Вже півтора роки залишається невирішеною проблема катастрофічного забруднення річки Псел на Полтавщині. Місцевий свинокомплекс вивозив гній на земельну ділянку, звідки влітку 2023-го його змило до річки.
Наразі ця історія максимально затягується на етапі досудового розслідування. Тривають експертизи, щоб підтвердити або спростувати розмір завданої довкіллю шкоди внаслідок загибелі водних біоресурсів. Як це можна назвати як не затягуванням процесу?
Водночас підприємство стверджує, що воно вже сплатило штрафи та компенсували збитки, зокрема у Демидівській сільській громаді, у розмірі 514 016,88 грн (сплачено у травні 2024 року). Але місцева влада так і не повідомила мешканців куди вже витратила чи планує витратити ці кошти.
У травні 2024 року почалася наступна цікава історія. Місцевий свинокомплекс розпочав процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) для планової діяльності «Нове будівництво накопичувачів рідкої фракції гною та діяльність існуючої ферми по дорощуванню поросят на 11000 голів за межами населених пунктів». Свинокомплекс планував перенести лагуну для зберігання рідкого гною за межі населеного пункту. І на перший погляд ідея хороша, правильна та повинна знаходити підтримку. Але звісно є певні «але».
Без сумніву, така діяльність мала би проходити ОВД завчасно. У законі зазначено, що оцінку мають проходити «установки для промислової утилізації відходів тваринництва». Розширення та зміни потужності для інтенсивного вирощування свиней (3 тисячі місць для свиней понад 30 кілограмів або 900 місць для свиноматок) також підпадають під дію закону.
Але у 2020 році підприємство дійшло висновку, що даний вид діяльності прямо не передбачений законом «Про оцінку впливу на довкілля», оскільки нібито гній – це побічний продукт, а не відходи. Цю тезу частково підсилили і листи-роз’яснення, які підприємству надали Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації та Міністерство захисту довкілля. У відповідях йшлося, що Закон «має вичерпний перелік видів планової діяльності» і суб’єкт господарювання самостійно визначає необхідність проходження процедури ОВД.
Тож у червні 2023 лагуни для рідкої фракції гною вже були введені в експлуатацію без ОВД, у липні тверда фракція гною отруїла Псел і призвела до катастрофи, а в травні 2024 з’явилася інформація про початок ОВД на нові лагуни. Процедуру ОВД почали за приписом Державної екологічної інспекції. Примітно, що ділянка, з якої гній змило до річки, знаходилася трохи нижче за самі лагуни.
Фото №1: локація вивезення гною на земельну ділянку, що далі потрапило у р. Псел (липень 2023)
Фото №2: розміщення лагу, свиноферми та віддаленості від водних об’єктів. Джерело: звіт з ОВД.
Фото №3: станом на літо 2023 побудовані об’єкти.
Але ж частина лагун вже побудована, що порушує процедуру ОВД, і на такі дії мала б бути відповідна реакція від Міністерства. Чи, можливо, ґрунтовна оцінка показала незначний вплив на довкілля і на таке порушення можна закрити очі?
Давайте розберемось, що зазначає підприємство про потенційний вплив нових (примітка: старих, адже вони вже побудовані) лагун на довкілля та чи враховує воно досвід забруднення, що трапилося у липні 2023.
- Чи врахувало підприємство вплив на поверхневі води?
У звіті з ОВД підприємство вказує, що «вплив на поверхневі води при функціонуванні підприємства відсутній». Підприємство жодним чином не проаналізувало, а взагалі проігнорувало факт забруднення річки Псел, прикриваючись тим, що досудове розслідування триває.
Навіть факт розміщення лагун на відстані понад 1 км від річки не виключає ризику забруднення. Тим паче, як ми вже знаємо, місце звідки змило гній у 2023-му знаходиться зовсім неподалік. Тому підприємство мало би враховувати цей досвід та мінімізувати ризики, особливо в аварійних ситуаціях.
В умовах зміни клімату кількість аномальних погодних явищ, зокрема сильних злив тільки збільшується, що підвищує ризики виникнення аварійних ситуацій. Але підприємство жодним чином не врахувало такий вплив, не кажучи вже по попереджувальні заходи.
- Чи врахувало підприємство вплив на підземні води?
