З 6 по 19 листопада 2022 року в Єгипті проходила 27-ма Конференція сторін рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP27). Цьогоріч команду Екодії представляли п’ять членкинь команди: Наталія Гозак, Анна Акерманн, Євгенія Засядько, Марія Дячук, Ольга Бойко.
Що наша команда робила під час конференції? Чому присутність громадськості важлива під час подібних міжнародних подій? Давайте зануримось в метушливі дні найбільшої кліматичної конференції і знайдемо там серед натовпу представниць Екодії.
Конференція сторін – це не лише кімнати для перемовин та великі пленарні зали, це також величезний виставковий простір. Кожна країна чи міжнародна ініціатива може скористатись ним і використати COP27 для донесення своїх тем до міжнародної аудиторії. Вперше на цій події Україна мала свій павільйон, повністю створений українськими експертами з державного, бізнесового та громадського сектору. До речі, вперше за багато років росія власного павільйону не мала.
8 листопада в українському павільйоні ми провели панельну дискусію на тему «Як російсько-українська війна впливає на кліматичну політику в країнах Євросоюзу». Дискусію модерувала координаторка Climate Action Network Europe — Кіара Мартінеллі.
СЕО Європейського кліматичного фонду Лоуренс Тубіана зазначила, що Європа наразі знаходиться на роздоріжжі. З одного боку, потрібне прийняття короткострокових рішень про пошук інших джерел постачання газу і зменшення його споживання, але це не є інвестування в майбутнє. Це можливість бути незалежними від росії, але не бути більш незалежними від викопного палива. Водночас необхідно відмовлятися від російського викопного прискорила порядок денний щодо розвитку відновлюваної енергетики (ВДЕ).
Аналітик Андрей Ілас фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) зазначив, що орієнтовно 30% ринкової вартості російського викопного палива потрапляє в державну скарбницю рф. Із початку повномасштабного вторгнення експерти CREA займаються моніторингом експорту викопних палив росії та пропонують інструменти для посилення міжнародних санкцій.
10 листопада керівниця кліматичного відділу Екодії Євгенія Засядько виступила на панельній дискусії про зелену відбудову України, організованій NEFCO – міжнародною фінансовою інституцією, яка фінансує зелені рішення.
«Війна в Україні розпочалась 8 років тому і за той час Європа продовжувала нарощувати свою залежність від російського викопного палива», – сказала Євгенія.
Вона також наголосила, що росія вже зруйнувала 40% української енергетичної системи, 85% вітрових та 50% сонячних електростанцій. Основним побоюванням стала можлива нестача ресурсів для справедливого та зеленого відновлення: економіка України зруйнована, ми спостерігаємо – як і в усій Європі – посилення кліматичних змін, проте якщо у європейських країн буде достатньо ресурсів долати ці зміни, то у нас їх може не виявитись.
11 листопада наша експертка з мережування та координаторка CAN EECCA Ольга Бойко у німецькому павільйоні виступила на події «Як війна росії проти України впливає на енергетичну безпеку Німеччини та глобальну кліматичну справедливість?». Модераторкою дискусії була Сюзан Шербарт з Друзів Землі Німеччини.
Розмова точилась довкола теми, яка червоною ниткою йшла через всі перемовини – бажання Західної Європи перескочити з російського викопного палива на вугілля, нафту та газ з країн Латинської Америки та Африки. Саме тому важливо, що в дискучію також взяли участь Андрес Лопез з Колумбійської організації Censat Agua Viva, Йона Турінайо з WWF Уганди та Бабавале Обаянью з кампанії Don’t gas Africa.
Учасники та учасниці дискусії зійшлися на тому, що Німеччина та інші країни ЄС мають будувати стосунки з країнами Африки та Латинської Америки на принципах взаємовигідної співпраці для населення країн та взаємоповаги. Практики екстракціонізму мають залишитись у минулому. Наприклад, народ Нігерії отримав би набагато більше користі від повернення до ведення сільського господарства замість видобутку нафти, до якого їх змусив ЄС. Україна також має вийти з парадигми «ресурсної країни», якою вона була в часи СРСР, і будувати стосунки з Німеччиною як незалежна держава, що враховує інтереси свого народу.
