З 10 до 21 листопада 2025 року в Бразилії відбудеться 30-та Конференція Сторін (Conference of Parties – COP30) Рамкової Конвенції ООН зі Зміни Клімату (РКЗК ООН), що є ключовим міжнародним майданчиком для домовленостей щодо протидії кліматичній кризі. Всі 198 Сторін РКЗК ООН, включно з Україною, мають право брати участь у конференції для синхронізації своїх кліматичних політик і пошуку рішень для зупинення зростання середньої температури на рівні 1,5°C від доіндустріального періоду відповідно до цілей Паризької угоди.
У цій позиції представлено бачення щодо рішень, які мають бути прийняті на міжнародному та національному рівнях в Україні для досягнення цілей Паризької угоди.
Зокрема, для України в межах участі в СОР30 важливо:
- підтримувати повну відмову від викопного палива в погоджені часові рамки для стримування кліматичної кризи, а також долучитися до глобальної ініціативи, спрямованої на скорочення залежності від викопного палива, – Beyond Oil & Gas Alliance;
- адвокатувати ВДЕ та енергоефективність перед іншими країнами не тільки як сталі кліматичні рішення, але і як заходи з підвищення енергетичної безпеки, враховуючи досвід російсько-української війни. Для цього необхідно демонструвати на конкретних прикладах, як ВДЕ та енергоефективність підсилюють безпеку (наприклад, через встановлення дахових СЕС на об’єктах критичної інфраструктури або впровадження термомодернізації будівель). Також під час переговорів важливо підтримувати окремий фокус на заявах про прискорення розгортання потужностей ВДЕ та пришвидшення енергоефективних заходів, що відповідатимуть Global Renewables & Energy Efficiency Pledge;
- підтримати створення Беленського механізму дій (Belém Action Mechanism, BAM) – рамки для просування справедливої трансформації в усіх секторах економіки всередині країн та між ними через міжнародне співробітництво (обмін практиками, ресурсами, реалізація спільних ініціатив), що базується на РКЗК ООН;
- активно брати участь у переговорах щодо погодження індикаторів для оцінки прогресу адаптаційних заходів у межах Глобальної цілі з адаптації (GGA) та забезпечити їхню подальшу інтеграцію у нову Національну стратегію з адаптації й секторальні програмні документи з адаптації в Україні. Це створить єдину систему моніторингу та звітності, підвищить ефективність адаптаційних заходів і сприятиме довгостроковій кліматичній стійкості країни;
- налагодити співпрацю з Міжнародною обсерваторією викидів метану (International Methane Emissions Observatory, IMEO) та активно долучатися до практичної імплементації ініціативи Global Methane Pledge. Скорочення викидів метану є одним з найшвидших та найефективніших способів уповільнити зміну клімату в короткостроковій перспективі. Співпраця з IMEO забезпечить доступ до найсучасніших супутникових методологій моніторингу викидів метану, технічної експертизи та міжнародного досвіду, що критично важливо для виконання зобов’язань України в рамках Global Methane Pledge;
- послідовно адвокатувати необхідність покладення на росію більшої кліматичної відповідальності перед країнами, що розвиваються, демонструючи солідарність із вразливими державами та підкреслюючи історичний та актуальний внесок росії в глобальну кліматичну кризу. У цьому контексті необхідно пріоритезувати поглиблення співпраці з країнами Глобального Півдня, об’єднуючись у спільному прагненні деколонізації та кліматичної справедливості, викривати імперські наративи, зокрема наголошуючи на ролі росії як «викопної імперії» та просуваючи принцип «забруднювач платить»;
- активно виступати за неприпустимість прийняття РКЗК ОНН звітів від росії, які містять дані про викиди на тимчасово окупованих територіях України, а також направити заяву на секретаріат щодо неправомірності включення росією у своєму звіті окупованих територій України разом із роз’ясненням щодо того, чому інформація щодо так званого «добровільного приєднання» до складу росії (яка неодноразово подавалася росією) не відповідає дійсності;
- уникати підтримки хибних кліматичних рішень, таких як розвиток атомної енергетики, використання технологій уловлювання та зберігання вуглецю, геоінженерії, широкого використання водню замість здійснення реальних скорочень «у джерелі» викидів, а також неналежного та неефективного виробництва та використання альтернативних видів палива.
Завантажити повний текст документу:
Позиція Екодії щодо пріоритетів кліматичної політики до Конференції ООН зі зміни клімату (СОР30) (PDF)