Близько двох десятків міських голів та керівників військових адміністрацій із вугільних і промислових громад України звернулися до уряду та міжнародних партнерів із закликом запровадити окремі механізми підтримки територій, які проходять економічну трансформацію.
Звернення підписали представники Покровська, Краматорська, Торецька, Добропілля, Селидового, Дружківки, Павлограда, Калуша, Нікополя, Нововолинська, Надвірної, Шептицького та інших громад.
Документ оприлюднили напередодні Ukraine Recovery Conference 2026 (Конференції з питань відновлення України), яка відбудеться 25–26 червня у польському Ґданську. Її учасники обговорюватимуть міжнародну підтримку відновлення України та залучення інвестицій.
Для промислових громад відновлення означає не лише ремонт зруйнованих будинків, доріг чи мереж. Частина з них одночасно переживає наслідки бойових дій, скорочення традиційних виробництв, втрату робочих місць і необхідність створювати нову модель місцевої економіки.
Тому громади закликають не зводити відновлення лише до відбудови інфраструктури, а передбачити підтримку економічної трансформації промислових територій.
«Відновити будівлю недостатньо, якщо людям ніде працювати, а громада втрачає основні джерела доходів. Промислові території потребують можливості створювати нові підприємства, розвивати сучасну енергетику та залучати інвестиції. Але для цього їхній голос має бути почутий ще на етапі формування державних програм і правил фінансування, а не після ухвалення всіх рішень», — говорить Тетяна Дерябкіна, фахівчиня з енергетичної політики ГО «Екодія».
Понад 40 промислових громад із різних регіонів України вже працюють над власними трансформаційними проєктами. Йдеться, зокрема, про розвиток відновлюваної енергетики, модернізацію систем теплопостачання, створення нових виробництв та індустріальних майданчиків. Однак між проєктною ідеєю та отриманням фінансування залишається великий розрив. Громадам потрібні техніко-економічні обґрунтування, проєктна документація, фінансові розрахунки та допомога з пошуком партнерів.
Часто місцевим командам бракує грошей і фахівців саме для підготовки таких документів. Через це навіть перспективні проєкти не доходять до етапу, на якому їх можна подати на державне чи міжнародне фінансування.
Наприклад, Павлоград визначив зелену трансформацію одним зі стратегічних напрямів розвитку громади та пропонує земельні ділянки для реалізації енергетичних проєктів. Проте без системної підтримки з боку держави та міжнародних партнерів складно перетворити ці та інші пропозиції на готові до реалізації проєкти.
«Громади вже не чекають готових ідей згори, вони самі шукають нові можливості та готують проєкти. Завдання держави й партнерів полягає в тому, щоб дати їм зрозумілі правила, експертну підтримку та доступ до фінансування. Інакше трансформація залишатиметься лише пунктом у стратегіях, а люди продовжуватимуть виїжджати через відсутність роботи й перспектив», — додає Тетяна Дерябкіна.
Громади пропонують врахувати їхні потреби під час підготовки нової Державної стратегії регіонального розвитку. Першим практичним кроком має стати створення окремих механізмів підтримки для територій, які одночасно відновлюються після обстрілів і перебудовують свою економіку.