Напевно, відповідь очевидна, але ось їх цитата:
«Вплив на підземні води при функціонуванні підприємства негативний, прямий, невідворотний, незворотний, довгостроковий, місцевий, ймовірний як у штатному режимі, так і у разі аварії, визначається як незначний», – зазначено у звіті з ОВД.
Але підприємство не проаналізувало рівень забруднення підземних вод, зокрема криниць, а лише сфокусувалась на рівнях залягання підземних вод. Хоча у звіті згадується, що підземні води є основним джерелом водопостачання наближених сіл.
Зокрема важливо проаналізувати рівень забруднення підземних вод речовинами, які пов’язані з сільським господарством: нітратами, нітритами, амонієм, фосфатами. Після катастрофи на річці Псел у багатьох сільських громадах Полтавської області вже фіксували значне забруднення. Місцеві самостійно перевірили воду у колодязях і виявили перевищення вмісту нітратів у декілька разів від безпечної норми.
Тому підприємство не проаналізувало стан та якість підземних вод, і жодним чином не врахувало як їхня діяльність може надалі вплинути на воду в криницях і свердловинах у наближених селах.
- Чи врахувало підприємство досвід катастрофи на річці Псел через аномальні опади?
«Необхідність передбачення заходів із запобігання негативним впливам планованої діяльності на клімат і мікроклімат, а також пов’язаних з ними несприятливих змін у навколишньому середовищі відсутня», – йдеться у звіті з ОВД.
Це підтверджує, що підприємство жодним чином не врахувало катастрофічної ситуації на річці Псел через їх діяльність. Зважаючи на те, що одним із наслідків глобальної зміни клімату є частіші й інтенсивніші зливи та шторми, то необхідно враховувати ризики виникнення подібних ситуацій та планувати механізми попередження й реагування. Особливо зважаючи, що такі ситуації з підприємством вже траплялись. З цього випливає, що підприємство використовує неповну інформацію і це питання потребує додатково аналізу.
- А що ж з впливом на соціальний стан громади?
Звичайно, ж лише “позитивний”.
«Вплив на соціальне середовище носить позитивний аспект. Найбільш важливим із соціально-економічних факторів є можливість поповнення місцевого бюджету і поліпшення загальної соціально-економічної ситуації в районі, забезпечення населення товарною свининою, зростання зайнятості місцевого населення, підвищення матеріального добробуту працюючих», – вказано у звіті з ОВД.
Утім підприємство робить такі висновки на основі економічного фактору, не враховуючи усіх інших впливів, які воно здійснює. Зокрема, що пов’язано з забрудненням річки Псел і повного ігнорування даної ситуації та думки місцевого населення.
Ми разом з місцевими мешканцями приєднувалися до громадських слухань та готували письмові зауваження, щоб донести до Міністерства і підприємства ризики і вказування недостовірної інформації у межах звіту з ОВД, де представники підприємства не могли усно відповісти на жодне із запитань . Утім, Міндовкілля не зважило на ці ризики та визнало діяльність «допустимою», тобто вже збудовані лагуни тепер стоять там цілком законно.
Звісно, Міністерство включило наші зауваження до переліку екологічних умов, щоб підприємство розробило заходи для попередження виникнення надзвичайних ситуацій, провадило моніторинг води у колодязях та річках Псел та Омельник. Але де гарантії, що ці екологічні вимоги будуть виконані і такої ситуації із забрудненням річки Псел не повториться? Де гарантія, що інші тваринницькі комплекси проходять процедуру ОВД, а не просто будують, бо підприємство саме вирішило, що ця планова діяльність не підпадає під закон «Про ОВД»?
Ми й надалі продовжуємо слідкувати за досудовим розслідуванням, яке триває. Паралельно будемо отримувати роз’яснення від Міндовкілля, що мається на увазі під плановою діяльністю «промислова утилізація відходів тваринництва», а також інформацію від місцевої влади щодо коштів, які виплатив свинокомплекс як компенсацію збитків аварії 2023 року.
Так і входимо у новий 2025 рік, коли Україна в особі міністерств ставить задачі нарощувати поголів’я у тваринництві та ігнорує соціальний та екологічні аспекти такого рішення.
Контакти для додаткової інформації:
Галина Мельник, медіакоординаторка Екодії
hm@ecoaction.org.ua, 097-17-44-178 (Telegram, WhatsApp)