Близько мільйона видів тварин та рослин знаходяться під загрозою зникнення, багато з них можуть зникнути упродовж найближчих десятиліть. Це складає ⅛ усіх видів на планеті – більше, ніж будь-коли в історії людства.
Основною причиною такої безпрецедентної загрози біорізноманіттю є людина та її діяльність. Про це йдеться у нещодавно опублікованому звіті Міжурядової науково-політичної платформи з питань біорізноманіття та екосистем (IPBES).
¾ наземної та ⅔ морської площі довкілля зазнають значних змін через дії людства.
Зміни у землекористуванні визначаються у звіті як найзначніший із чинників втрати біологічних видів. Найпоширенішою причиною таких змін є сільське господарство. У період 1980-2000 роки 100 мільйонів гектарів тропіків були захоплені людиною, в основному для випасання худоби в Південній Америці та розширення плантацій у Південно-Східній Азії. Половина цих земель – були незайманими лісами. Зараз більше третини земної поверхні і близько 75% прісної води використовуються для цієї галузі. Інтенсифікація сільського господарства спричиняє подальшу втрату місць існування видів та їх зникнення, і зі зростанням потреби у сільськогосподарській продукції негативний вплив посилюється.
Менше 1% земель використовується у видобувній промисловості, однак вона спричиняє шкідливі викиди у воду, ґрунти і повітря. Ці забруднювачі загрожують не лише біорізноманіттю, а й здоров’ю людей. Видобувна промисловість, крім того, є джерелом парникових викидів як напряму, так і опосередковано. Адже спалювання викопного палива спричиняє найбільше таких викидів, що призводить до глобальної зміни клімату.
У звіті зазначається, що за останні сорок років викиди парникових газів у атмосферу зросли удвічі і призвели до зростання середньої глобальної температури на 0.7°C. Зміна клімату вже впливає на природу як на рівні екосистем, так і на генетичному. Так, зміни кліматичних умов спричиняють зникнення природніх видів рослин і тварин, що становлять основу стійких екосистем, тоді як їх місце займають інвазійні види. Таким чином, деградовані екосистеми вже не можуть виконувати своїх початкових функцій, а види-вселенці наносять шкоду не тільки біологічним видам, але і господарству. Незважаючи на те, що зараз вплив зміни клімату не є критичним,очікується, що його темпи будуть лише зростати.
5% видів ризикують вимерти через підвищення глобальної температури на 2С порівняно з доіндустріальним рівнем, а 16% – у разі її підняття до 4.3С (Саме до такого показника, за прогнозами, людство рухається зараз).
Крім того, на біорізноманіття серйозно впливає значна урбанізація (з 1992 року площа міських територій зросла удвічі), вирубування лісів задля сировини (з 1970 року зросло на 45%), забруднення токсинами, важкими металами та іншими відходами промисловості, добривами, а також пластиком (зросло удесятеро з 1980 року), неконтрольоване винищення видів як самою людиною, так і інвазійними видами, появу яких спричинила людська діяльність.
Уся ця агресивна діяльність ставить під загрозу існування мільйона видів рослин і тварин. Але чим їхнє вимирання може загрожувати людству?
Прогрес дав людству відчутні переваги в освоєнні середовища існування, дозволив огородитись від незручностей і хвороб. Проте людина лишається частиною біосфери, і цілковито покладається на природні ресурси і процеси. Так, наше суспільство не тільки залежить корисних копалин, які утворюються в процесі життєдіяльності організмів. Продовольча безпека та існування людини у короткотерміновій перспективі залежить від біорізноманіття: запилювачів, ґрунтоутворюючої біоти, природних і напівприродних екосистем. Від наявності природних ландшафтів залежить можливість повноцінної рекреації та психічне здоров’я людини.
Значного впливу від втрати біорізноманіття зазнає сільське господарство.
Всі ці чинники поглиблюють продовольчу кризу та нестачу ресурсів. Уже зараз кожна дев’ята людина на планеті страждає від голоду.
Крім того, винищення дерев та лісів, які поглинають СО2 з атмосфери, прискорює темпи зміни клімату. Ця зміна призводить до танення льодовиків, підняття рівня моря, почастішання екстремальних погодних явищ та інших негативних наслідків. Оскільки вона є однією із основних причин втрати біорізноманіття, ці два негативних чинника будуть постійно підсилювати одне одного, лише погіршуючи ситуацію.
Збереження біологічного різноманіття і цілісності природних екосистем – це запорука сталого існування і розвитку нашого суспільства. Наш добробут врешті залежатиме від ощадливого ведення сільського господарства, культури споживання природних ресурсів та ефективної охорони довкілля.
У звіті наголошується, що негативні тенденції триватимуть і надалі у всіх досліджених сценаріях розвитку суспільства, крім того, який передбачає значні трансформації. Тобто суттєві зміни у землекористуванні, експлуатації організмів, а також протидію зміні клімату.
“Змінити ситуацію ще не пізно, але тільки якщо ми почнемо прямо зараз на всіх рівнях: від місцевого до глобального, – каже Голова IPBES сер Роберт Вотсон. – Завдяки трансформації природа може бути збережена, відновлена та стало використовувана. Це також спосіб досягти більшості інших глобальних цілей”.
“Зміна наявного негативного характеру землекористування дозволить як покращити стан біорізноманіття в цілому, так і забезпечити сталість необхідних умов для ведення сільського господарства. Наприклад, для гігантських аграрних формувань корисно впроваджувати практику застосування ощадливої експлуатації угідь, оптимізації використання земель і збереження залишків ділянок у природному і наближеному до природного стані. Загалом краще розвивати мале фермерство на противагу великим агрохолдингам, оскільки воно має значно менший негативний вплив на екосистеми. Окремо варто приділити увагу обмеженню та регулюванню використання синтетичних мінеральних добрив та засобів захисту рослин. Найкращий варіант – це добрива та пестициди природного походження”, – коментує Михайло Амосов, експерт ГО Екодія.
“Через антропогенний вплив, який призвів до зміни клімату, ми безповоротно втрачаємо і продовжимо втрачати як популяції, так і цілі види рослин і тварин. Однак, ми ще маємо шанси знизити темпи зміни клімату, і відповідно, негативний вплив на біорізноманіття. Для цього Україна та уряди всіх країн світу мають взяти зобов’язання щодо суттєвого зниження викидів парникових газів у атмосферу та виконувати їх”, – вважає Євгенія Засядько, координаторка з питань зміни клімату ГО Екодія.
Щоб зменшити негативний вплив на довкілля і зупинити кліматичні зміни потрібно діяти разом. Приєднуйся до кліматичного руху і дій з нами:
Контакти для додаткової інформації:
Олександра, 068 119 31 03
Довідково: Звіт склали 145 експертів із понад 50 країн та з залученням ще 310 співавторів на основі огляду 1500 наукових та урядових джерел. Він описує не лише глобальний стан довкілля, а й ситуацію на локальному рівні, у місцевих спільнотах. Оцінка змін за останні півсторіччя переконливо демонструє, що основною причиною такої безпрецедентної загрози популяціям є людина та її діяльність.
Мета публікації: Створити компактний путівник для громад з переходу на зелені енерготехнології.
Територіально розглядаємо локації за межами Києва та інших великих міст.
Екодія посилює зв’язки з європейським громадянським суспільством.
Основні завдання - капремонт частини будівлі з заходами енергозбереження.
Ми детальніше поговоримо про План з точки зору збереження довкілля у процесі відновлення.
Екодія розповіла про можливості використання бази даних щодо масштабних інвестицій у землю.