В Україні представили інтерактивну мапу нітратного забруднення підземних вод. Дані за 2024 рік свідчать, що в окремих регіонах більше половини проб води з колодязів та свердловин не відповідають санітарним нормам щодо вмісту нітратів.
Мапа охоплює дані за 2015–2024 роки та створена ГО «Екодія» на основі результатів лабораторних досліджень, які проводять обласні центри контролю та профілактики хвороб МОЗ України.
Найвищі відсотки проб води із перевищеннями зафіксовані в Миколаївській області — 65,1%, Одеській — 59,2%, Харківській — 55,4%, Кіровоградській — 53,6% та Сумській — 52,6%.
Значний відсоток проб з перевищенням спостерігається у Житомирській області — 40,3%, Хмельницькій та Київській — 37,3%, Вінницькій — 32,7%, Полтавській — 32,3%, Черкаській — 31,2%. Найнижчі показники видно на заході країни: Закарпатська область має 0% проб із перевищенням, Чернівецька — 3,8%, Тернопільська — 12,6%, Львівська — 13,3%. У Луганській області (з 2022 року, а до 2022 року – до 13 % проб з перевищеннями) та АР Крим даних немає через неможливість проведення моніторингу.
За словами Марії Бєлкіної, керівниці відділу сільського господарства ГО «Екодія», високий відсоток проб з перевищенням та велика різниця в кількості проб у різних регіонах свідчать про системні прогалини у контролі за станом і якістю води. Вона зазначає, що державний моніторинг підземних вод, який мають проводити Держгеонадра, в Україні фактично призупинений з 2022 року через брак фінансування. Завдяки моніторингу питної води, яку проводить МОЗ, ми маємо певну картинку, яка показує де є проблеми, але наявні дані з різних областей суттєво відрізняються за обсягом, що ускладнює повну оцінку ситуації.
«Нітрати не мають ні запаху, ні смаку, ні кольору, але їх надмірне накопичення у воді може становити реальну загрозу для здоров’я. Щоб оцінити масштаби проблеми та ефективно її вирішувати, Україні потрібен регулярний і повноцінний державний моніторинг, прозорі дані та коректне визначення зон, вразливих до накопичення нітратів», — зазначає Марія Бєлкіна.
Як пояснює Марія Бєлкіна, причинами нітратного забруднення найчастіше стають порушення в аграрних практиках, зокрема неправильне зберігання та внесення добрив, поводження із гноєм на тваринницьких господарствах, а також потрапляння у ґрунтові води у зв’язку з неправильним управлінням стічних вод або витоків із неякісних каналізаційних систем. Для колодязів із ґрунтовими водами ризики найвищі, оскільки вони найменше захищені від поверхневих забруднювачів.
Водночас фахівці нагадують, що розв’язати проблему точковими заходами неможливо. Для системного контролю та запобігання забрудненню потрібна імплементація Нітратної директиви ЄС на законодавчому рівні. Саме це передбачає законопроєкт №11486, який визначає порядок моніторингу, відповідальних органів та правила для господарств, що працюють у вразливих зонах. Документ перебуває у Верховній Раді вже півтора року й досі не винесений на голосування.
