Країни, які взяли участь у першому в своєму роді саміті, домовились розробити національні дорожні карти щодо відмови від викопного палива, а також визначили нові інструменти для боротьби зі шкідливими субсидіями та вуглецеємною торгівлею.
На першій конференції, присвяченій відмові від викопного палива, яка відбулася в Санта-Марті (Колумбія) 24–29 квітня, представники 57 країн, що становлять третину світової економіки, обговорили практичні шляхи відмови від вугілля, нафти та газу.
На тлі війни, світової нафтової кризи та посилення екстремальних погодних явищ міністри та спеціальні представники з усього світу зібралися разом у невеликих залах для переговорів, щоб відкрито й відверто обговорити перешкоди, з якими вони стикаються на шляху переходу від викопного палива до чистих джерел енергії.
Новий формат, розроблений співорганізаторами — Колумбією та Нідерландами, — країни-учасниці переговорів описали як «надзвичайно успішний» і «новаторський».
У межах заходу також відбулась наукова конференція напередодні саміту (“science pre-conference”), у якій взяли участь 400 науковців з усього світу. Під час неї було оголошено про створення нової наукової панелі, яка надаватиме оперативний та адаптований аналіз країнам, що прагнуть пришвидшити свій перехід від викопного палива.
На завершення саміту було оголошено, що співорганізаторами другого саміту, присвяченого переходу від викопного палива, стануть Тувалу та Ірландія. Захід відбудеться в тихоокеанській острівній державі Тувалу у 2027 році.
Лідерство Колумбії та Нідерландів
Ідея проведення спеціальної конференції з питань відмови від викопного палива в Колумбії вперше виникла під час напружених заключних переговорів на кліматичному саміті COP30 у Белені, Бразилія.
На тлі наполегливих спроб групи з близько 80 країн включити згадку про «дорожню карту» з відмови від викопного палива до офіційного підсумкового документа COP30, Колумбія та Нідерланди спільно оголосили, що у квітні проведуть спільний саміт у Санта-Марті.
Заклики включити «дорожню карту» до підсумкового документу COP30 зрештою не мали успіху. Однак президіум COP30 під головуванням Бразилії пообіцяв представити «неформальну» дорожню карту з переходу від викопного палива, спираючись на обговорення та дебати в Санта-Марті.
Конференція в Санта-Марті відбулась 24–29 квітня. Вона включала наукову конференцію 24–25 квітня, день для представників місцевих органів влади, парламентарів та інших зацікавлених сторін, а також «сегмент високого рівня» за участю міністрів та спеціальних представників з питань клімату 28–29 квітня.
Міністрка охорони навколишнього середовища Колумбії Ірен Велес Торрес, яка сама є колишньою науковицею, особливо наголошувала на важливості науки для конференції, заявивши журналістам: «Нам потрібно повернутися до науки і ухвалювати свої рішення на основі науки».
Від самого початку організатори наголошували, що сегмент високого рівня не є майданчиком для переговорів, а скоріше форумом для обговорення країнами та іншими зацікавленими сторонами практичних кроків щодо відмови від викопного палива.
Такий формат отримав широку підтримку з боку міністрів і кліматичних представників, які описували атмосферу дискусій у закритих сесіях як «освіжаючу», «надзвичайно успішну» та «новаторську».
За даними уряду Колумбії, у конференції взяли участь загалом 57 країн.
До цих країн увійшли: Ангола, Антигуа і Барбуда, Австралія, Австрія, Бангладеш, Бельгія, Бразилія, Камерун, Канада, Чилі, Колумбія, Данія, Домініканська Республіка, ЄС, Федеративні Штати Мікронезії, Фінляндія, Франція, Німеччина, Гана, Гватемала, Ісландія, Ірландія, Італія, Ямайка, Кенія, Люксембург, Малаві, Мальдіви, Маршаллові Острови, Мексика, Монголія, Нідерланди, Непал, Нігерія, Норвегія, Нова Зеландія, Палау, Панама, Філіппіни, Португалія, Сент-Люсія, Сенегал, Сінгапур, Словенія, Соломонові Острови, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Танзанія, Туреччина, Тувалу, Уганда, Велика Британія, Уругвай, Вануату, Ватикан та В’єтнам.
