Україна вимагатиме від росії компенсації кліматичної шкоди, щоб забезпечити екологічно безпечне відновлення після війни. Про це заявив заступник Міністра економіки, довкілля та аграрної політики Павло Карташов 18 листопада під час міжнародних кліматичних переговорів COP30 у Бразилії.
За його словами, Україна подасть заяву до Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України.
Реєстр є наразі найбільш доступним практичним механізмом для фіксації та документування шкоди війни. Він також є першим кроком до створення комплексного репараційного механізму, на основі якого може відбуватися майбутнє стягнення.
Ще 14 листопада 2022 року Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято Резолюцію A/RES/ES-11/5 “Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України, в якій було визнано необхідність притягнення росії до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні. Резолюцією також визнано необхідність створення міжнародного репараційного механізму, а також рекомендовано створення міжнародного реєстру збитків для цих цілей, який згодом був створений під егідою Ради Європи.
«У багатьох сенсах росія веде брудну війну, і клімат також став її жертвою. Величезні обсяги спаленого пального, випалені ліси, зруйновані будівлі, використаний бетон та сталь — усе це є вуглецевим слідом, зумовленим війною та має значну кліматичну ціну. Кліматичні наслідки цієї агресії відчуватимуться далеко за межами наших кордонів і в наступні десятиліття», — зазначив Павло Карташов.
На даний момент згідно з підрахунками загальна кліматична шкода за три роки повномасштабного вторгнення оцінюється у близько $43 млрд. Українська оцінка базується на звіті Ініціативи з обліку парникових газів війни, підготовленому за підтримки ГО «Екодія» і у партнерстві з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. За три роки повномасштабного вторгнення росії в Україну обсяг викидів парникових газів, спричинених бойовими діями, руйнуванням інфраструктури, пожежами та іншими чинниками, пов’язаними з війною, сягнув майже 237 мільйонів тонн CO₂ еквіваленту. Експерти оцінили, що такий обсяг відповідає річним викидам Австрії, Угорщини, Чехії та Словаччини разом.
«Ретельна документація викидів від російського вторгнення стане основою української компенсаційної заяви. Механізм її подання передбачений міжнародним правом. Україна може стати першою державою, яка добиватиметься компенсації за кліматичні викиди, спричинені війною», — зауважив головний автор Ініціативи з обліку парникових газів війни Леннард де Клерк.
Як додала Василина Бельо, керівниця відділу клімату ГО «Екодія», кліматичні репарації — це логічний і необхідний крок міжнародної відповідальності.
«росія повинна нести відповідальність і за кліматичні наслідки своєї агресії. Кожна тонна викидів, спричинена руйнуванням — це реальна додаткова шкода для людей і довкілля, якої не було б без російської агресії. Ми повинні стягувати ці збитки і не можемо пробачити їх росії. Україна не має готового покрокового шляху, бо ще жодна країна у світі цього не робила. Ми формуємо цей шлях самостійно і на даний момент міжнародний компенсаційний механізм є найбільш реалістичною опцією для України», — сказала Василина Бельо.
Кліматична компенсація також повинна стати практичним механізмом отримання коштів для досягнення кліматичної нейтральності, яку Україна планує до 2050 року.
Отримані кошти Україна планує використати для мінімізації подальшої кліматичної шкоди при відновленні країни. Їх спрямують на створення низьковуглецевої інфраструктури, відновлення продуктивності земель, знищених війною лісів, а також фінансування заходів з адаптації до зміни клімату.
