Уперше в історії війна точиться за атомні електростанції та вперше в історії ми маємо прецедент ядерного тероризму. Атомні об’єкти України виявилися ласим шматком для загарбників. У статті експертів ГО Екодія для “Економічної правди” пояснюємо, чому так сталося та як можна запобігти захопленню атомних об’єктів України.
Ніхто не вірив, що сусідня держава, народ якої називав себе братнім, у складний момент зазіхне на територію сусіда. Навесні 2014 року, коли стало зрозуміло, що українська нація обрала євроінтеграцію — Росія загарбала Крим.
Трохи пізніше, коли чимало людей ще вірило, що росіяни не повернуть зброю проти решти українців — ця держава напала на Схід України й загарбала частини Донецької та Луганської областей.
Цієї зими не всі наважувалися повірити, що Росія продовжить восьмирічну війну широкомасштабним наступом на всю територію України — а вони це зробили рано-вранці 24 лютого, перейшовши кордони та обстрілявши міста.
І навіть тоді ще були люди, які вірили: ні, не може одна людська істота віддавати накази, а інша — спрямовувати постріли зі смертоносної зброї у житлові райони, школи, лікарні, вбивати дітей.
Але станом на 1 березня, за словами уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук, від зброї російських загарбників загинуло 28 дітей.
Кілька населених пунктів уже лежать у руїнах, а деякі — зазнають безперервних жорстоких обстрілів протягом кількох днів.
До цих днів мало хто вірив у те, що одна держава може не просто зазіхнути, а й захопити ядерні об’єкти іншої.
Продовження читайте на “Економічній правді”.
Англомовна версія тут.