Підрив Каховської ГЕС: попередні висновки і можливі наслідки

Представники природоохоронного руху України звертаються до наших колег- природоохоронців, міжнародних експертів, інституцій, чиєю метою і ціллю діяльності є захист довкілля, секретаріатів міжнародних природоохоронних конвенцій, уповноважених органів та осіб Організації Об’єднаних Націй у межах повноважень і можливостей відреагувати на черговий акт екоциду з боку Російської Федерації, що було вчинено в ході підриву Каховської ГЕС.

6 червня 2023 року російські окупанти вдалися до чергового акту екоциду, котрий загрожує безпрецедентними екологічними наслідками для півдня України і цілого Чорноморського регіону.

Греблі гідроелектростанцій завжди були об’єктом підвищеної техногенної небезпеки. Наслідками злочинного руйнування, в даному випадку Каховської ГЕС, є:

• знищення та значне порушення екосистем Каховського водосховища та водних об’єктів які в нього впадають й де відбувався підпір води, пониззя Дніпра, Дніпровського лиману і порушення екосистем пригирлової ділянки Чорного моря;
• можлива масова загибель водних організмів (риби, молюсків, ракоподібних, мікроорганізмів, водної рослинності) у Каховському водосховищі з подальшим погіршенням якості вод внаслідок розкладення загиблих організмів;
• порушення середовища існування риби, молюсків, ракоподібних, птахів, земноводних та інших тварин, які заселяють акваторію та прибережні комплекси від греблі Каховського водосховища і нижче за течією до Кінбурнського півострова;
• порушення середовища існування та можлива загибель тварин, які населяють сухопутні ділянки які будуть затоплені. Значні ризики для популяцій гризунів, зокрема ендемічних видів та занесених до Червоної книги України;
• порушення середовищ існування рослинних комплексів: прибережна водна рослинність вище за течією від дамби Каховської ГЕС через осушення загине, території, розташовані нижче зазнають затоплення, зокрема степові та лісові комплекси, які не пристосовані до перебування під водою, що спричинить їх вимокання та загибель. В пониззі Дніпра зростають ендемічні види, занесені до Світового червоного списку й які більше ніде в світі не зустрічаються;
• непрогнозоване відкладання річкових наносів та змитих матеріалів з поверхні суходолу;
• негативний вплив на акваторії, прибережні території та сухопутну частину трьох українських національних природних парків – «Нижньодніпровський», «Кам’янська Січі», «Білобережжя Святослава», Чорноморського біосферного заповідника (ця територія також має статус біосферного резервату ЮНЕСКО), Регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська Коса» та численних об’єктів природно-заповідного фонду з меншими площами, вплив на проектовані природоохоронні території. Ці території також мають статус Водно-болотних угідь міжнародного значення що охороняються відповідно до Рамсарської конвенції, а також є територіями Смарагдової мережі, що охороняються відповідно до Бернської конвенції;
• порушення водопостачання об’єктів у Херсонській і, частково, Запорізькій областях та Дніпропетровській областях;
• забруднення вод Дніпра і Чорного моря – первинне забруднення внаслідок потрапляння до вод паливно-мастильних матеріалів, змиву сміття, агрохімікатів, інших небезпечних матеріалів, затоплення і виведення з ладу систем очистки стічних вод, каналізації, і так зване «вторинне забруднення», що виникає внаслідок порушення шарів намулу, в яких десятиліттями відбувалось накопичення забруднюючих речовин;
• затоплення будинків, споруд, підприємств, втрати майна, руйнування;
• знищення свійських тварин, худоби, домашніх тварин, тварин у зоопарках, трупи яких в спекотну погоду будуть отруювати воду, ґрунти, забруднювати повітря та становити небезпеку поширення інфекційних хвороб;
• ускладнення або повне унеможливлення водопостачання для сільськогосподарських потреб півдня Херсонської області;
• вимивання, перенесення мін та інших вибуховонебезпечних речовин, збільшення мінної небезпеки;
• утруднення або унеможливлення забору води, необхідної для охолодження Запорізької АЕС, загроза ядерній безпеці світу.
• зміна мезоклімату території через зміну площі поверхні водного дзеркала, зміну водного балансу території та збільшення відкритих ділянок суші;
• неможливість регулювання водного режиму під час водопілля та паводків.  Внаслідок підриву Каховської ГЕС відповідну греблю знищено, а, отже, нівельовано захист об’єктів, що знаходяться нижче за течією. Тому є ризики повторного підтоплення територій, які є залежними від регуляції з боку Каховської ГЕС.

Злочинними діями окупантів порушено положення п. 3 ст. 35 Розділу І частини ІІІ Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів щодо заборони методів або засобів ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгострокової і серйозної шкоди природному середовищу.

Такими варварськими діями РФ порушуються і основні принципи, ідеї, які цивілізований світ розробляв десятиліттями і закріплював у низці міжнародних угод, як-от Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів та Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Такі дії ворога вкотре демонструють світовому співтовариству абсолютне нівелювання РФ міжнародних норм, стандартів та правил.

Такі злочинні дії російських військових безумовно та цілком підпадають під кримінально-правову кваліфікацію воєнного злочину відповідно до ст. 8 (2) (b) (iv) Римського Статуту Міжнародного кримінального суду. Даним положенням передбачається відповідальність за вчинення воєнних злочинів, що полягають у умисному вчиненні нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою. Абсолютно кожна із ознак вчинення даного міжнародного злочину наявна у вчиненому РФ варварстві.

Детальніше про специфіку поширення на Україну та Росію положень Римського Статуту Міжнародного кримінального суду та аналіз складу даного міжнародного воєнного злочину можна ознайомитись у документі.

Такі дії окупантів також підпадають під ознаки злочину “Екоцид», який передбачено статтею 441 Кримінального кодексу України. Відповідно до чинної редакції Кримінального кодексу України, екоцид – це масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Отже, у діях окупантів наявні всі обовʼязкові елементи (обʼєкт, обʼєктивна сторона, субʼєкт, субʼєктивна сторона) складу злочину екоцид, тому національні правоохоронні органи повинні відреагувати на такі дії окупанта в межах кримінально-процесуального законодавства.

Цей злочин є ще одним серйозним стимулом для партнерів України пришвидшити створення трибуналу для РФ та Білорусі, а також доповнити Римський статут таким злочином як екоцид.

Ми закликаємо усіх, кому небайдужа доля нашої планети та довкілля, хто декларує свій статус природоохоронців, визначає своїми цілями діяльність із захисту природи – дійсно вживати усіх можливих заходів для того, аби зафіксувати дані порушення, притягнути винних до відповідальності і унеможливити вчинення подібного варварства у майбутньому.

МБО «Екологія – Право – Людина»

Мережа захисту національних інтересів «Антс»

ГО «Еколтава»

ГО «Бюро екологічних розслідувань»

ГО «Save Dnipro»

ГО «Діксі Груп»

ГО «Екопарк Осокорки»

ГО «Хмельницький енергетичний кластер»

Центр Екологічних Ініціатив «Екодія»

Ця публікація підготована у рамках проєкту «Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Екодія» і вона за жодних обставин не може вважатися такою, що відображає позицію Європейського Союзу.