На кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії 10 листопада відбулася акція, учасники якої закликали уряди створити міжнародний механізм справедливої трансформації. Він має допомогти країнам відмовлятися від викопного палива, водночас підтримуючи працівників і громади, економіка яких залежить від вугілля, нафти й газу.
Акція зібрала десятки учасників із різних країн і привернула увагу відвідувачів конференції. Люди тримали великий яскравий банер із закликом «Забезпечте справедливу трансформацію», а також плакати з написами «Справедливість», «Трудові права», «Інклюзивність», «Турбота» та «Рівність». Учасники співали, скандували гасла через гучномовці та вимагали від урядів перейти від обіцянок до конкретних дій.
До акції долучилися представники профспілок, громадських організацій, молодіжних і жіночих рухів із різних країн світу, зокрема й представники громадськості з України. Вони вимагали, щоб на COP31 країни домовилися про створення Беленсько-Анталійського механізму справедливої трансформації (Belém–Antalya Mechanism, BAM). Ідеться про механізм, який допомагатиме країнам не просто обмінюватися досвідом, а й отримувати практичну, технічну та фінансову підтримку для змін в економіці.
Ще торік на COP30 у бразильському Белені країни домовилися розробити такий механізм. Тепер громадські організації закликають виконати цю обіцянку й визначити, як саме він працюватиме, хто братиме участь у прийнятті рішень та звідки надходитиме фінансування.
«Десятиліттями економіки цілих країн та регіонів були побудовані на викопному паливі. І тепер, коли стало зрозуміло, що від нього потрібно відмовлятися, постає питання, як це зробити, щоб не нашкодити людям, чиє життя зараз залежить від промислових підприємств, де вони працюють. Важливо також, щоб ті, хто заробляв на викопному паливі, спрямовували частину коштів на підтримку громад, економіка яких від нього залежить. Це допоможе зробити перехід менш болючим для людей», — пояснює Олексій Пасюк, директор ГО «Екодія», який зараз працює на COP31.

Фото jbpress.ismedia.jp
За його словами, саме тому громадські організації вимагають справедливої трансформації. Ця проблема стосується й України, де економіка багатьох громад була пов’язана з видобутком вугілля та використанням іншого викопного палива.
«Зараз нам так само потрібно будувати цю справедливу трансформацію для людей, щоб нам усім було краще, довкіллю було краще, а люди, які залежать від викопного палива, могли побудувати нове майбутнє для себе», — наголошує Олексій Пасюк.
Одна з головних вимог учасників акції — забезпечити участь самих працівників і громад у рішеннях, які впливатимуть на їхнє майбутнє. Адже закриття шахт чи інших підприємств, пов’язаних із викопним паливом, означає для людей можливу втрату роботи та доходів. Тому перехід до нової економіки має передбачати створення робочих місць, соціальний захист і підтримку місцевих громад.
Для України ця дискусія наразі дуже актуальна через потребу в трансформації вугільних і промислових громад, які одночасно стикаються з наслідками війни, потребою відновлення економіки та скорочення викидів парникових газів.
У своїй позиції до COP31 Екодія також закликає Україну підтримати створення дієвого механізму справедливої трансформації. Важливо, щоб країни визначили його функції, джерела фінансування, строки та порядок роботи. На думку організації, такий механізм має забезпечувати реальну допомогу громадам, а не обмежуватися проведенням дискусій і обміном досвідом.
Екодія також долучилася до підписання відкритого листа до держав-учасниць Рамкової конвенції ООН про зміну клімату із закликом створити Беленсько-Анталійський механізм справедливої трансформації. Автори листа наголошують, що кліматичні рішення мають захищати права людей, забезпечувати гідну працю та враховувати потреби громад, яких безпосередньо торкнеться відмова від викопного палива. Лист підписали понад 700 організацій із 88 країн.







