Минулого тижня міжнародна ініціатива Land Matrix опублікувала новий аналітичний звіт, який досліджує явище великомасштабного захоплення землі для реалізації проєктів з компенсації викидів вуглецю. Тобто коли компанія намагається «відшкодувати» свої викиди, реалізовуючи проєкти, що зменшують або поглинають таку саму кількість парникових газів.
Звіт зосереджений на потенційних ризиках для прав місцевих громад, переміщення корінних народів, обмеженості додаткових вигід та прозорості угод, а також на тому, чи справді вуглецеві проєкти сприяють сталому розвитку.
Для підготовки звіту було проаналізовано 217 угод з відкритої бази Land Matrix. Вони охоплюють близько 9 мільйонів гектарів по всьому світу, що за площею можна порівняти з Австрією або Йорданією. Більшість з цих проєктів розташовані в Латинській Америці та Африці. Наприклад, в Бразилії або Республіці Конго площа вуглецевих проєктів перевищує один мільйон гектарів для кожної країни.
Окрім того, аналітичний звіт містить перелік рекомендацій, які сприяли б зменшенню соціальної та екологічної несправедливості у просторі вуглецевих ринків. Вони стосуються юридичного визнання земельних прав корінних народів та місцевих громад, посилення узгодженості з глобальними механізмами (наприклад, Добровільними керівними принципами відповідального управління землеволодінням — VGGT) та підвищення прозорості земельних угод.
Хоча звіт не зосереджений на Східній Європі та Україні, його висновки залишаються актуальними і для нас. Адже через глобальний попит на вуглецеві кредити великі компанії і фонди дедалі частіше цікавляться землею в країнах, де багато вільних площ і менш жорсткі земельні закони. У майбутньому багато таких проєктів можуть з’явитися і в Україні, попри те, що вони можуть здаватися вигідними фінансово, але нести багато ризиків.
Головне зі звіту “Масштабні придбання землі для компенсації викидів вуглецю: “зелене захоплення” чи справедливий перехід?” українською можна прочитати тут.
