Кількість мешканців багатоквартирних будинків, готових об’єднуватися і брати спільні кредити задля впровадження енергоефективних заходів, зросла до 19% порівняно з 15% у 2015. Зросла також і обізнаність людей у тому, які можливості для такої кооперації існують. У 2015 році відчували брак інформації щодо енергоефективних технологій 39% українців, в той час як зараз їх уже 34%.
Такі результати всеукраїнського соціологічного дослідження “Думки і погляди населення України щодо енергоефективності”, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Центру екологічних ініціатив “Екодія”.
Серед інших тенденцій у думках та поглядах українців на енергоефективність можна відзначити також такі:
1) Вже менше людей вважають, що енергоефективні заходи – це дорого, і їм забракне грошей. Їх кількість зменшилася з 90% до 87%. Однак, дороговизна досі є одним із ключових чинників, які зупиняють людей від впровадження енергоефективних заходів.
«Та, по-моему, готовы все [внедрять мероприятия по энергоэффективности]. Единственная наша загвоздка, которая упирается как всегда… финансовые, и это можно даже точку жирную поставить. Именно финансовые возможности», – зазначила учасниця фокус-групи з Херсона.
2) Менше людей вважають, що населення споживає незначну частину енергоресурсів – 73% порівняно із 79% у 2015. Насправді ж будівлі споживають понад третину, тому їхня енергоефективність є так само важливою для більш ощадливого споживання ресурсів державою загалом. Однак, все ще значна частка людей (86%) вважає, що енергозбереження слід впроваджувати в першу чергу на підприємствах, а не змушувати до цього звичайних людей.
3) Хоч і більше людей чули про програми з енергоефективності, інформації все ж недостатньо. Кількість людей, які знають про хоча б одну програму з впровадження енергоефективних технологій, навіть скоротилася із 35% до 29%. 54% опитаних вважають, що домогосподарства мають самостійно впроваджувати енергоефективні технології, не чекаючи на підтримку органів влади.
«Інформація повинна бути простою і доступною. Люди, які це реально зробили, щоб я побачила. Людина, яка не намалювала той будиночок, не комп’ютерний проект, а якийсь реальний. Я повірю в реальне», – говорить учасниця фокус-групи із с. Бірки.
4) Лише 9% респондентів вважають, що підвищення тарифів обумовлене об’єктивними причинами. І трохи більше (12%) вважають процес формування тарифів прозорим і зрозумілим. Однак частина учасників фокус-груп визнає, що готові платити більше, якщо розумітимуть, за що вони платять. 83% ж вважають, що на формування тарифів впливає корупція на вищих щаблях влади.
«Я вот согласна платить такие тарифы, может быть даже и больше, если конкретно я буду знать, что меняются какие-то…тепломережі, старі труби», – повідомила учасниця фокус-групи з Києва.
Анна Акерманн, експертка з питань енергозбереження ГО “Екодія”, коментує результати дослідження: “Мабуть найцікавіше – це те, що порівняно з 2015 роком більше людей готові взяти спільно з іншим мешканцями багатоквартирного будинку спільний кредит на енергоефективні заходи. Це дуже складний процес: мати довіру до сусідів та бути на готовим на спільні інвестиції. Таку позитивну зміну можна трактувати як певний позитивний результат комунікації важливості енергоефективності на державному рівні. Але так само це є і результат підвищення тарифів на енергетичні послуги”, –
“Тим не менше, цифри показують, що зміни хоча й відбулися, вони все ще є недостатньо великими для масштабування енергоефективних заходів по всій країні. Українці все ще переважно думають, що енергоефективність – це дорого та складно, мало чули про державні фінансові програми підтримки. Тобто є ще чимало проблем, над якими потрібно продовжувати працювати”, – додає Акерманн.
Є ще чимало проблем, тож треба працювати далі, аби фінансування на енергоефективні заходи ставало більшим, а українці краще знали про державні програми підтримки та могли користуватися їх перевагами.
Дослідження включало в себе інтерв’ю у чотирьох фокус-группах (у Києві, Херсоні, Харківській та Львівській області) по 8 людей, рівномірно розподілених за віком і статтю, а також кількісне опитування серед репрезантитивної вибірки із 1841 респондентів.
Подібне дослідження вже було проведене у 2015 році. Тож нове дослідження показує не лише статистичні дані, а й динаміку зміни поглядів українців на енергоефективність.
З усіма результатами можна ознайомитися в резюме дослідження.
Контакти для додаткової інформації:
Валентин Пугачов,
066 545 14 88