На пресконференції з нагоди відкриття саміту 24 квітня Велес Торрес підтвердила, що Колумбія та Нідерланди вирішили запросити на конференцію лише обмежене коло країн.
Велес Торрес повідомила журналістам, що такі країни, як Китай, Росія та США, не були запрошені. Вона припустила, що ці держави не продемонстрували необхідного настрою для участі в «коаліції охочих», а також зазначила, що Колумбія хотіла уникнути повторення тривалих дебатів, які відбувалися під час COP30. (Carbon Brief також повідомляє, що Індія, ймовірно, не була запрошена.)
Під час подальшого спілкування з журналістами міністерка клімату Нідерландів Стінтьє ван Вельдговен уточнила, що обидві країни-співорганізаторки частково ґрунтували критерії запрошення на тому, хто підтримав дорожню карту щодо відмови від викопного палива на COP30. За її словами:
«Це було поєднанням того, що сталося в Белені, та всіх наявних ініціатив, які давно просувають цей порядок денний».
Втім, варто зазначити, що деякі країни, які виступали проти офіційної згадки про дорожню карту щодо відмови від викопного палива у підсумковому документі COP30, все ж були запрошені до Санта-Марти.Такий висновок базується згідно з аналізом Carbon Brief «неофіційного списку» країн, які виступали проти цієї ідеї в Белені.
Наприклад, Танзанія була запрошена до участі переговорах у Санта-Марті, попри те, що вона фігурувала у списку країн, які виступали проти дорожньої карти в Белені.
З іншого боку, ані Китай, ані Індія не були запрошені, попри те, що обидві країни відкидали повідомлення у медіа, які зображували їх як «блокувальників» дорожньої карти щодо відмови від викопного палива на COP30.
Представники країн та спостерігачі висловлювали різні думки щодо того, чи було правильним рішенням виключати певні держави з конференції.
Хуан Карлос Монтеррей Гомес, спеціальний представник Панами з питань зміни клімату, заявив невеликій групі журналістів, що вважає це «правильним рішенням», додавши:
«Цю першу зустріч потрібно було провести з тими, хто справді хотів щось зробити. Інакше це було б просто повторенням засідання РКЗК ООН».
Спеціальна представниця Великої Британії з питань клімату Рейчел Кайт під час спілкування з журналістами заявила, що Китай мав би «відчувати себе бажаним гостем тут», додавши:
«Китай має бути частиною цього рівняння з багатьох причин».
Один із досвідчених спостерігачів розповів Carbon Brief, що, на його думку, Колумбія та Нідерланди проявили «надмірну обережність» щодо того, хто міг би перешкоджати конструктивній роботі конференції в разі отримання запрошення. Він зазначив:
«Так, можливо, є підстави не запрошувати країни, які вже давно блокують прогрес, наприклад, держави Перської затоки. Але якщо подивитися на те, що країни насправді роблять на місцях, зокрема в рамках ініціатив JETP (Партнерства з питань справедливого енергетичного переходу), то тут мало б бути більше країн, зокрема Індонезія».
Втім, він також закликав не робити надто далекосяжних висновків щодо того, які країни були присутні, а які — ні, додаючи, що це частково можна пояснити «розкладом і доступністю країн».
Під час фінального пленарного засідання ван Вельдховен заявила, що надалі Нідерланди та Колумбія прагнуть створити «відкриту коаліцію», зокрема шляхом «запрошення інших приєднатися до нас».
Доктор Мейна Таліа, міністр клімату Тувалу, який разом з Ірландією стане співорганізатором другого саміту щодо переходу від викопного палива, повідомив журналістам, що острівні держави «переглянуть» та «вдосконалять» критерії відбору для запрошення країн на конференцію.
Національні заяви та зобов’язання
Дводенний сегмент високого рівня розпочався з відкритого пленарного засідання, під час якого понад 20 країн висловили свої позиції щодо необхідності переходу від викопного палива.
