та механізмів, і порушення балансу в одному з них матиме наслідки і для інших. Наприклад, потепління в Арктиці призводить до того, що льодовики активніше тануть, площа світлих поверхонь, що здатні відбивати сонячні промені, зменшується і ще більше тепла поглинається океаном. Нагрівання води в свою чергу спричиняє порушення обміну теплом між океаном та атмосферою, що безпосередньо впливатиме на погоду та появу екстремальних погодних явищ.
Чим сильніше температура росте, тим відчутніші такі зміни і тим складніше їх потім спинити. За даними Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК), навіть підняття середньої глобальної температури на 2°С, яке на політичному рівні визнане прийнятною метою, зашкодить планеті значно більше, ніж потепління на 1,5°С. І ось як саме.
Частіші повені
Підняття температури впливає на частоту та рясність опадів. Адже чим тепліше, тим більше вологи випаровується із поверхонь, накопичується в атмосфері та випадає дощем. У багатьох регіонах – особливо містах, де природне покриття замінене на асфальт та бетон – інфраструктура не готова до рясних злив, коли за день випадає ледь не місячна норма води. Масові вирубки та забудова річкових заплав також сприяють посиленню повеней. За прогнозами МГЕЗК, за підняття температури на 1,5°С 11% територій по всьому світу ризикують стикатися із річковими повенями. Потепління на 2°С збільшить цю частку майже вдвічі – до 21%.
Знебарвлення коралів
Океани здатні поглинати вуглекислий газ із атмосфери, а також вбирати надлишкове тепло. Завдяки цим властивостям зміна клімату відбувається не так швидко, як могла б, однак це суттєво впливає на їх стан. Вода нагрівається, а через вуглекислий газ ще й стає кислішою. Таке середовище перестає бути сприятливим для багатьох морських мешканців, які звикли до існування в інших умовах.
Наприклад, корали. Ці морські організми взаємовигідно співіснують з мікроскопічними водоростями, завдяки яким отримують поживні речовини і мають яскраві кольори. В кислішому і теплішому середовищі водорості відмирають, залишаючи лише «скелети» коралів. Такі знебарвлені корали стають більш вразливими до хвороб та руйнування.
Чверть усіх океанічних видів мешкають в екосистемах, що залежать від коралових рифів, і навіть деякі люди завдячують їм своєю безпекою. Рифи слугують природною перепоною для великих хвиль, штормів та повеней. Так Великий бар’єрний риф захищає узбережжя Австралії, а там вже зараз через знебарвлення загинуло 35% коралів. За прогнозами МГЕЗК, при піднятті середньої глобальної температури на 1,5°С знебарвлення загрожує 70% усіх коралових рифів у світі, а потепління на 2°С зачепить майже всі – 99%.
Втрата біорізноманіття
Зміна клімату визнана однією із найбільших загроз для рослин і тварин. За даними науковців, близько мільйону їх видів загрожує вимирання вже найближчим часом. Така перспектива очікує їх не лише через кліматичні негаразди, а й через комплекс різних чинників: зміни у землекористуванні, забруднення, урбанізацію, пряме винищення людиною чи інвазійними видами. Та ті ж дослідники прогнозують, що через підвищення температури на 2°С сама лише зміна клімату поставить під загрозу існування 5% видів рослин і тварин.
Кліматична криза загрожує живим організмам по-різному: це і пряме знищення під час стихійних лих, і втрата води та їжі через посухи, й інші зміни в середовищі існування, і втрата самого цього середовища. МГЕЗК прогнозують, що при потеплінні на 1,5°С 8% видів рослин, 4% видів хребетних тварин і 6% видів комах по всьому світу втратять понад половину своєї території існування. Всього пів градуса різниці збільшать частку таких видів рослин і хребетних удвічі, а комах – у три рази.
Частіші хвилі тепла
Підняття середньої глобальної температури призводить, звісно, і до більш спекотної погоди в окремі періоди. Хвилі тепла – аномально спекотна погода, яка тримається протягом кількох днів на певній території – в доіндустріальний період траплялися в середньому раз на 100 днів. Зараз, коли температура вже приблизно на градус вища, вони відбуваються вже 4-5 разів на рік. За потепління на 2°С від доіндустріального рівня таких днів буде вже 27 зі 100, тобто понад три місяці на рік.
Хвилі тепла не просто створюють дискомфорт, а й можуть нашкодити здоров’ю, особливо дітей, літніх людей та осіб із хронічними захворюваннями. У спекотну та вологу погоду існує також ризик отримати тепловий удар, адже піт зі шкіри у таких умовах гірше випаровується і тіло втрачає здатність охолоджуватися. МГЕЗК прогнозує, що потепління на 1,5°С призведе до того, що майже 700 млн людей (тобто кожна десята особа) переживатимуть екстремальні хвилі тепла не менш ніж раз на 20 років. У світі, який стане спекотнішим на 2°С, таких людей буде вже понад 2 млрд.
Втрата льоду в Арктиці
Північна півкуля нагрівається дещо швидше, ніж південна, хоча і та, й інша переживають зараз безпрецедентну втрату льоду. Новини про розталі льодовики чи відколоті крижини з’являються ледь не щомісяця, що значно погіршує ситуацію зі зміною клімату. Як вже зазначалося, чим більше льоду тане, тим швидше температура росте, і тим більше (саме так!) льоду тане.
Протяжність льодового покриву в Арктиці змінюється залежно від сезону, але за сучасних людей він ніколи не зникав повністю. Прогнозується, що льодова шапка, яка існує на північному полюсі не менш як 2,6 млрд років, повністю розтане всього за 15. Існує думка, що це не так вже й погано, адже відкриються нові судноплавні маршрути і приховані під полярними водами ресурси. Однак, танення Арктики принесе мешканцям планети більше шкоди, ніж користі: рівень моря підніматиметься, течії змінюватимуть швидкість чи напрямок руху, а тварини, що мешкають у цьому регіоні, втрачатимуть території, де полюють чи народжують дитинчат.
Звісно, лід в Арктиці не зникне повністю (принаймні не одразу). Невеликі крижини все одно плаватимуть посеред океану, а найбільший центральний масив криги, який невпинно зменшується, зникатиме лише у найтепліші місяці і відновлюватиметься в холодніші періоди. За прогнозами, потепління на 1,5°С може спричиняти повну втрату «крижаної шапки» планети у вересні (наприкінці арктичного літа) раз на 100 років, а от за підняття температури на 2°С таке траплятиметься вже приблизно раз на десятиліття.
***
Тож маленький крок на шкалі термометра – це великий стрибок у прірву гірших і серйозніших проблем для всього людства. І в нас уже немає часу сперечатися і шукати компромісів із довкіллям, стан якого погіршується із кожним днем. Навіть наслідки потепління на 1,5°С вже загрожують нам серйозною небезпекою, і наша задача – зробити все, аби цього не допустити. А це означає системно змінювати політику вже зараз: відмовлятися від викопного палива в енергетиці і транспорті, розвивати енергоефективність, переходити до більш сталого ведення сільського господарства, зберігати та відновлювати екосистеми, екологізувати промисловість.
Хочете дізнаватися більше новин про зміну клімату та можливості їй протидіяти? Підписуйтеся на нашу розсилку!
ПІДПИСАТИСЬ
Візуальні матеріали готувалися у рамках втілення проєкту, що фінансує Федеральне міністерство екології, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини у межах проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ), а також проєкту «Посилення громадської мережі “EkoNet” із захисту клімату і довкілля в Східній Європі та Центральній Азії».
