Через конфлікт на Донбасі та дефіцит вугілля, роль атомної енергетики зросла. Проте чи хороша це альтернатива?
У загальному споживанні електричної енергії частка електрики з АЕС становить близько 50 %. Проте, у загальному постачанні енергетичних ресурсів на атомну енергетику припадає всього близько 20%.
Ядерне паливо з Росії складає 98 % від загального об’єму свіжого ядерного палива. Диверсифікувати його поставки намагаються ще з 2000 року, проте на перешкоді політичним рішенням стають технічні. Ядерне паливо коштує Україні близько 600 мільйонів доларів на рік.
Запорізька АЕС знаходиться на відстані менше 300 км від лінії фронту і менше 200 км від Криму. Сучасна військова техніка, наприклад, Іскандер, може влучати у цілі на відстані до 500 км. Будь-яка АЕС під час війни перетворюється зі станції з виробництва електроенергії на ядерно небезпечну мішень для терористів.
Рішення про продовження терміну експлуатації старих радянських реакторів приймають на основі звітів експлуатуючої компанії – НАЕК “Енергоатом”, і результатів державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки.
Незалежні експерти ставлять під сумнів повноту та коректність інформації про стан реактора. Тому дозвіл на продовження строку експлуатації не гарантує безпечну понадпроектну експлуатацію енергоблоків.
В уряду немає запасного плану дій на випадок, якщо понадпроектну роботу якогось з блоків АЕС визнають потенційно небезпечною. Крім того, відсутні і проекти зняття реакторів з експлуатації, що потребує значних фінансових та людських ресурсів.
Під час переробки з відпрацьованого ядерного палива вилучаються речовини, які є компонентами для виготовлення ядерної зброї. Ці компоненти після переробки залишаються у Росії, а високоактивні радіоактивні відходи незабаром повертатимуться назад в Україну.
У вартість електроенергії, виробленої АЕС, повною мірою не закладено витрати на зняття з експлуатації реакторів та поводження з радіоактивними відходами.
Зняття з експлуатації АЕС коштує дорого та триває більше 10 років.
У запроектованому, але ще не побудованому, Централізованому сховищі у Чорнобильській зоні відпрацьоване ядерне паливо може зберігатися не більше 100 років. Відсутні сховища для захоронення радіоактивних та високоактивних радіоактивних відходів, що будуть повертатися в Україну після переробки відпрацьованого ядерного палива з реакторів № 1 та 2 Рівненської АЕС.
Дослідження показали, що навіть при нормальній роботі АЕС, викиди радіонуклідів через вентиляційні труби призводять до зростання числа ракових захворювань навколо АЕС. Так діти, молодші 5 років, які проживають на відстані менше 5 км від атомних станцій, хворіють на рак частіше в 1,7 разів.
Державне підприємство “Енергоатом” планує реалізовувати експорт електричної енергії з другого енергоблоку Хмельницької АЕС до Польщі. В той самий час Україна почала імпортувати електроенергію з Росії для своїх потреб.
Увага! Екоцентр вітає вільне поширення даних слайдів – як у вигляді цієї підбірки, так і окремими зображеннями. Зроби свій внесок в екологічну просвіту суспільства: надішли посилання другу та пошир факти, які тебе найбільше вразили, у соціальних мережах!