Як розвинені, так і країни, що розвиваються, говорили про потребу відмови від викопного палива не лише в контексті протидії зміні клімату, але й через високі ціни, енергетичну нестабільність, пов’язаною із подальшою залежністю від вугілля, нафти та газу.
Відкриваючи пленарне засідання разом із Колумбією, міністерка клімату Нідерландів Стінтьє ван Вельдговен звернулася до країн із такими словами:
«Волатильність цін і залежність від імпорту структурно й неприйнятно впливають на наші економіки. Нам потрібно відмовлятися від викопного палива не лише тому, що це добре для клімату, а й тому, що це зміцнює нашу енергетичну безпеку. Інвестиції в чисту енергію також закладають основу для більш стійкої та сталої економіки, здатної пом’якшувати побідні потрясіння».
Першим на пленарному засіданні виступив міністр Нігерії Абубакар Момо, який заявив:
«Нігерія активно диверсифікує свою економіку, відходячи від видобутку нафти, яка становить близько 80% нашого експорту. Нігерія твердо переконана, що питання полягає не в тому, чи має скорочуватися видобуток, а в тому, як організувати цей процес так, щоб він був керованим, справедливим і політично життєздатним для всіх країн».
Також під час засідання спеціальна представниця Великої Британії з питань клімату Рейчел Кайт зазначила, що «було б безвідповідально ігнорувати другу за останні п’ять років кризу, пов’язану з викопним паливом».
Деякі країни у своїх виступах також висловлювали занепокоєння щодо недостатнього прогресу у скороченні використання викопного палива протягом останніх 30 років щорічних кліматичних переговорів ООН.
Міністр клімату Тувалу Мейна Таліа заявив, що «протягом багатьох років міжнародні кліматичні переговори ходили по колу навколо теми викопного палива,не торкаючись безпосередньо ключових проблем».
Хуан Карлос Монтеррей Гомес, спеціальний представник Панами з питань зміни клімату, звернувся до країн із такими словами:
«Протягом 34 років ми обговорювали наслідки кліматичної кризи й одночасно “обходили” її причину. Тридцять чотири роки обіцянок. І де ми зараз?
Економіки, побудовані на викопному паливі, руйнуються просто зараз. Викопне паливо — це не лише забруднення довкілля. Воно ненадійне, небезпечне і має бути поступово припинене».
Декілька країн із Тихоокеанського регіону та Африки у своїх виступах висловили підтримку ініціативі Договору про нерозповсюдження викопного палива — ідеї щодо переговорів про нову юридично обов’язкову угоду для контролю використання викопного палива, яку наразі підтримують 18 країн. (Цей договір не увійшов до фінального підсумкового документа саміту.)
Спеціальний представник Франції з питань клімату ї Бенуа Фарако у своєму виступі оголосив, що країна підготувала нову дорожню карту щодо переходу від викопного палива.
Пізніше, у перший день саміту, президент Колумбії Густаво Петро також виступив на конференції, звернувшись до країн із такими словами:
«Я бачу опір і інерцію в структурах влади та в економіці цієї застарілої енергетичної системи. Сьогодні викопне паливо несе смерть; без сумніву, ця форма капіталу може вчинити самогубство, забравши з собою людство і саме життя. Людство не може цього допустити».
Обговорення за закритими дверима
Після відкритого пленарного засідання міністри та спеціальні представники з питань клімату провели значну частину дводенного сегмента високого рівня в закритих «сесіях у малих групах», обговорюючи питання — від «планового поетапного скорочення та припинення видобутку викопного палива» до «усунення прогалин у фінансових та інвестиційних системах».
Як повідомляє Carbon Brief, у кожній такій сесії брали участь 12 міністрів і представників різних країн, які сиділи у внутрішньому колі, тоді як зовнішнє коло формували представники громадянського суспільства та інші зацікавлені сторони. Кожну сесію модерував окремий міністр, призначений співорганізаторами.
Як повідомив Carbon Brief, на відміну від кліматичних переговорів ООН, ці обговорення проходили у більш вільному форматі: міністри та інші учасники мали рівні можливості висловлюватися.
