Досягнення вуглецевої нейтральності може негативно вплинути на економіку та мешканців вуглецеємних регіонів та тих, чия економіка залежить від підприємств, що видобувають та/або переробляють викопне паливо. Тому усі вони потребують справедливої трансформації – диверсифікації економіки, що враховуватиме потреби усіх мешканців, зокрема і найбільш вразливих. Це стосується не лише вугільних громад, а й тих, що залежать від інших галузей. І тому справедлива трансформація має бути не просто одним із кроків, а наскрізною політикою держав, що планують досягнення нульових викидів.
Як різні країни включають справедливу трансформацію у національні політики, зокрема у Національні плани з енергетики та клімату, говорили на заході «Нереалізований потенціал: місце справедливої трансформації в НПЕК», співорганізованому ГО «Екодія» під час конференції COP29 у Баку.
Ухвалення НПЕК – документу, що окреслює підходи країни до досягнення її кліматичних цілей – було необхідне для України в рамках євроінтеграції. Його розробили в рекордні терміни та ухвалили влітку 2024. Згідно з цим планом, до 2030 року Україна має зменшити викиди парникових газів на 65% порівняно з 1990, збільшити частку відновлюваних джерел у кінцевому споживанні енергії до 27% та диверсифікувати постачальників енергії.
У нашому НПЕК також вкотре зафіксований 2035 рік як дата повної відмови від вугілля, що напряму вплине на наші вугільні регіони і робить справедливу трансформацію ще нагальнішим питанням. Для сприяння трансформації у Плані передбачена розробка Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів до 2030 року.
«Ми розуміємо, що Україні необхідно переходити до зелених технологій і що це може створити нові робочі місця для ветеранів, жінок, вразливих категорій населення. І як уряд ми також розуміємо, що справедлива трансформація стосується не лише вугільних регіонів. Тож ми хочемо використати результати Державної програми щоб розширити трансформацію на інші регіони, що її потребуватимуть», – наголосив у своєму виступі заступник Міністра економіки України Андрій Телюпа.
Під час заходу досвідом впровадження справедливої трансформації у національні плани поділилися також представники та представниці інших країн. Йоанна Пандера, президентка дослідницького центру Forum Energii (Польща), зазначила, що Польщу можна вважати радше невдалим прикладом. Країна сильно залежна від вугільної галузі, однак частка цього палива різко зменшується не лише через кліматичні, а й економічні чинники. Тож питання трансформації тут стоїть особливо гостро. Утім, більшість заходів були спрямовані на субсидування вугільної галузі, що стало тягарем на суспільство.
Агім Мазреку, радник з питань клімату та енергетики в уряді Республіки Косово, зазначив, що місцеві мешканці також суттєво покладаються на вугілля через значні поклади бурого вугілля. Розуміючи це, уряд планував трансформаційні політики та заходи, які приноситимуть вигоди громадянам напряму – на рівні домогосподарств чи малих та середніх бізнесів. До прикладу, субсидування встановлення сонячних станцій чи впровадження заходів з енергоефектиності, намагалися інвестувати в енергоефективність громадських будівель, щоб зменшити попит на електроенергію.
Особливість Косово полягає в тому, що більшість працівників шахт наближаються до пенсійного віку. Тож ключовим викликом стала підготовка нових кваліфікованих працівників, зокрема, підтримка стартапів, створення навчальних центрів, переорієнтація університетських програм на підготовку інженерів відновлюваної енергетики. Завдяки таким політикам кількість компаній у сфері сонячної енергетики за останні три роки потроїлася.
Моніка Фігай, експертка з питань клімату та справедливої трансформації Секретаріату Енергетичного Співтовариства, також підкреслила, що справедлива трансформація має бути наскрізною політикою і стосуватися не лише вугільних громад. Уряди подають свої чернетки НПЕК на перегляд Співтовариству, і в цих чернетках помітна певна тенденція: у більшості випадків трансформацію, яка є обов’язковою частиною НПЕК, визначають як окрему активність. Однак аби мати довготривалий вплив, принципи справедливої трансформації мають лежати в основі розвитку кожного сектору.
«Справедлива трансформація присутня в більшості чернеток НПЕК, які ми бачили. Але у більшості випадків це була відокремлена історія, яка розповідалася разом із НПЕКом. І це підступно, адже аби впровадити справедливу та сталу трансформацію, яка не відкотиться назад із часом, вона має бути інтегрована в основу національних енергетичних планів та довготривалих стратегій», – підкреслила Моніка Фігай.
Серед інших рекомендацій пані Фігай також зазначила, що справедливу трансформацію не варто обмежувати лише питанням зайнятості. Часто шахта, ТЕС чи інші вуглецеємні підприємства – головний працедавець громади, тож його зникнення вплине на структуру населення, розвиток регіону, енергетичну бідність. Тож ці аспекти теж треба враховувати. Крім того, у планах часто не враховують, що у справедливій трансформації є простір для інновацій – пошуку нових ідей та рішень.
Захід був співорганізований ГО Екодія, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та CEE Bankwatch Network в Українському павільйоні.