15 листопада, під час другого тижня конференції, ми організували ще одну дискусію про вплив війни росії в Україні на глобальну енергетичну безпеку та кліматичну справедливість. Представник Нігерії Бабавале Обаянью наголосив на двох ризиках, які війна принесла для Нігерії:
Іншою небезпекою, яка може чекати країну – та і весь Африканський континент у майбутньому – це розширення видобутку природного газу.
Татіана Роа Аведаньйо із Друзів Землі Колумбії зазначила, що в країні посилився наратив відмови від викопного палива. З іншого боку, посилився і запит від європейських країн, які шукають шляхи заміни російського викопного палива. Експорт вугілля з Колумбії до кінця року прогнозовано збільшиться на 20%. Для забезпечення попиту планується розширення території для видобутку вугілля. Це ставить під загрозу життя та розвиток корінних народів та племен: таким чином забирають їх землі та джерела води.
16 листопада наша панельна дискусія на тему «Продовольча безпека та кліматичні амбіції: як побудувати агрокультурну систему більш сталою, зважаючи на війну та глобальні кризи» зібрала експертів та експерток з дуже різних фахових галузей. Наша фахівчиня Марія Дячук розпочала панель із основних проблем, які принесла агросектору війна росії проти України:
Збитки агросектору нині оцінюються у майже $7 млрд, 1.78 з яких – вартість викрадених росіянами продуктів.
“Війна розпочала й іншу кризу – продовольчу. Глобальна продовольча система не є сталою і зараз у нас є змога це змінити, створити сталу систему продовольчої безпеки”, – заявила Марія.
17 листопада Екодія організувала заключне обговорення про посилення енергетичної безпеки за допомогою локальної відновлюваної енергії. Модераторка події – членкиня правління Екодії Анна Акерман – розпочала дискусію із фотографії СЕС, в яку влучила ракета, та коментаря про величезну різницю між тим, скільки часу та ресурсів потрібно для відновлення потужностей ВДЕ та звичних нам централізованих станцій на викопному паливі. Перші можна відновити за кілька тижнів, другі ж потребують місяців та величезних вливань коштів.
Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики Екодії, підкреслив нагальну роль енергетичної безпеки та сталості, а відновлювана енергетика у громадах є основними джерелом цієї безпеки зараз. Великий потенціал мають заходи з енергоефективності та енергозбереження, тож план відновлення має фокусуватися на побудові енергоефективних будинків, але варто розпочинати цей процес вже і не чекати до завершення війни.
На території COP27 можна проводити акції, якщо заздалегідь попередити про них відповідну службу. Втім, на цій підконтрольній ООН території також діють деякі правила. Наприклад, у своїх акціях не можна звинувачувати і називати конкретних людей або країни, а також приносити прапори країн.
Тим не менш, українська молодь знайшла спосіб засудити росію за розв’язання війни, що призвела до енергетичної та продовольчої кризи. За координації Міли Сірич, студентки та активістки Fridays for Future з Маріуполя, в п’ятницю 11 листопада пройшла акція проти фінансування війн через викопне паливо. Наша колега Ольга Бойко також взяла участь у цій акції. Головним був заклик до припинення закупівлі викопного палива від диктатур, що продовжують фінансувати свої напади на суверенні країни прибутком з експорту нафти, газу та вугілля.
Через COP27 червоною ниткою проходила не лише тема енергетичної кризи, але і утисків прав людини, у зв’язку з тим, що конференція проходила в Єгипті. Через те, що Єгипет як організатор СОР не міг гарантувати безпеку та свободу висловлювання активістам, вперше за 27 конференцій традиційний марш пройшов не у місті, а на території COP.
У марші 12 листопада взяло участь близько 600 активістів та активісток з усього світу. Вони прийшли зі своїми основними закликами: від дотримання прав корінних народів до створення фонду втрат та збитків, відмови від атомної енергетики тощо. Екодія також була серед цього барвистого натовпу, аби додати до загального голосу український.