Представники країн, серед яких спеціальний представник Панами з питань зміни клімату Хуан Карлос Монтеррей Гомес; кліматична представниця Маршаллових островів Тіна Стеге; генеральна директорка COP30 Ана Тоні; спеціальний представник Великої Британії з питань клімату Рейчел Кайт; а також міністр з питань клімату Тувалу д-р Майна Талія, беруть участь у закритому засіданні в малих групах. Джерело: Earth Negotiations Bulletin
Багато країн високо оцінили цей “неформальний формат”, назвавши його під час заключного пленарного засідання «свіжим підходом», «надзвичайно успішним» і «безпечним простором для обговорення».
Спеціальна представниця Великої Британії з питань клімату Рейчел Кайт під час спілкування з журналістами заявила, що існує «справжня цінність» у неформальних розмовах з іншими урядовими представниками країн, додавши:
«Мушу сказати, що дуже приємно сидіти в невеликому колі… У переговорах усе відбувається дуже швидко й має транзакційний характер. Але зараз у нас було два дні, щоб подумати саме про [питання переходу від викопного палива] — і тільки про це».
Спілкуючись із Carbon Brief, спеціальний представник Панами з питань зміни клімату Хуан Карлос Монтеррей Гомес назвав формат «новаторським», додавши:
«Я буду відвертий. Спочатку я думав: “Що я, чорт забирай, тут роблю? Я не знаю, куди це все рухається”.
Але коли розпочалась робота, я зрозумів, що там були міністри, спеціальні представники, лідери громадянського суспільства та представники корінних народів. Нас посадили в формат, де ми не могли відкривати комп’ютери, тож нам довелося говорити з власних думок і сердець. Це повністю змінило моє сприйняття. Такого простору я не бачив за 10 років моєї роботи в рамках РКЗК ООН».
Усі сесії проходили за правилом Чатем-хауса, що означає: зміст обговорень не можна було прямо приписувати конкретним спікерам, аби заохотити більш відкриту дискусію.
Країни-співорганізатори — Колумбія та Нідерланди — надали загальний огляд тем і питань, які обговорювалися під час сесій, у звіті з ключовими висновками.
Підсумки саміту
На заключному пленарному засіданні 29 квітня країни-співорганізатори — Колумбія та Нідерланди — представили низку ключових результатів саміту. Першим результатом стало підтвердження новини про те, що Тувалу та Ірландія стануть співорганізаторами другого Саміту з переходу від викопного палива, який відбудеться в острівній державі Тувалу у 2027 році.
Співорганізатори також оголосили про створення трьох «робочих напрямів» із питань, які будуть винесені на другий саміт.
Перший із цих напрямів буде зосереджений на розробці національних і регіональних дорожніх карт щодо відмови від викопного палива.
Виступаючи на пленарному засіданні, Ірене Велес Торрес заявила, що ці дорожні карти мають бути «пов’язані» з національними кліматичними планами країн у межах ООН — так званими Національно визначеними внесками (NDC). Вона додала, що важливо, аби ці дорожні карти були «максимально чіткими та прозорими» щодо «обсягів викидів, які експортуються країнами-виробниками».
Розробку цих дорожніх карт підтримуватиме нещодавно створена Наукова панель з глобального енергетичного переходу, а також NDC Partnership — міжнародної ініціативи, яка допомагає країнам готувати свої Національно визначені внески (NDCs)
(Під час фінальної пресконференції було уточнено, що країни не зобов’язані розробляти нові дорожні карти з переходу від викопного палива, а участь у всіх робочих напрямах є добровільною.)
Другий напрям роботи буде зосереджений на реформуванні фінансової системи, для кращого сприяння переходу від викопного палива.
Він включатиме роботу з виявлення субсидій на викопне паливо та пошук рішень для так званих «боргових пасток». Його підтримуватиме аналітичний центр International Institute for Sustainable Development (IISD), як повідомили співорганізатори.
