Рубрки: Статті

На що Україна витрачатиме 50 млрд євро від ЄС – оцінка екологічної складової Плану України

Нещодавно уряд презентував План України для Ukraine Facility – програми фінансової підтримки  відбудови та модернізації України від Євросоюзу протягом 2024-2027 рр. У Плані визначені кілька позитивних моментів, які можуть посприяти більш сталому відновленню України. Там зафіксоване зобов’язання проводити реконструкцію на основі низьковуглецевого, циркулярного та природозберігаючого підходу. Але все ж є що покращувати. 

У Плані наша держава мала окреслити, які реформи та проєкти  втілюватиме за 50 млрд євро допомоги від ЄС. Усі ці заходи мали б відповідати Регламенту Ukraine Facility, цілям та політикам ЄС, аби не просто відбудовувати «як було», а й сприяти більш сталому розвитку нашої держави та подальшій євроінтеграції. Наскільки вдалим він вийшов, оцінюють наразі у Брюсселі та в столицях ЄС. 

Важливо зокрема, як будуть дотримуватись положення Регламенту про взаємодію із зацікавленими сторонами, надання коштів муніципалітетам, принцип «не завдавати значної шкоди» та «нікого не залишати осторонь», спрямування 20 відсотків фінансування в рамках Інвестиційної програми в Україні та Плану кліматичні заходи, довкілля та зелений перехід, включаючи біорізноманіття. План є передумовою отримання подальших траншів підтримки Україні. 

Ми ж детальніше поговоримо про План з точки зору збереження довкілля у процесі відновлення. 

 

На крок ближче до сталого відновлення? 

Серед підходів до відбудови у Плані визначені кілька позитивних моментів. Йдеться про енерго- та ресурсоефективне будівництво та реконструкцію будівель; відновлення та модернізацію муніципальної інфраструктури (системи тепло-, водопостачання та водовідведення); підтримку проєктів виробництва зелених будівельних матеріалів відповідно до стандартів ЄС, альтернативних матеріалів тощо. 

У секторі енергетики, крім енергоефективності у відбудові, заплановані реформи також включають, наприклад, покращення нормативно-правової бази для розвитку відновлюваної енергетики (ВДЕ), підвищення ефективності централізованого теплопостачання, енергоефективності в громадських будівлях, локалізацію виробництва енергетичного обладнання в Україні.  

Нещодавнє дослідження щодо впливу війни на клімат за 18 місяців показало, що відбудова може спричинити понад 50 млн тонн СО2е додаткових викидів парникових газів, що посилюють кліматичну кризу. Більш сталий підхід до будівництва допоможе значно зменшити цю цифру, а енергоефективні технології допоможуть скорочувати викиди ще й від споживання енергії у довгостроковій перспективі.  

Ще на початку роботи уряду над Планом ГО Екодія разом з ГО Екоклуб виявили ініціативу та подавали свої рекомендації щодо того, які аспекти варто включати, зокрема й в енергетичному секторі. Деякі пункти з цієї позиції знайшли своє відображення у цьому плані.  

Гарні новини є й у агросекторі. Багато згадується про сталість та озеленення сектору, а пріоритет віддається малим та середнім фермерським господарствам. Цього аспекту давно бракувало українській аграрній політиці, що роками фокусувалася на підтримці агрогігантів, чия інтенсивна діяльність значно більше шкодить довкіллю та місцевим спільнотам. Серед планованих реформ також згаданий розвиток дорадчих служб та сприяння переходу до продукції з вищою доданою вартістю, що за грамотного підходу суттєво допоможе розвитку більш сталого фермерства. 

У плані згадується також питання зміни клімату, але з фокусом на державну та міжнародну кліматичну політику, а також на формування Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару. Окрема увага приділена впровадженню ринкових механізмів ціноутворення на вуглець, зокрема – запровадження системи торгівлі викидами. Адаптація до зміни клімату наразі не має окремо присвяченого їй розділу, але згадана у Плані у різних його частинах – наприклад, щодо сільського господарства або щодо законодавства на національному рівні. Водночас, у громадах розробляються і вже починають впроваджуватися плани відновлення , тому національна політика – це важлива рамка, але вона має бути невіддільною від місцевої, де адаптація до зміни клімату повинна бути важливим пріоритетом.  

 

Поєднати непоєднуване  

Та попри позитивні аспекти, не обійшлося й без суперечностей. Хоч План також приділяє увагу збереженню біорізноманіття, але у межах конкретних реформ фокус направлений лише на питання управління лісами, а не збереження біорізноманіття загалом. Зокрема, в описі планується розробка Національної стратегії та плану дій з біорізноманіття, фокус якої – збільшення площі природохоронних територій та відновлення екосистем, пошкоджених у тому числі внаслідок російської війни проти України, але в переліку реформ про неї не згадують і конкретних цілей щодо збільшення площі ПЗФ не наводять.  

