Українське екологічне законодавство змінюється під впливом євроінтеграції, а кліматична політика дедалі більше впливає на рішення у сфері довкілля, енергетики та розвитку громад. Тому майбутнім юристам важливо розуміти не лише норми права, а й те, як вони працюють на практиці. Щоб показати цей зв’язок, Екодія провела міні-курс для студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Що вивчали студенти
Курс «Як перетворити правові знання на інструмент реальних змін у сфері клімату та довкілля» тривав три тижні на базі Центру європейських студій Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Щотижня — від двох до чотирьох лекцій: про наукові основи зміни клімату, кліматичну, енергетичну та аграрну політики, адаптацію, вуглецеві ринки, адвокацію і про те, як насправді ухвалюються державні рішення у цій сфері.
Кожну лекцію відвідували в середньому 30 людей: студенти 1–4 курсів та волонтерки організації. На останню завітала доцентка кафедри екологічного права ННІП КНУ.
Лекторами були співробітники Екодії: Василина Бельо, Марина Цимбалюк, Костянтин Криницький, Марія Бєлкіна, Поліна Біла, Наталія Волик та Анастасія Сидоренко; гостьову лекцію провела колишня заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва, бонусну — директорка Європейсько- українського енергетичного агентства Анастасія Верещинська.
За підсумками курсу видали понад 30 сертифікатів. 24 з 26 учасників поставили курсу оцінку 5 із 5, двоє дали четвірку, нижчих оцінок не було. Більше половини відзначили кожну лекцію як таку, що «перевершила очікування». Двоє студентів хочуть стажуватися в Екодії, ще одна — стати волонтеркою.
Як право пов’язане з кліматичною політикою
Анастасія Сидоренко, яка була одночасно організаторкою, модераторкою і лекторкою курсу, каже, що з самого початку вони свідомо будували програму інакше, щоб відійти від абстракції і наблизити студентів до реальної роботи.
«Для мене цей міні-курс став не просто освітньою ініціативою або проєктом, а радше спробою створити простір, де майбутні правники могли б «приміряти» на себе роль юриста у кліматичній політиці. Ми свідомо будували програму так, щоб відійти від абстрактного сприйняття теми та показати, як правові знання можуть працювати у реальних процесах, включаючи як адвокацію змін, так і формування державних рішень у цій сфері», — ділиться Анастасія Сидоренко.
Одним із найважливіших результатів Анастасія вважає зміну у сприйнятті самих учасників, і це було видно просто під час курсу.
«Особливо цінним було бачити, як у процесі курсу змінювалося сприйняття учасників — від «чому юристам взагалі це потрібно» до розуміння, що кліматична політика — це сфера, де їхні компетенції можуть мати прямий вплив. На мою думку, поєднавши різні теми — від наукових основ зміни клімату до політик, практик ухвалення рішень та фінансів, — нам вдалося показати цю сферу як цілісну систему, а не набір окремих напрямів», — зазначає фахівчиня Екодії.
Але крім знань, каже Анастасія, сформувалося щось, що важче виміряти — спільнота.
«Для мене також важливо, що наш міні-курс був не лише про знання, а й про взаємодію. Сформувалася група зацікавлених людей, з якими відбувався живий діалог, і саме цей ефект спільноти, я думаю, є одним із найцінніших результатів. Цей міні-курс залишив мене із сильним відчуттям того, що ми дійсно змогли розбити деякі негативні шаблони, які могли бути наявними у студентів-правників, як про роботу у сфері захисту довкілля, так і про зміну клімату як таку», — наголошує Анастасія Сидоренко.
І попри інтенсивність для неї це був надихаючий досвід, який підтвердив, що запит серед студентства на такі формати є, і що саме подібні формати можуть реально вплинути на те, як формується нове покоління фахівців у сфері клімату та довкілля.
Що винесли з курсу учасники
Нікіта Татарчук, студент та координатор з партнерств Центру європейських студій Навчально-наукового інституту права, каже, що саме цей курс став для нього точкою входу в тему.
«Для мене цей курс виявився надзвичайно насиченим і цікавим — саме з нього я почав знайомство з екологічним правом і роллю державних механізмів у захисті довкілля. Лектори чудово взаємодіяли з аудиторією і бездоганно знали матеріал — щира їм подяка. Переконаний, що курс був справді корисним, і особливо — для студентів першого курсу, які тільки починають свій шлях у праві», — каже Нікіта Татарчук.
Студента Владислава Луганського найбільше зачепила кліматична економіка, зокрема механізм вуглецевого коригування на кордоні CBAM і його потенційний вплив на українські підприємства на європейському ринку.
«Весь матеріал був дуже цікавим і в багатьох аспектах новим для мене. Найбільше мене захопила тема кліматичної економіки, зокрема механізм CBAM і те, як він може вплинути на конкурентоспроможність українських підприємств на європейському ринку. Загалом здобуті знання дозволили мені подивитися на екологічне право зовсім з іншого боку, і воно стало для мене значно цікавішим», — наголошує Владислав Луганський.
Практична роль екологічного права
Аналітик Центру європейських студій Данило Антоненко зазначає, що студентське середовище часто недооцінює екологічне право і сприймає його як другорядну дисципліну або тему «далекого майбутнього». Подібну байдужість, на його думку, можна побачити й у суспільстві загалом.
«Саме тому лекції, проведені Екодією, мають велике значення для підвищення обізнаності. Вони чітко демонструють: якщо ігнорувати кліматичні та екологічні виклики сьогодні, наслідки можуть стати відчутними вже в найближчому майбутньому, зокрема для міст і громад», — каже Данило Антоненко.
За його словами, курс вирізнявся аналітичністю і практичним спрямуванням. Він не був відірваний від реалій, а пояснював, як кліматична політика пов’язана з енергетичною безпекою, децентралізованою генерацією, адаптацією до зміни клімату та міським плануванням.
«Окремо хочу відзначити увагу до урбаністики. Курс розкриває вплив зміни клімату на щоденне життя, зокрема через теми «міських островів тепла», енергоефективності будівель, управління стічними водами за допомогою дощових садків та розвитку сталого громадського транспорту», — зазначає він.
Водночас Данило Антоненко звертає увагу, що в питаннях довгострокового планування варто враховувати мінливість міжнародної ситуації та залежність частини рішень від зовнішнього фінансування. На його думку, поруч із довгостроковими стратегіями важливо мати короткострокові рішення, які можна впроваджувати вже зараз.
«Для мене цей курс показав, що екологічне право — це не абстрактна теорія, а практичний інструмент для розвитку міст і громад», — підсумовує Данило Антоненко.
Україна зараз імплементує масив європейського екологічного законодавства і юристи, які розуміють кліматичну політику, будуть потрібні вже найближчими роками. Судячи з реакції студентів КНУ, попит на таку освіту є.