Окремо міністерка клімату Нідерландів Стінтьє ван Вельдговен заявила, що всім країнам буде наліслано запрошення електронною поштою щодо початку процесу визначення та звітування щодо своїх субсидій на викопне паливо. (Нідерланди є співголовою COFFIS — коаліції з 17 країн, які зобов’язалися поступово відмовитися від субсидій на викопне паливо.)
«Останній напрямок роботи буде присвячений торгівлі товарами, що вимагають значного використання викопного палива, з метою «просування перходу до торговельної системи, вільної від викопного палива», — зазначив Велес Торрес. Цей напрямок роботи підтримуватиме група розвинених країн в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
У документ, що підсумовує висновки співголів саміту, зазначається, що серед інших ключових результатів також є створення «координаційної групи [для] забезпечення безперервності руху до другого та наступних самітів», додаючи:
«До її складу увійдуть країни, які очолюють різні альянси та ініціативи, що реалізують заходи з відмови від викопного палива, а також країни-співорганізатори першої та другої конференцій — Колумбія, Нідерланди, Тувалу та Ірландія».
Також у документі наголошується, що одним із ключових завдань буде передача результатів цієї конференції головуванню COP30, яке наразі готує глобальну дорожню карту з переходу від викопного палива для представлення на COP31 у листопаді
Наукова конференція
Саміт розпочався з наукової конференції, що проходила 24–25 квітня в Університеті Магдалени в Санта-Марті та зібрала близько 400 науковців з усього світу,.
На прохання уряду Колумбії ці науковці розділилися на 11 різних «робочих напрямів», щоб обговорити широкий спектр тем, пов’язаних із переходом від викопного палива.
Тематика дискусій охоплювала «політики поступової відмови від викопного палива», ролі метану, «справедливий перехід та економічну диверсифікацію», а також роль багатостороннього співробітництва.
Виступаючи в перший день саміту, міністерка довкілля Колумбії Ірен Велес Торрес — яка сама є колишньою науковицею — наголосила на важливості науки в ухваленні політичних рішень. Під час пресконференції вона заявила:
«Між наукою та урядами, а також урядовими рішеннями, зростає розрив, і це відбувається через значний рівень заперечення наукових фактів. Також існує багато економічного та політичного лобіювання. Насправді це віддаляє нас від наукової логіки.
Справжнє переконання країн, які тут присутні, полягає в тому, що нам потрібно повернутися до науки і ґрунтувати наші рішення на науці, а також підкріплювати наші процеси ухвалення рішень і шляхи розвитку науковими підґрунтям».
Наукова панель щодо глобального енергетичного переходу
Під час наукової конференції було оголошено про запуск трьох нових наукових ініціатив.
Першою з них стала наукова панель з глобального енергетичного переходу, яку заснували доктор Йоган Рокстрьом, директор Потсдамського інституту досліджень впливу зміни клімату в Німеччині, та доктор Карлос Нобре, відомий дослідник тропічних лісів Амазонії з Університету Сан-Паулу в Бразилії.
Під час публічного заходу в Санта-Марті вони оголосили, що до складу панелі увійдуть «50–100 науковців» з усього світу, а її діяльність координуватиметься на базі Університету Сан-Паулу.
Науковці цієї панелі будуть надавати оперативний аналіз щодо шляхів переходу від викопного палива для окремих країн та міжнародних переговорних процесів. Крім того, вони готуватимуть спеціалізовані аналітичні матеріали на запит держав, які потребуватимуть такої підтримки.
Виступаючи на церемонії запуску панелі, Йоган Рокстрьом заявив, що вона буде поділена на чотири робочі групи, які зосередяться на «шляхах переходу», «технологічних рішеннях», «розробці та оцінці політики» та «фінансових інструментах і державному управлінні».
Панель матиме трьох співголів:
- Вера Сонгве — економістка та експертка з кліматичного фінансування з Камеруну;
- Оттмар Еденхофер — головний економіст Потсдамського інституту досліджень впливу зміни клімату;
- Жілберту М. Жаннуцці — професор енергетичних систем Державного університету Кампінаса (Universidade Estadual de Campinas) у Бразилії.