Кожного року на конференції COP члени мережі Climate Action Network (CAN) дають щоденні антинагороди що мають назву «Викопне дня». Вони даються країнам, що роблять все для того, аби не робити нічого, хто блокують важливі кліматичні рішення і перешкоджають досягненню консенсусу. Члени мережі CAN, до яких входить і Екодія, самі номінують і голосують за «переможця». Отже, під час COP27 ми з колегами тричі успішно номінували росію на отримання цієї ганебної статуетки.
Країна-агресорка не лише спричинила глобальну енергетичну та продовольчу кризу, але ще й намагалась зробити вигляд, ніби нічого не відбувається. Під час самих перемовин російська делегація поводилася надто тихо, намагаючись не привертати зайвої уваги і ніяк не коментувати свою позицію щодо війни. Єдиним її публічним виступом була участь у панельній дискусії, яку ми не могли залишити без уваги.
Команда Екодії завітала на дискусію російської делегації, початок якої успішно зірвали активістки Razom we stand та Friday for Future. Вони викрикували, що представники російської делегації не мають права виступати на цій конференції, та нагадували, що росія чинить геноцид і прямо зараз вбиває український народ. За це активісток вивели із зали, а за ними на знак солідарності вийшли ще 20-30 людей.
Наші експертки озвучували свої позиції не лише через офіційні події у павільонах та публічні акції. Важливим завданням для нас були зв’язки з медіа, особливо міжнародними. Журналісти із великим інтересом спілкувались з представниками українського громадського суспільства, зокрема нам вдалось потрапити у The Washington Post, шведське медіа Aftonbladed та інші.
Експертки Екодії щодня зустрічались з міжнародними партнерами, аби вже в особистому спілкуванні наголосити на пріоритетних напрямках співпраці з Україною. Для міжнародних фондів та організацій дуже цінною є можливість з перших вуст почути про потреби українського суспільства. Наприклад, Екодія є членкинею Climate Action Network, що об’єднує більше 1300 ГО в 130 країнах світу і має великий вплив всередині кліматичних процесів ООН. Щоденно експертки Екодії брали участь у зустрічах членів CAN, на яких обговорювався перебіг перемовин та інші нагальні питання. Також ми зустрілись з міжнародним представництвом Друзів Землі, обговоривши з ними способи підтримки України та комунікацію теми війни. Окрім міжнародних партнерів, ми з радістю зустрічались з нашими колегами з Української Кліматичної мережі і координували спільну роботу під час перемовин.
Не оминули увагою ми і офіційну делегацію України. Цього року наша співпраця була особливою, адже разом з Міністерством захисту довкілля ми підготували частину офіційних подій в українському павільйоні. Ми зустрілись з представниками делегації, аби обговорити перебіг перемовин, позиції нашої країни, а також щоб донести основні позиції громадськості.
Загалом, кожен день на конференції був насичений зустрічами та подіями. Українським громадським організаціям дуже важливо бути почутими та видимими на міжнародних заходах. Цей рік показав, що сильна підтримка надійних партнерів може дуже допомогти у кризові часи. Сподіваємось, що все більше українських екологічних ГО слідкуватиме за міжнародними процесами, такими як COP, і ставатиме членами міжнародних мереж.
У підготовці матеріалу було використано деякі фрагменти щоденнику події на COP27 від Української Кліматичної Мережі.
Ми детальніше поговоримо про План з точки зору збереження довкілля у процесі відновлення.
Екодія розповіла про можливості використання бази даних щодо масштабних інвестицій у землю.
Платформа стала місцем, де представники вугільних громад мають змогу почути один одного, поділитися зворотнім зв’язком…
З якими результатами вони завершилися, розповідаємо далі.
Для реалізації енергоефективних проєктів на основі цих досліджень необхідно об’єднати зусилля громадянського суспільства та органів…
ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія» оголошує конкурс на посаду виконавчого директора.