європейська система торгівлі викидами (ETS) та механізм регулювання вуглецю на кордоні (CBAM)
Євросоюз розробив перший у світі механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM), який може запрацювати уже з квітня. Це означатиме, що вже в найближчі роки країни-імпортерки в ЄС муситимуть звітувати про кількість викидів вуглецю, спричинених виробництвом вуглецеємних товарів, та згодом платити за них додатковий збір при імпорті.
У 2021 році 40% українського експорту йшло саме до Євросоюзу – це наш найбільший торгівельний партнер, тож ми неодмінно відчуємо ці зміни. Крім того, як кандидатка на вступ в ЄС Україна мусить приводити своє законодавство у відповідність із європейськими політиками – в тому числі й кліматичними. Попри повномасштабну війну, наша країна не відмовилася від своїх цілей та планує досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року. Тож впровадження європейських механізмів допоможе нам і досягти цієї мети, і прискорити євроінтеграцію, полегшити зовнішню торгівлю з Євросоюзом, якщо наш вступ відбудеться пізніше, ніж механізм CBAM повністю запрацює.
Що ж таке CBAM, для чого він існує та як має покращувати кліматичну ситуацію не лише в ЄС, а й у світі – розповіли експертки німецьких організацій Germanwatch та adelphi на вебінарі, організованому спільно з Екодією. Про основні питання, які розкрили на цьому заході, поговоримо далі.
Перш ніж говорити про CBAM, варто зробити крок назад та розібратися із іншим механізмом регулювання викидів вуглецю, що вже працює в ЄС – системою торгівлі викидами (Emissions Trading System, ETS або ж СТВ). Це основний ринковий інструмент кліматичної політики. Принцип роботи полягає в тому, що уряд встановлює ліміт на викиди СО2 у певних секторах. І підприємства, в залежності від сектору, отримують – за гроші чи безкоштовно – квоти на такі викиди. Вони можуть самі вирішувати, що їм вигідніше: купувати квоти чи знижувати викиди, щоб не мати потреби у цих квотах. Зайві квоти можуть продаватися за ціною, яка формується ринком – на відміну від вуглецевого податку, який встановлює держава.
У ЄС СТВ працює з 2005 року. Нещодавно ЄС змінила свої кліматичні цілі та закріпила їх у новому пакеті документів Fit for 55. Тепер там планують скоротити викиди парникових газів на 55% до 2030 року. Аби цього досягти ціни на викиди за СТВ, зростатимуть.
До того ж, безкоштовні квоти на викиди, які видавалися деяким секторам, поступово скасовуватимуться і з часом за них доведеться платити усім.
У рамках пакету Fit for 55 Єврокомісія запропонувала і цілковито новий механізм CBAM. Він покликаний полегшити конкуренцію для європейських виробників на внутрішньому ринку та уникнути відтоку підприємств до країн, де регулювання викидів вуглецю поки немає.
Механізм простий: імпортери в ЄС мають звітувати про прямі викиди вуглецю від виробництва товарів, що ввозяться, та платити за ці викиди. При чому збір має бути рівноцінним до того, який сплачують європейські компанії за механізмом СТВ. Таким чином й іноземні, і місцеві компанії, що продаватимуть товари всередині ЄС, мають грати за спільними правилами і платити однаково.
Механізм запропонували ще у липні 2021, довго обговорювали між Єврокомісією, Європарламентом та Радою ЄС та у грудні врешті досягли домовленості. На квітень запланований остаточний розгляд та ухвалення механізму. Якщо це станеться, то вже з жовтня імпортери муситимуть подавати звіти про викиди. Платити за них доведеться лише з 2026-го року і поступово. Оскільки безкоштовні квоти за системою СТВ для компаній в ЄС будуть скасовувати не одразу, то й за механізмом CBAM деякі іноземні компанії платитимуть не одразу. Логіка така, що збори для подібних підприємств усередині та за межами ЄС будуть впроваджуватися одночасно, а вже з 2034 року механізм запрацює у повну силу.
