У жовтні 2025 року оприлюднено результати масштабного розслідування щодо дотримання соціально-екологічних стандартів у проєктах розвитку свинарства данської компанії Ґудвеллі (колишня “Даноша”) в Україні.
Процес розпочався ще у 2014 році із офіційно поданої скарги мешканців сіл Сівка-Войнилівська та Делієве (Івано-Франківська область) щодо впливу діяльності сфиноферм “Даноша” на стан довкілля і здоров’я населення.
Компанія отримала 70 мільйонів доларів кредиту від Міжнародної фінансової корпорації (МФК), яка входить до Світового банку, для розширення свинарських господарств. Однак громадяни скаржилися на відсутність доступу до екологічної інформації, необґрунтоване використання водних ресурсів, сморід, забруднення ґрунтів та пониження рівня ґрунтових вод. Також вони відзначили негативний вплив руху сільськогосподарської техніки на інфраструктуру та повітря.
Розслідування САО (Офіс омбудсмена з дотримання вимог) підтвердило, що МФК та їх клієнт порушувала низку екологічних і соціальних стандартів МФК. Зокрема, виявлено недоліки у поводженні з гноєм, неналежний екологічний контроль та моніторинг, ризики забруднення води і ґрунту, а також значні незручності і шкоду для здоров’я місцевих мешканців через запахи і погіршення якості водних ресурсів.
Важливо, що нагляд МФК за проєктом був недостатнім і не відповідав вимогам їхньої власної політики сталого розвитку. Пандемія і війна значно затягнули процес розслідування — на результати жителі чекали понад десять років.
Сьогодні громади досі мають проблеми з доступом до якісної питної води і не отримують належної інформації про екологічний стан місцевості. МФК припинила співпрацю з Ґудвеллі у 2021 році, через що тепер формально немає важелів впливу на дії колишнього клієнта.
Проте розслідування САО і активність місцевих жителів стали вагомим сигналом для інших громад та інвесторів. МФК оновила свої процедури, щоб уникнути подібних порушень у майбутньому, посилила вимоги до екологічної та соціальної експертизи.
Місцеве самоврядування у свою чергу має бути пильним щодо сталості проєктів, які пропонують реалізувати. Представники громад повинні також вимагати відкритості інформації, долучатися до обговорень, фіксувати екологічні порушення задля захисту довкілля і своїх прав.
