Позиція Української Кліматичної Мережі (Екодія є членом мережі) щодо пріоритетів кліматичної політики в Україні та світі з нагоди Конференції сторін рамкової конвенції ООН про зміну клімату – СОР27
З 6 по 18 листопада 2022 року в Єгипті пройде 27 Конференція Сторін (COP27) Рамкової Конвенції ООН зі Зміни Клімату (РКЗК ООН). Вона є не лише ключовим міжнародним майданчиком для протидії кліматичній кризі, але і важливим важелем впливу на національну політику країн. Всі 196 держав-учасниць Паризької Угоди, включно з Україною, беруть участь в COP для синхронізації своїх кліматичних політик та пошуку рішень для стримування росту середньої температури на рівні 1.5С від доіндустріального періоду.
Звернення до країн підписантів Паризької угоди
Напад росії на Україну поставив світ перед серйозними загрозами глобального масштабу, пов’язаними із можливістю розв’язання світового військового конфлікту, настання ядерної катастрофи та зростанням негативних наслідків глобальної зміни клімату. Енергетична криза у світі впливає на міжнародні кліматичні переговори і вже сьогодні зрозуміло, що без припинення війни, ефективно впроваджувати політику із запобігання та адаптації до зміни клімату неможливо. Війна розпочата росією вплинула на інші регіони світу: Африку, Південну Америку, Азію. Для заміни російських енергоносіїв, розпочатий видобуток газу та вугілля, в інших частинах світу. Держави знову відкривають вугільні ТЕС та шахти, щоб замінити російський газ. Дії агресора напряму вплинули на забезпечення продовольством країн світу.
Ця війна фінансується з викопного палива. 60% державного бюджету росії наповнюється за рахунок нафти та газу. Разом з війною зростають наслідки зміни клімату у формі різноманітних катаклізмів. Негативні економічні наслідки Covid-19, що тривають, створили величезні перешкоди для декарбонізації та міжнародної співпраці з клімату. Враховуючи усі негативні впливи війни росії в Україні на довкілля, в тому числі на зміну клімату, на глобальному рівні закликаємо:
- Викиди, які росія спричинила починаючи з 24 лютого 2022 року безпосередніми військовими діями, мають бути зараховані на баланс країни агресора.
- Зарахування викидів тимчасово окупованих територій Автономної республіки Крим України та території Донбасу, не пов’язаних з військовими діями, до кадастру викидів російської федерації є неприпустимими.
- Країни мають прискорити енергетичний перехід, з викопного палива на відновлювані джерела енергії. Тим самим досягти затверджених цілей Паризької угоди та не допустити майбутніх війн та конфліктів.
- Важливо надати підтримку країнам, що розвиваються, у боротьбі зі втратами та збитками, спричиненими зміною клімату. Це також відіграє важливе значення для підтримки міжнародного співробітництва в галузі клімату.
Звернення до Уряду України та представників офіційної делегації
Уряд України затвердив ціль на вуглецеву нейтральність у 2060 році, підтримав Зелений курс ЄС та ратифікував Паризьку угоду. У 2021 року Україна оновила Національно визначений внесок та встановила ціль на реальне скорочення викидів парникових газів до 2030 року. Україна прийняла Стратегію з екологічної безпеки та адаптації до змін клімату. Війна, безумовно, відкинула кліматичні дії назад у списку пріоритетів держави, але Українська Кліматична Мережа наголошує на тому, що Україна має залишатися вірною взятим на себе кліматичним зобов’язанням. Важливо продовжити реалізацію вже взятих зобов’язань:
- відмовитись від використання вугілля при виробництві електроенергії до 2035 року, згідно з зобов’язаннями в Powering Past Coal Alliance;
- розробити та впровадити стратегію для скорочення викидів метану в Україні на 30% до 2030 року.
Під час періоду післявоєнного відновлення важливо зберегти наступні пріоритети:
- Відмовитись від нових проєктів у сфері атомної енергетики. Враховуючи окупацію росією Запорізької АЕС, а на початку року також Чорнобильської зони, знаходячись під постійним ризиком влучання ракет в об’єкти інших атомних станцій країни, та при неможливісті міжнародної спільноти гарантувати безпеку відповідних об’єктів та безсилля перед терористичними діями російської держави-агресора, ми вважаємо що Україні варто відмовитися від будівництва нових АЕС.
- Оновити енергетичну стратегію з урахуванням нової реальності – перспективи членства України в ЄС, масштабного руйнування існуючих потужностей та інфраструктури, та підвищених вимог суспільства до власної енергетичної безпеки. До 2050 року енергетична галузь України має відповідати цілі ЄС – кліматичній нейтральності, що передбачає переважаючу роль відновлюваної енергетики, децентралізацію енергетичних систем, повноцінно відкриті енергетичні ринки та їх інтегрованість у міжнародні.
- Відновлення має відбуватись з урахуванням зміни клімату, тож під час відбудови адаптація до зміни клімату має стати частиною розроблених Планів відновлення.
- Через російську агресію постраждало близько 20% природоохоронних територій України та близько третини суходолу загалом. Відновлення пошкоджених екосистем та господарських земель потребуватиме значних коштів та експертизи. Під час відновлення, важливо поставити ціль збільшення територій природоохоронного статусу до 30% суходолу України мінімум.
- Міста та громади будуть відігравати ключову роль під час реалізації затверджених планів відбудови. Важливо, аби місцева влада була залучена до процесу розробки національних планів, а координація роботи відбувалась на всіх рівнях.
- Робота над планування та реалізацією затверджених планів має відбуватися із залученням експертного середовища та громадськості.
Ми вітаємо відкритість Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та готовність об’єднуватись з громадськістю у підготовці до COP27. Як показав досвід цього року, саме у злагодженій співпраці різних гравців створюється стійкість країни.
Завантажити документ: