Далека від вирішення зміни клімату, атомна енергетика – це дороговартісний відволікаючий фактор, чиїй безпеці загрожують пожежі та повені, говорять експерти.
Атомна енергетика у всьому світі занепадає та ніколи не зможе зробити серйозного внеску для боротьби зі зміною клімату, стверджує група експертів з енергетики. На нещодавній зустрічі у Лондоні у “Хатхем Хауз”, Королівському інституті міжнародних відносин Великобританії, вони погодилися, що незважаючи на незгасаючий ентузіазм з боку індустрії та деяких політиків, кількість АЕС, що споруджуються у світі не буде достатньою для заміщення тих, що закриваються.
Вони зробили висновок, що в галузь зникає, в той час, як вітровий та сонячний сектор стрімко розвиваються.
Група зустрілася задля обговорення оновленого Світового звіту про стан ядерної промисловості 2019, який дійшов висновку, що гроші, витрачені на будівництво та експлуатацію атомних електростанцій відтягують фінансування від набагато кращих способів боротися зі змінами клімату.
Гроші, використані на енергоефективність зберегли б у чотири рази більше вуглецю ніж ті, що були витрачені на атомну енергію; вітер у три рази, а сонце у два.
“Атомна енергетика це марнування часу та грошей у кліматичній битві”
Еморі Ловінс, співзасновник інституту Рокі Маунтін, сказав на зустрічі: “Це факт, що атомна енергетика знаходиться в уповільненому комерційному краху по всьому світу. Ідея, що нове покоління малих модульних реакторів буде споруджено для їх заміни, не відбудеться; це просто відволікання від кліматичного рішення.”
Щодо атомної енергетики та зміни клімату, у Звіті говориться, що спорудження нової атомної станції займає на 5-17 років більше, ніж спорудження сонячної чи вітрової станції.
“Стабілізація клімату є невідкладною, атомна енергетика повільна. Вона не задовольняє ні технічні, ні операційні потреби, які б її низьковуглецеві конкуренти не можуть задовольнити краще, дешевше та швидше,” – говориться у Звіті.
На зустрічі було висловлено велику стурбованість можливою небезпекою для атомних станцій, спричиненою зміною клімату. Майкл Шнайдер, провідний автор звіту, вказав, що причиною того, що реактори було споруджено на або поблизу узбережжя, близько до великих річок чи естуарій є їх потреба у великій кількості води для роботи. Це зробило їх дуже вразливими і до морських, і до берегових повеней та, особливо, до майбутнього підняття рівня моря.
Також, він був дуже стурбований цілісністю басейнів для витримки відпрацьованого ядерного палива, які потребують постійного електропостачання для попередження перегрівання палива. Наприклад, великі пожежі становлять небезпеку для постачання електроенергії для атомних станцій, які часто перебувають в ізольованих місцях.
Тиск витрат
Втрата охолоджувача через втрату живлення також може бути серйозним ризиком оскільки зміни клімату погіршилися протягом 60-річного запланованого терміну експлуатації реактора. Однак він не вірить, що навіть реактори, що зараз будуються, коли-небудь будуть працювати так довго з комерційних причин.
«Факт того, що електроенергія з нових реакторів буде щонайменше втричі дорожчою, ніж з відновних джерел енергії насторожить споживачів. Уряди опиняться під тиском, щоб запобігти набагато вищим споживчим рахункам, ніж вони мають бути”
“Я навіть не можу уявити, що навіть найновіші реактори зможуть протягнути десятиліття чи близько того в умовах конкурентного ринку з розцінками, які їм доведеться стягувати. Атомна енергетика стане списаним активом,” – сказав Шнайдер.
У Звіті показно, що лише 31 країна з 193 членів ООН має атомні електростанції, а 9 з них мають або плани відмови від атомної електроенергії, або політику відмови від спорудження і подовження термінів експлуатації. Одинадцять країн з робочими АЕС зараз будують нові станції, тимчасом як у одинадцяти інших будівельні роботи не відбуваються. Лише чотири країни – Бангладеш, Білорусь, Об’єднані Арабські Емірати та Туреччина – будують реактори вперше. За останні 12 місяців лише Росія та Китай запустили виробництво електроенергії з нових реакторів – 7 у Китаї та 2 в Росії.
Нездатні конкурувати
Однією з “таємниць” обговорених у ході зустрічі був той факт, що деякі уряди, зокрема Великобританії, продовжують підтримувати ядерну енергетику, незважаючи на всі докази, що вона неекономічна та не може конкурувати з відновними джерелами.
Аллан Джонс, голова Міжнародної консультативної ради з питань енергетики, сказав, що одним із міфів, про які йдеться, було те, що ядерна енергія потрібна для енергії “базового навантаження”, оскільки відновлювані джерела енергії доступні лише періодично.
Оскільки низка країн зараз виробляє більше 50% своєї енергії з відновних джерел енергії, а інші навіть 100% (або дуже близько), не переживаючи відключення електроенергії, це показало, що це твердження не відповідає дійсності.
На його думку, наявність великих негнучких атомних станцій, які неможливо було вимкнути, було серйозним недоліком у сучасній енергосистемі, де відновні джерела енергії могли подеколи виробляти всю необхідну енергію за набагато менших витрат.
Еморі Ловінс зазначив, що у підході Великобританії домінує “ядерна ідеологія”. Через керування усталеною політикою та переконаннями факти не мають зв’язку з реальністю. “Атомна енергетика – це марнування часу та грошей у кліматичній боротьбі,” – зробив він висновок. – Climate News Network
Джерело: climatenewsnetwork.net