Понад 80% багатоквартирних будинків в Україні не мають ОСББ і через це фактично не можуть скористатися державними чи місцевими програмами термомодернізації. Про це йдеться у результатах дослідження ГО “Екодія”, яке аналізує стан та бар’єри для модернізації будинків без об’єднань співвласників.
Згідно з дослідженням, національні програми підтримки «Енергодім», «ГрінДІМ», «ВідновиДІМ», а також банківські інструменти лізингу й пільгового кредитування орієнтовані виключно на ОСББ, ЖБК та кооперативи. Будинки без ОСББ не мають можливості подаватися на ці програми навіть за наявності ініціативної групи. Лише окремі громади пропонують локальні механізми співфінансування чи револьверні фонди, утім вони залишаються точковими.
За даними опитування КМІС, 91% мешканців хочуть впроваджувати енергоефективні заходи, 74% не знають жодної програми, яку могли б використати, а 48% готові створити ОСББ, проте головними бар’єрами називають пасивність сусідів і складність організації процесів.
«Україна останніми роками модернізує лише ті будинки, де вже є ОСББ. Але найбільше тепла втрачають саме ті, мешканці яких не мають доступу до програм фінансування енергоощадних заходів. Щоб змінити ситуацію, потрібно не лише бажання людей, а й системні кроки держави. Уряд має забезпечити реальну підтримку — від фінансових стимулів до консультаційних сервісів — і створити умови, які спростять організацію співвласників. Без цього більшість будинків залишатиметься поза програмами модернізації, а країна втратить шанс зменшити енергетичні ризики», — зазначає фахівчиня з енергетичної політики Екодії Ірина Климась.
Окрему проблему становлять прогалини в державній політиці. Дослідження вказує на слабкий контроль за діяльністю управляючих компаній, недостатню прозорість їх роботи та відсутність доступних консультаційних сервісів і технічного супроводу на рівні громад. Також в Україні досі немає структури, яка б системно відповідала за управління житловим фондом. Функції у цій сфері розподілені між кількома органами виконавчої влади, зокрема Мінрозвитку, яке займається питаннями житлово-комунального господарства, та місцевими органами влади.
При цьому навіть у будинках без ОСББ можна реалізовувати мінімальні енергоефективні заходи: встановлення загальнобудинкових лічильників, балансування системи опалення, утеплення труб та монтаж індивідуальних теплових пунктів. За оцінками фахівців, модернізація може зменшити енергоспоживання будівель приблизно на 42%. Для мешканців це означає менші рахунки за комунальні послуги та довший термін служби самого будинку.
Проте без фінансових інструментів та технічного супроводу енергоефективні рішення залишаються недоступними для більшості старих будинків. Тож експерти закликають уряд передбачити для них мінімальний пакет обов’язкових заходів, що забезпечить швидкий результат, економію ресурсів і створить мотивацію для об’єднання співвласників. Це дозволить інтегрувати весь житловий фонд у державні програми модернізації. За словами Ірини Климась, такі рішення не замінюють створення ОСББ, але дозволяють не чекати багато років, поки всі будинки пройдуть цей шлях.
