Пекуче сонце розплавляє асфальт, сильна злива заливає вулиці, і рух у місті зупиняється. Для українців це не вже стало частиною повсякденності.
Міська транспортна інфраструктура – одна з перших систем, яка відчуває на собі вплив зміни клімату. Спека, зливи, підтоплення, посухи – ці фактори не тільки впливають на комфорт, а й на безпеку. При цьому транспорт, особливо персональні авто, – ще й одне з головних джерел викидів парникових газів.
За даними європейської організації Transport & Environment, транспортна інфраструктура, особливо персональні автомобілі, відповідальна за щонайменше 13% викидів парникових газів у ЄС. В Україні ця частка може бути ще вищою, оскільки з моменту повномасштабного вторгнення росії, логістичні шляхи та зв’язки, а також самі види транспорту кардинально змінилися.
Про те, які рішення можуть допомогти зменшити вразливість транспортної інфраструктури до наслідків зміни клімату, розповідає Наталія Волик, фахівчиня з транспортної політики громадської організації “Екодія”.
Проблема, яку не можна ігнорувати
Кліматичні загрози, пов’язані зі змінами температурного режиму та опадів, уже впливають на транспорт.
У звіті про кліматичні ризики Європи вказується, що пожежі та надмірна спека призвели до технічних проблем з поїздами, та навіть призвели до викривлення колій у Бельгії, Іспанії, Нідерландах та Великій Британії в 2022 році. Окремо також згадується інфраструктура аеропортів, оскільки спека розм’якшила та деформувала покриття.
В Україні підтоплення вулиць Києва та Львова під час злив показало, що наявна інфраструктура не здатна оперативно відводити воду.
Посухи також мають прямі наслідки – зниження рівня ґрунтових вод, перегрів міського покриття, втрату зелених зон. У Європі критичне обміління річок вже вплинуло на судноплавство Рейном і Дунаєм.
Як працюють природоорієнтовані рішення
Урбаністи активно шукають і розробляють стратегії, які одночасно знижують викиди та допомагають містам пристосовуватись до нових реалій. Один із таких підходів – природоорієнтовані рішення, або NbS (nature-based solutions). Їхнє завдання – використовувати силу природи для того, щоб зробити інфраструктуру стійкішою.
Досвід інших країн свідчить, що такі рішення не потребують високих технологій або складних інженерних втручань, але потребують переосмислення підходів до міського простору.
NbS – це практики, що передбачають використання екосистемних підходів у поєднанні з інфраструктурними заходами. Вони можуть бути різними за масштабом і метою.
Наприклад, у Стокгольмі успішно реалізовано програму заміни малих вантажних перевезень на карго-велосипеди. Учасники мали змогу безоплатно протестувати велосипеди й надалі придбати їх зі знижкою. Такий підхід сприяє скороченню викидів у межах міста та зменшує навантаження на дорожню інфраструктуру.
У Лондоні активно створюють дощові садки, біоканали та тротуари з пористого бетону, що здатні поглинати значні обсяги опадів. Вони зменшують навантаження на каналізаційну систему та дозволяють локально управляти водовідведенням.
У Медельїні (Колумбія) створено систему із 30 взаємопов’язаних зелених коридорів. Це дозволило знизити температуру в місті більш ніж на 2°C. Прогнозоване зниження протягом наступних 20 років ще на 4–5°C. Зелені насадження виконують функцію природних охолоджувачів, водночас покращуючи якість повітря й стимулюючи розвиток пішої та велосипедної мобільності.
У Вінниці та інших українських містах також впроваджуються сталі NbS-практики –зокрема, засівання різнотрав’я вздовж доріг замість газонної трави та відмова від регулярного косіння. Це зменшує ризики пожеж і перегріву узбіч, а також допомагає в утриманні опадів.
У прибережних містах, як-от Одеса, NbS можуть включати захист берегової лінії за рахунок збереження природних екосистем: дюн, плавнів, піщаних валів. Вони працюють як природні бар’єри від ерозії та підтоплень.
Соціальні аспекти: залучення громад
Природоорієнтовані рішення ефективні лише за умови залучення громади. Люди мають розуміти зміни у просторі, як саме ті чи інші елементи впливають на екосистеми міст, а також брати участь у плануванні та впровадженні рішень.
Приміром, на Філіппінах проєкт побудови прибережної дороги в місті Боронган передбачає використання NbS для захисту від штормів, а також створення робочих місць для місцевих мешканців, наприклад, у відновленні мангрових заростей. Це не лише зменшує ризики, а й підтримує локальну економіку.
Такі підходи варто враховувати і в українських містах – особливо в умовах війни, коли відновлення інфраструктури може стати інструментом об’єднання спільнот.
Що потрібно змінити на рівні політик
Інституційні рішення є критичними для масштабного впровадження NbS. Серед пріоритетних напрямів:
- Ухвалення Регламенту ЄС 1370/2007, який дозволяє реформувати громадський транспорт, зробити його прозорим, прогнозованим та ефективним.
- Запровадження податку на викиди, як це зроблено в Німеччині, де податкова політика стимулює екологічні форми мобільності.
- Розробка планів сталої міської мобільності, які повинні враховувати не лише транспорт, а й кліматичні виклики, цифровізацію, енергетику.
- Формування стратегії з розвитку зарядної інфраструктури, що забезпечить перехід на електромобільність і зменшить залежність від викопного палива.
Природоорієнтовані рішення – це відповідь не лише на зміну клімату, а й на системну вразливість міського простору. Їх ефективність доведена у світі. Вони здатні зменшити витрати на ліквідацію наслідків погодних явищ, забезпечити адаптивність інфраструктури та покращити якість життя в містах.
Українські міста вже мають практичні приклади – як позитивні, так і проблемні. Саме тому важливо закріплювати кращі практики на рівні політик, інвестувати в підготовку фахівців, а також комунікувати з громадами не тільки після реалізації проєктів, а ще на етапі планування.
Джерело – lb.ua
Приєднуйтеся до нашої спільноти, щоб дізнаватися більше про те, як природоорієнтовані рішення можуть допомогти зменшити вразливість транспортної інфраструктури до наслідків зміни клімату.