У розмові з Carbon Brief Карлос Нобре розповів, що разом з Йоганом Рокстрьомом вони уперше почули про ідею створення нової панелі від Ани Тоні — бразильської економістки та генеральної директорки кліматичного саміту COP30 — під час переговорів у Белені. За словами Нобре:
«Ми з Йоганом не є науковцями, які спеціалізуються на питаннях енергетичного переходу, але саме ми створили Науковий павільйон планетарних наук на COP30, тому Ана Тоні й звернулася до нас. І ми вже запросили трьох провідних експертів з енергетичного переходу приєднатися до нашої роботи».
Під час запуску панелі Йоган Рокстрьом зазначив, що вона відрізнятиметься від існуючої глобальної наукової структури з питань клімату — Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC) — у кількох важливих аспектах.
За його словами, на відміну від «семирічного циклу» підготовки звітів IPCC, нова панель «зможе надавати щорічні оновлення» та «працювати на національному рівні, адаптуючи аналіз до потреб окремих країн».
Карлос Нобре розповів Carbon Brief, що він належить до групи науковців, які останніми роками дедалі більше «розчаровуються» в деяких аспектах роботи IPCC, зокрема в процедурі постатейного погодження резюме для політиків усіма урядами світу. Він сказав:
«Дуже давно, коли я працював над дослідженням Амазонії, я хотів включити до одного з резюме інформацію про ризики, з якими стикається Амазонія. Але представник моєї власної країни [Бразилії] сказав: ні.
Ця панель є повністю незалежною. Ніхто не зможе сказати: “Ви не можете цього говорити” або “Ви не можете цього робити”».
Звіт щодо практичних рекомендацій
Другою науковою ініціативою, що виникла в результаті академічної конференції, став новий «узагальнюючий звіт» (synthesis report), який містить «12 практичних рекомендацій» щодо того, як країни можуть здійснити перехід від викопного палива.
Як раніше повідомляв Carbon Brief, звіт містить низку чітких «рекомендацій до дій» для країн, зокрема «зупинити будь-яке нове розширення видобутку та використання викопного палива» та «заборонити рекламу викопного палива, визнавши його продуктом, що завдає шкоди здоров’ю».
Спочатку звіт був підготовлений спеціально створеною групою з 24 науковців на запит уряду Колумбії. Згодом його положення обговорювалися та доопрацьовувалися за участі близько 400 науковців, які зібралися під час конференції в Санта-Марті.
Попередню версію звіту було поширено серед урядів, які брали участь у переговорах.
Крім того, одна з координаторок авторського колективу звіту, професорка Андреа Кардосо Діас з Університету Магдалени, отримала двохвилинний виступ під час відкритого пленарного засідання високого рівня, щоб представити присутнім міністрам ключові висновки документа.
Дорожня карта Колумбії з переходу від викопного палива
Останньою науковою ініціативою, представленою під час академічного сегмента, стала нова дорожня карта переходу Колумбії від викопного палива. Документ був підготовлений командою під керівництвом професора Пірса Форстера, директора Центру кліматичного майбутнього Прістлі (Priestley Centre for Climate Futures) при Університеті Лідса.
У дорожній карті зазначається, що Колумбія може скоротити свої викиди від енергетичного сектору на 90% порівняно з рівнем 2015 року до 2050 року завдяки амбітній політиці відмови від викопного палива та електрифікації транспортного сектору.
Для реалізації такого сценарію знадобляться «значні» початкові інвестиції. Згідно з оцінками дорожньої карти, додаткові витрати становитимуть у середньому близько 10 млрд доларів США на рік порівняно зі сценарієм розвитку, за якого поточна політика та тенденції залишаються незмінними (business-as-usual scenario).
Водночас, як показує аналіз, вже у 2040-х роках Колумбія може отримати чисті економічні вигоди в масштабах усієї економіки завдяки переходу від викопного палива. До 2050 року така економія може сягнути 23 млрд доларів США щороку.
