В Україні представили мапу нітратного забруднення підземних вод: у п’яти областях більше половини проб мають перевищення
Мапа охоплює дані за 2015–2024 роки та створена на основі результатів лабораторних досліджень.
Агропромисловість має велике значення для української економіки, проте тенденції розвитку галузі в останнє десятиліття показують, що незважаючи на значне зростання економічних показників, ця галузь має істотні негативні наслідки для довкілля та місцевих громад, їх здоров’я та добробуту.
Інтенсивне сільськогосподарське виробництво, зокрема промислове тваринництво є причиною цілої низки екологічних проблем: виснаження природних ресурсів, забруднення повітря, води, ґрунтів та загалом визнане однією з основних причин глобальної зміни клімату.
З метою екологізації продовольчого виробництва та популяризації ідей сталого сільського розвитку в Україні, Центр екологічних ініціатив “Екодія” веде моніторинг наслідків діяльності великих аграрних компаній, відстоює альтернативу великим промисловим фермам. Саме розвиток та кооперація малих і середніх фермерських господарств, що керуються принципами ощадливості діяльності до довкілля є довгостроковим позитивним сільським розвитком. Ми також підтримуємо громади, що відстоюють свої екологічні права та прагнуть брати участь у прийнятті рішень.
Мапа охоплює дані за 2015–2024 роки та створена на основі результатів лабораторних досліджень.
Екодія зібрала доступні дані та зробила інтерактивну мапу нітратного забруднення підземних вод.
Видання розглядає не лише польський досвід, а й містить практичні уроки для України, приділяючи увагу питанням, важливим для українських фермерів, науковців та представників влади.
Зокрема, виявлено недоліки у поводженні з гноєм, неналежний екологічний контроль та моніторинг, ризики забруднення води і ґрунту.
Звіт зосереджений на потенційних ризиках для прав місцевих громад, переміщення корінних народів, обмеженості додаткових вигід та прозорості угод.
У звіті зосереджено увагу на потенційних ризиках для прав місцевих громад, прозорості угод, а також на тому, чи справді вуглецеві проєкти сприяють сталому розвитку.
Інформацію про схвалення кредиту було оприлюднено лише через чотири місяці після ухвалення рішення, що порушує політику прозорості Банку.
Діяльність Вінницької птахофабрики МХП спричиняє екологічні виклики для громад — зокрема щодо якості води.
Відтепер держави-члени можуть дозволити застосування 80 кг азоту з переробленого гною понад поточний ліміт 170 кг N.
Документ пропонує аналіз досвіду країн ЄС у сфері розподілу повноважень контролю за реалізацією Нітратної директиви.