Росія завдала кліматичних збитків на майже $10 млрд за 18 місяців війни в Україні
Найбільше джерело викидів, пов’язаних із війною – це потенційні викиди від повоєнної відбудови пошкодженої та зруйнованої інфраструктури.
Глобальна кліматична криза – це системна проблема, тож і її вирішення потребує системних кроків на міжнародному та національному рівні. Саме тому ми працюємо над тим, аби Україна впроваджувала амбітну кліматичну політику та скорочувала викиди парникових газів, що спричиняють зміну клімату та адаптувались до цих змін. Сильна кліматична політика – це серйозний виклик, але й разом з тим – це унікальна можливість для України стати на шлях сталого розвитку. Це можливість розвивати сучасні чисті технології, створювати робочі місця у нових секторах економіки, підвищувати комфорт українців у власних оселях, піклуватися про сьогоднішні та майбутні покоління – їхній добробут, здоров’я та навколишнє середовище.
Найбільше джерело викидів, пов’язаних із війною – це потенційні викиди від повоєнної відбудови пошкодженої та зруйнованої інфраструктури.
У другій статті нашого циклу про кліматичну політику розповідаємо, що таке COP і що від нього чекати.
У позиції представлено бачення рішень для досягнення цілей Паризької Угоди.
Були надані пропозиції на доповнення та виключення деяких пунктів у секторах.
Щоб прослідкувати за виконанням загальної мети Паризької угоди, в ній передбачили «глобальну інвентаризацію».
Викиди парникових газів за дванадцять місяців війни склали 120 млн тонн СО2 екв.
Природні екосистеми відіграють важливу роль в поглинанні та утриманні вуглецю.
Євросоюз розробив новий план розвитку, щоб уникнути знищення лісів, забруднення морів, підземних та поверхневих вод, повітря і підвищення глобальної температури.
Ми пропонуємо покращити збір даних, враховуючи висновки щодо збереження та відновлення торфовищ та водно-болотних угідь.
Згідно з європейським законодавством скорочення викидів парникових газів становитиме щонайменше на 55% до 2030 року.