Спілкуючись із Carbon Brief, професор Пірс Форстер зазначив, що його досвід роботи на посаді виконувача обов’язків голови Комітету з питань зміни клімату Великої Британії показав йому важливість представлення національних дорожніх карт саме в економічному вимірі. Він сказав:
«Найбільші виклики, з якими стикаються країни, є економічними та пов’язані з вартістю життя. Щоб переконати уряд Великої Британії підтримати рекомендований нами вуглецевий бюджет, ми приділили багато уваги економічним аспектам. Саме тому це також стало ключовим акцентом нашої роботи для Колумбії».
Участь корінних народів та громадянського суспільства
Окрім проведення окремої зустрічі для науковців, уряд Колумбії також організував «Народну асамблею» (People’s Assembly). Вона об’єднала сотні представників корінних народів, афроколумбійських громад, селянських громад, профспілок, жінок, дітей та інших представників громадянського суспільства.
Метою заходу було зібрати думки цих груп щодо основних «стовпів» саміту: скорочення видобутку викопного палива, подолання економічних обмежень, а також удосконалення глобального врядування та багатостороннього співробітництва.
За даними Climate Lens News, генеральний секретар Організації корінних народів колумбійської Амазонії Оскар Даса звернувся до учасників зборів із такими словами:
«Корінні народи світу висували історичні вимоги, зокрема щодо невидобування природних ресурсів на наших територіях, щоб ці ресурси залишалися недоторканими та зберігалися на місці.
Як корінні народи, ми хочемо, щоб ці багаторічні прагнення та боротьба певним чином були почуті і відображені в рішеннях, які ухвалюватимуть держави».
Учасники Народної асамблеї під час першої конференції з питань відмови від викопного палива в Санта-Марті. Фото: Міністерство охорони навколишнього середовища Колумбії
Після цих зустрічей уряд Колумбії узагальнив основні теми обговорень, висловлені різними групами учасників, у серії документів із «внесками».
Представники корінних народів та громадянського суспільства також отримали можливість виступати під час сегмента високого рівня саміту.
На відміну від кліматичних самітів ООН, де позиції громадянського суспільства зазвичай вислуховують після виступів країн, на саміті в Санта-Марті представників різних груп запросили виступати разом із міністрами як на відкритих, так і на заключних пленарних засіданнях.
Зокрема, на відкритому пленарному засіданні виступала Ларісса Болдвін-Робертс, лідерки кліматичного руху з народів Бунджалунг, яка звернулася до країн зі словами:
«Це останній раз, коли нас будуть використовувати як символічну присутність. Ви хочете наші фотографії, а не наші голоси. Ви хочете наші історії, а не нашу боротьбу… Справжня солідарність між нами — це необхідна умова справедливого переходу».
Представники корінних народів і громадянського суспільства також мали можливість вільно виступати під час закритих обговорень із міністрами, як зазначає Carbon Brief.
Окремо від заходів, організованих урядом Колумбії, представники громадянського суспільства також провели власний «народний саміт», у якому взяли участь 900 організацій і мереж. Він відбувся в місті Санта-Марта з 24 по 26 квітня.
У межах саміту також проводилися тематичні сесіїї, під час яких представники різних груп могли висловити свої думки та пропозиції щодо переходу від викопного палива. Результатом цих обговорень стало ухвалення спільної декларації.
У заяві виконавча директорка Climate Action International Таснім Ессоп сказала:
«Рухи з усього світу та регіону — афродесцендентні спільноти, феміністичні організації, молодь, селяни та рибалки, соціальні рухи та корінні народи — зібралися на триденний народний саміт у Санта-Марті, щоб сформувати спільне бачення щодо наших вимог і рішень для справедливого переходу від викопного палива.
[Ми побачили] ухвалення потужної декларації, яка чітко формулює наші позиції: перехід має ґрунтуватися на правах людини, бути профінансований і сприяти демонтажу систем, що призвели до шкоди та руйнувань, через залежність від викопного палива».
З англійської переклала волонтерка Екодії Ксенія Хрипливець
Оригінальна стаття англійською мовою доступна за посиланням: Santa Marta: Key outcomes from first summit on ‘transitioning away’ from fossil fuels
