Кабмін планує закривати збиткові вугільні підприємства. У найближчі роки цей процес прискориться, бо Україна долучилася до боротьби зі зміною клімату, ратифікувавши у 2016 році Паризьку угоду. Щоб стримати глобальне потепління на рівні 1,5‒2°C, Угода передбачає зменшення викидів парникових газів. А це неможливо без відмови від використання викопного палива, зокрема вугілля, у наступні 20‒30 років.
З одного боку, закриття шахт – це доволі амбітне завдання для української енергетики. Близько 30% електроенергії в державі виробляється саме завдяки спалюванню вугілля.
З іншого боку, за інформацією колишнього Міненерговугілля, з 2004 року в Україні вже було ліквідовано 68 державних гірничих підприємств, 19 державних шахт ліквідуються або перебувають у стадії підготовки до ліквідації. Із 33 державних шахт 29 є нерентабельними та функціонують виключно завдяки щорічним багатомільярдним дотаціям з державного бюджету. А кількість працівників, задіяних у галузі, скоротилася з майже 1 млн у 1991 році до менш ніж 40 000 у 2020 році.
Процес поступового закриття шахт та справедливої трансформації шахтарських регіонів неможливий без залучення місцевого населення. Щоб зрозуміти, що думають про це мешканці вугільних регіонів Донбасу, ГО Екодія та Представництво Фонду Еберта в Україні презентували соціологічне дослідження “Майбутнє справедливої трансформації в Україні: сприйняття в шахтарських містечках”.
Завантажити документ: Майбутнє справедливої трансформації в Україні: сприйняття в шахтарських містечках (PDF)