За нинішнім планом CBAM зачепить не всі сектори, а лише ті, що спричиняють найбільше викидів вуглецю: електроенергія, водень, виробництво цементу, сталі, алюмінію та добрив. Однак у майбутньому планується розширювати перелік секторів – наприклад, внести у нього хімічну галузь та виробництво пластику.
У 2021 році 23% нашого імпорту до ЄС складали товари, що підпадатимуть під таке регулювання – переважно чорні метали. Їх загальна вартість склала понад $6 млрд.
Повномасштабна війна сильно змінила структуру нашої економіки і ці цифри ще можуть сильно змінитися. Так, чверть сталі та сталевих продуктів, що вироблялися в Україні, продавалися у ЄС, однак станом на квітень 2022 90% заводів галузі зупинили діяльність. Експорт алюмінію так само впав, а експорт добрив узагалі на початку наступу був заборонений, та й надалі з ним залишаються складнощі через логістичні проблем та блокування росією українських портів.
З іншого боку, у 2022 році Україна приєдналася до європейської енергомережі ENTSO-E. Тож ЄС для нас тепер головний ринок експорту електроенергії, хоч з початком російських обстрілів нашої енергетичної інфраструктури продаж закордон тимчасово зупинили. Крім того, наша країна має плани з розвитку виробництва водню на експорт.
Механізм CBAM також передбачає знижки на збори для країн, у яких є внутрішні ціни на вуглець, податок на СО2. Якщо підприємство заплатило за викиди у своїй країні, то цю суму віднімають від збору за CBAM – щоб загальна плата була рівноцінною до того, що платять європейці за СТВ. Якщо ж внутрішній механізм країни відповідатиме усім критеріям ЄС, то їй узагалі можуть дозволити ввозити товари без додаткової сплати. Тож Україні не обов’язково чекати на вступ до ЄС, аби впровадити СТВ у себе – навіть не ставши членами, ми отримаємо від цього і користь для клімату, і вигідні умови торгівлі з ЄС.
Нараз в Україні один з найнижчих податків на вуглець – усього 30 грн/т. Тож аби не сплачувати різницю в рамках СВАМ під час експорту до ЄС, Україні буде важливо підвищити його та розробити бачення того, як використовувати ці кошти на скорочення викидів.
Створення дієвої системи торгівлі викидами – це складний процес, який потребує ретельної розробки. Це займе кілька років – і це нормально. Розробка СТВ в Україні вже ведеться.
Перший необхідний крок – це збір даних, зокрема про викиди. І в нас уже є для цього база – закон про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів, за яким підприємства мають відстежувати свої викиди та подавати звіти про них. Перші такі звіти планувалося отримати вже у 2022 році, однак через повномасштабну війну їх подання стало необов’язковим. Тож перших даних майже немає і навряд буде до завершення війни – звітування стане обов’язковим лише через три місяці після зняття воєнного стану.
Наступні кроки – визначити основні елементи СТВ: визначити охоплення, ліміт та підхід до розподілу квот – для цього вже навіть є необхідні інструменти і бракує лише верифікованих даних. Також залишається невизначеність конфігурації повоєнної економіки, тож встановити верхній ліміт в умовах повномасштабної війни неможливо. Далі знадобиться розробити законодавчу базу та впровадити систему обігу квот.
Планувалося, що українська СТВ запрацює у 2025, щоб встигнути до запуску CBAM, однак в нинішніх умовах такий план виглядає нереалістичним. Та оскільки процес вже йде, це гарна нагода для громадськості долучитися до формування кліматичної політики. Більше про СТВ, CBAM та роль громадськості у розробці цих механізмів дивіться на нашому вебінарі.
Текст підготований за матеріалами виступів Anne Gläser (Germanwatch), Марини Ларіної (Germanwatch) та Ірини Головко (adelphi)
Мета публікації: Створити компактний путівник для громад з переходу на зелені енерготехнології.
Територіально розглядаємо локації за межами Києва та інших великих міст.
Екодія посилює зв’язки з європейським громадянським суспільством.
Основні завдання - капремонт частини будівлі з заходами енергозбереження.
Ми детальніше поговоримо про План з точки зору збереження довкілля у процесі відновлення.
Екодія розповіла про можливості використання бази даних щодо масштабних інвестицій у землю.