Що ж до управління лісами, у документі задекларовані плани законодавчих змін для збереження лісів та протидії знелісненню та деградації. Та в той же час виробництво деревини має зрости з 15 до 25 млн м3 за наступні 10 років. Поєднати таке значне зростання зі збереженням лісів майже неможливо. Враховуючи законодавчі тенденції Європейського Союзу, на які мусимо зважати, екологічні інтереси (зокрема запобігання деградації лісів на виконання EU Deforestation Regulation) мають стояти в основі будь-яких планів управління лісами. 

Ще одна суперечність закралася в енергетичний сектор. Загалом у Плані декларується прагнення до декарбонізації (тобто зниження викидів парникових газів) та децентралізації енергетики. А одним із наскрізних принципів відновлення зазначається ефективність, а саме «вибір найбільш раціональних механізмів виконання інвестиційних проектів з точки зору витрат і користі та досягнення запланованих результатів». Та в той же час, План покладає надії на «ренесанс атомної енергетики» та визначає її як одну із ключових інвестицій.  

Розвиток атомної енергетики не може вважатися фінансово сталим та економічно вигідним. Світовий досвід будівництва нових атомних потужностей за останні 30 років показує, що прогнозована вартість проєктів із будівництва нових АЕС на практиці часто зростає та сильно розтягується в часі. Більше того, розвиток атомної генерації прямо суперечить ідеї децентралізації енергетики, адже сприятиме ще більшій централізації енергетичної системи та зниженню енергетичної безпеки на десятиліття наперед. 

Зважаючи також на нещодавні російські обстріли та втрату майже усієї вугільної генерації, Україна потребує дешевших та швидших рішень для забезпечення наших енергетичних потреб. Чекати на нові атомні блоки у нашої країни просто немає часу. Натомість розподілена генерація з відновлюваних джерел доступна вже зараз навіть для окремих громад та споживачів та значно дешевша у втіленні.  

 

Незаповнені пробіли  

Деякі ж критичні екологічні аспекти у Плані залишилися взагалі не врахованими. До прикладу, поки у світі та й в Україні фіксуються все нові й нові температурні рекорди, План узагалі уникає адаптації до кліматичної кризи на рівні громад – це питання включене лише у планах на національному рівні. Тим часом, її згубні наслідки з кожним роком стають усе відчутнішими, і їх необхідно враховувати в тому числі й у відбудові.  

У агросекторі, який одним із першим відчуває зміну клімату через частіші посухи, повені тощо, про адаптацію все ж згадали. Та єдине рішення, яке пропонується у Плані – це зрошування. І хоч наголошується, що важливо враховувати вплив цього рішення на довкілля, та цього усе ще замало. Адаптація сектору до зміни клімату має розглядатися у комплексі, має бути розроблена комплексна Стратегія з адаптації сільського господарства до зміни клімату. 

Крім того, попри фокус на малих та середніх фермах та озелененні підходів до ведення господарства, план ігнорує очевидні проблеми агросектору – значну розораність земель. У документі згадано, що 70% території України займає рілля. Однак жодних згадок про те, що така структура землекористування є загрозливою у довгостроковій перспективі, тому треба зменшувати площу ріллі і збільшувати продуктивність на тих землях, які можна обробляти. 

 

Що далі? 

Загалом же хоч опублікований урядом План містить чимало позитивних моментів, але диявол криється в деталях. І деякі з них суперечать одні одним або принципам зеленого відновлення загалом.  

Цей документ має оцінити Європейська Рада, яка також може додати свої коментарі чи запропонувати зміни, щоб зробити цей план більш узгодженим з положеннями Регламенту Ukraine Facility та сталим. Тож коментарі та зауваження Екодія, Екоклуб, CEE Bankwatch та Transport & Environment вже передали уповноваженим органам ЄС. А після позитивного висновку таке необхідне фінансування та інвестиції продовжаться. Україна почне отримувати регулярні транші для втілення плану в життя і є надія, що зелене відновлення поступово ставатиме ще ближчим для України.  

 

Джерело: lb.ua

Share

Останні повідомлення

Вакансія: Фахівець чи фахівчиня фінансового відділу (бухгалтер)

Ми шукаємо людину у фінансовий відділ, яка буде забезпечувати підтримку нашої роботи.

16 Липня 2024

Пропозиції до плану дій щодо зон, вразливих до (накопичення) нітратів

Екодія надіслала лист з пропозиціями до плану дій щодо зон, вразливих до (накопичення) нітратів.

12 Липня 2024

Пропозиції Екодії до Плану заходів для притягнення держави-агресора до відповідальності за екологічні злочини

Екодія надіслала свої пропозиції, зауваження до Плану заходів, спрямованих на притягнення держави-агресора до відповідальності за…

12 Липня 2024

Січень – новий квітень: як температурні рекорди загрожують Україні

Щомісяця встановлюються нові температурні рекорди, і це, на жаль, триватиме.

9 Липня 2024

Екодія “замурувала” гроші у стіну на знак протесту проти добудови ХАЕС

Екодія провела символічну акцію проти добудови 3 і 4 енергоблоків Хмельницької АЕС.

3 Липня 2024