19 вересня 2025 року країни-члени Європейського Союзу схвалили внесення змін до Нітратної директиви (91/676/ЄЕС), що дозволить фермерам використовувати додатковий ліміт у 80 кг азоту на гектар на рік за рахунок використання перероблених матеріалів з гною тварин, відомі як RENURE (Recycled Nitrogen from maNURE), понад встановлені екологічні ліміти.
Хоча такі органічні добрива мають певні позитивні аспекти, саме рішення виглядає як послаблення обмежень, заради яких і приймалася Нітратна директива. Адже держави-члени не вирішують проблеми щодо скорочення поголів’я у країнах з інтенсивних тваринництвом, де вимивання нітратів, через кількість органічних добрив, дійсно становить проблему, а шукають виправдання та можливості внесення додаткової дози азоту під сільськогосподарські культури. Нижче розберемось детальніше, які зміни конкретно пропонують.
Мета – забезпечити фермерам можливість заміщувати хімічні добрива, шляхом використання перероблених органічних відходів. Очікується, що RENURE, які за своїми характеристиками подібні до мінеральних добрив, сприятимуть зменшенню залежності ЄС від імпорту хімічних добрив та підтримці циркулярної економіки в сільському господарстві, головним чином, через закриття циклу поживних речовин та повторне використання ресурсів.
За вже встановленою нормою, відповідно до пункту 2 додатка III до Директиви 91/676/ЄЕС, для кожного сільськогосподарського підприємства, що знаходиться у межах вразливої зони, кількість гною або переробленого гною, що вносяться на землю щороку, включно з гноєм тварин, має не перевищувати встановлену норму на гектар, яка становить 170 кг азоту (N) на рік.
Проте, як зазначив Спільний дослідницький центр Комісії (JRC), з моменту прийняття Директиви 91/676/ЄЕС прогрес у галузі технологій перероблювання гною дозволив виробляти добрива (відомі як добрива «RENURE»), що за певних умов діють як «хімічні добрива», відповідно до визначення в статті 2(f) Директиви. У звіті підкреслено, що добрива RENURE мають подібний потенціал вимивання азоту та агрономічну ефективність до хімічних добрив. Отже, ці матеріали зменшують ризики вимивання нітратів у воду порівняно з гноєм і, завдяки цій екологічній перевазі, можуть використовуватися понад максимальну кількість для внесення гною, встановлену в Директиві. Це забезпечуючи досягнення цілей Директиви та відповідні агрономічні переваги.
У 2023 році Комісія розпочала оцінку Директиви 91/676/ЄЕС щоб, серед іншого, визначити, чи достатньо ця Директива сприяє переробленню поживних речовин з різних джерел, включно з гноєм, та технологічним розробкам у сфері технологій перероблювання гною, результатом яких є добрива RENURE. Тому до завершення оцінки Директиви 91/676/ЄЕС необхідно передбачити тимчасове рішення для держав-членів, щоб вони могли за певних умов дозволити фермерам використовувати добрива RENURE у кількостях, що перевищують 170 кг азоту на гектар на рік.
Таке використання добрив RENURE має бути дозволено з відповідними запобіжними заходами для покращення заміщення хімічних добрив органічними, зменшення витрат для фермерів та посилення стратегічної автономії сільськогосподарського сектору ЄС, не ставлячи під загрозу досягнення цілей Директиви, серед яких:
- Максимально допустимий додатковий ліміт становить 80 кг азоту на гектар на рік.
- Загальна кількість азоту, що вноситься (з усіх джерел), не повинна перевищувати потреби сільськогосподарської культури.
- Добрива мають бути стабільної якості в різних партіях та відповідати встановленому співвідношенню мінерального азоту до загального азоту.
- Компонент тваринного гною має пройти процес обробки, який збільшує концентрацію азоту в мінеральній формі, азоту сечовини або кристалічно-зв’язаного азоту. Схвалені методи включають солі амонію, отримані в результаті очищення газів від аміаку; мінеральні концентрати, отримані за допомогою зворотного осмосу; фосфатні солі (струвіт), осаджені з гною тварин.
Попри потенційну користь для циркулярної економіки, екологічна спільнота розкритикувала це рішення. Європейське екологічне бюро (EEB) назвало його «лазівкою». Згідно з позицією EEB, схвалення використання переробленого гною понад чинні ліміти становить небезпечний прецедент і фактично послаблює основний закон ЄС про захист вод.
Ключові ризики, зазначені EEB:
- Дозвіл обходити поріг у 170 кг N/га підриває мету Нітратної директиви та ставить під загрозу власні цілі ЄС щодо скорочення втрат поживних речовин удвічі до 2030 року.
- Рішення розглядається як поступка Нідерландам, які прагнуть уникнути скорочення поголів’я худоби через надлишок гною. Це дозволить вносити більше гною, що посилить забруднення поживними речовинами.
- EEB стверджує, що голосування ігнорує наукові дані, які вказують на необхідність переходу до агроекологічних практик та менш інтенсивного тваринництва для досягнення цілей.
- Екологічні організації вважають ліміт у 170 кг обов’язковим елементом Директиви, а внесення змін під виглядом технічних уточнень – неприйнятним.
Україна ще досі повністю не імплементувала Нітратну Директиву і ми будемо слідкувати за змінами, які відбуваються і як це може вплинути на нас. Водночас, попереду в України є час, щоб налагодити інституційну структуру для ефективного впровадження. Тому Верховна Рада і зокрема Аграрний комітет ВРУ мають найближчим часом прийняти закон №11486, що впроваджує положення Нітратної Директиви і дати можливість новоствореному Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства ефективно виконувати свої завдання.
