Усе більше українців готові спільно із сусідами взяти кредит на енергоефективні заходи - нове дослідження

Кількість мешканців багатоквартирних будинків, готових об’єднуватися і брати спільні кредити задля впровадження енергоефективних заходів, зросла до 19% порівняно з 15% у 2015. Зросла також і обізнаність людей у тому, які можливості для такої кооперації існують. У 2015 році відчували брак інформації щодо енергоефективних технологій 39% українців, в той час як зараз їх уже 34%.

Такі результати всеукраїнського соціологічного дослідження “Думки і погляди населення України щодо енергоефективності”, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Центру екологічних ініціатив “Екодія”.

Серед інших тенденцій у думках та поглядах українців на енергоефективність можна відзначити також такі:

1) Вже менше людей вважають, що енергоефективні заходи – це дорого, і їм забракне грошей. Їх кількість зменшилася з 90% до 87%. Однак, дороговизна досі є одним із ключових чинників, які зупиняють людей від впровадження енергоефективних заходів.

«Та, по-моему, готовы все [внедрять мероприятия по энергоэффективности]. Единственная наша загвоздка, которая упирается как всегда… финансовые, и это можно даже точку жирную поставить. Именно финансовые возможности», – зазначила учасниця фокус-групи з Херсона.

2) Менше людей вважають, що населення споживає незначну частину енергоресурсів – 73% порівняно із 79% у 2015. Насправді ж будівлі споживають понад третину, тому їхня енергоефективність є так само важливою для більш ощадливого споживання ресурсів державою загалом. Однак, все ще значна частка людей (86%) вважає, що енергозбереження слід впроваджувати в першу чергу на підприємствах, а не змушувати до цього звичайних людей.

3) Хоч і більше людей чули про програми з енергоефективності, інформації все ж недостатньо. Кількість людей, які знають про хоча б одну програму з впровадження енергоефективних технологій, навіть скоротилася із 35% до 29%. 54% опитаних вважають, що домогосподарства мають самостійно впроваджувати енергоефективні технології, не чекаючи на підтримку органів влади.

«Інформація повинна бути простою і доступною. Люди, які це реально зробили, щоб я побачила. Людина, яка не намалювала той будиночок, не комп’ютерний проект, а якийсь реальний. Я повірю в реальне», – говорить учасниця фокус-групи із с. Бірки.

4) Лише 9% респондентів вважають, що підвищення тарифів обумовлене об’єктивними причинами. І трохи більше (12%) вважають процес формування тарифів прозорим і зрозумілим. Однак частина учасників фокус-груп визнає, що готові платити більше, якщо розумітимуть, за що вони платять. 83% ж вважають, що на формування тарифів впливає корупція на вищих щаблях влади.

 «Я вот согласна платить такие тарифы, может быть даже и больше, если конкретно я буду знать, что меняются какие-то…тепломережі, старі труби», – повідомила учасниця фокус-групи з Києва.

Анна Акерманн, експертка з питань енергозбереження ГО “Екодія”, коментує результати дослідження: “Мабуть найцікавіше – це те, що порівняно з 2015 роком більше людей готові взяти спільно з іншим мешканцями багатоквартирного будинку спільний кредит на енергоефективні заходи. Це дуже складний процес: мати довіру до сусідів та бути на готовим на спільні інвестиції. Таку позитивну зміну можна трактувати як певний позитивний результат комунікації важливості енергоефективності на державному рівні. Але та