Деякі українські агрокомпанії порушують законодавство, розорюючи охоронні території природно-заповідного фонду (ПЗФ) і ділянки на схилах. Водночас місцева влада продовжує надавати такі землі у приватну власність та не контролює її використання.
Такими є висновки дослідження, виконаного на замовлення Екодії – “Великомасштабні інвестиції та землекористування в Україні на космічних знімках”.
Територіями дослідження стали три земельні ділянки, де аграрний бізнес інвестував у сільське господарство – одна у Івано-Франківській та дві у Вінницькій області. Знахідки тривожать:
- Івано-Франківщина: щонайменше 159 гектарів земель у Галицькому національному природному парку віддано у користування агрокомпаніям з іноземними інвестиціями.
- Вінниччина: агробізнес інтенсивно експлуатує 882 га схилів, які мали б бути виведені з обробітку або бути пасовищами. Те ж саме стосується 2500 гектарів схилових ділянок, які потребують особливого режиму сівозмін та оранки.
Чому використання землі природно-заповідних фондів та на схилах є проблемою?
Природно-заповідні фонди мають особливу природоохоронну цінність. Їх місія – зберегти природну різноманітність ландшафтів, генофонд тваринного і рослинного світу, загальний екологічний баланс. Тим не менше, місцева влада надала деякі землі заповідних фондів у власність агрокомпаніям, які часто не дбають про них.
Інтенсивне використання схилових земель також має негативні наслідки для довкілля. Зокрема, з’являється водна ерозія, яка змиває верхній шар ґрунту, що призводить до втрати його родючості. Також через ерозійні процеси залишки пестицидів та мінеральних добрив потрапляють до водойм, що спричиняє забруднення та цвітіння води.
Як проводилось дослідження?
В рамках даного дослідження фахівці проаналізували космічні знімки досліджуваних територій за допомогою геоінформаційних технологій (ГІС). Така методика може допомогти органам центральної та місцевої влади ефективніше здійснювати моніторинг та контроль за земельними ресурсами у межах громади, району, області чи країни.
“В умовах відсутності ефективного державного моніторингу та контролю за землекористуванням, відбувається розорювання територій природно-заповідного фонду та схилових земель. Це не сприяє збереженню біорізноманіття, а використання земель на схилах призводить до розвитку ерозії ґрунту, яка його руйнує. Тому держава має відновити сільськогосподарську інспекцію або надати відповідні повноваження вже існуючій екологічній інспекції з контролю за землекористуванням”, – говорить Михайло Амосов, координатор ініціативи Land Matrix в Україні.
Що не вдалося проаналізувати?
У процесі роботи не вдалося зафіксувати, чи дотримуються агрокомпанії сівозмін. Це пояснюється тим, що алгоритму, який мав би автоматично розпізнавати с/г культури, бракує перевіреної інформації про культури за минулі роки.
Також не вдалося отримати більше інформації про культури, які в минулому висівалися на проаналізованих територіях, оскільки підприємства трактують таку інформацію як конфіденційну.
Незважаючи на це, розроблена методика, дозволить Екодії продовжити моніторинг землекористування на даних ділянках та поступово охопити інші регіони країни.
Контакти:
Валентин Пугачов, 066 545 14 88