З 9 до 20 листопада 2026 року в Анталії, Туреччина, відбудеться COP31 — 31-ша Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН). COP31 має продовжити реалізацію рішень, ухвалених торік у Белені (Бразилія), та визначити подальші кроки міжнародної кліматичної політики.
У цій позиції викладено бачення рішень, які необхідно ухвалити на міжнародному рівні, та кроків, які має здійснити Україна для досягнення цілей Паризької угоди.
Враховуючи динаміку розвитку на міжнародному рівні та виклики, які стоять перед Україною в умовах повномасштабного вторгнення, Екодія визначає такі ключові пріоритети для України на міжнародному та національному рівнях напередодні COP31:
- Підтримувати конкретизацію та практичну реалізацію домовленості COP28 щодо переходу від викопного палива,зокрема через визначення чітких часових рамок і заходів для поступової відмови від вугілля, нафти й газу, не допускаючи формування нової довгострокової залежності від викопного палива.
- Просувати скорочення міжнародної залежності від російського викопного палива та посилення санкцій щодо його експортуне лише як питання безпеки України, але й також як складової переходу від викопного палива на глобальному рівні.
- Просувати на міжнародному рівні використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та енергоефективність не тільки як інструменти декарбонізації, але й як важливі складові енергетичної безпеки та стійкості енергосистем. Україна може використовувати власний досвід протидії наслідкам російських атак на енергетичну інфраструктуру, демонструючи практичну роль децентралізованої відновлюваної генерації та скорочення енергоспоживання. Під час переговорів Україна також має послідовно підтримувати міжнародні домовленості щодо прискореного нарощування потужностей ВДЕ та підвищення енергоефективності відповідно до цілей Global Renewables and Energy Efficiency Pledge, які були підтримані Україною в 2023 році.
- Підтримувати продовження міжнародної роботи над скороченням викидів після завершення чинного періоду Sharm el-Sheikh Mitigation Ambition and Implementation Work Programme (MWP), зі зміщенням акценту із проведення тематичних діалогів та обміну досвідом на практичне виконання вже погоджених кліматичних рішень. Подальша робота має передбачати оцінювання того, які конкретні заходи країни впроваджують та яких результатів завдяки цьому досягають.
- Підтримувати посилення глобальних дій зі скорочення викидів метану та виконання зобов’язань у межах Global Methane Pledge, зокрема в енергетичному секторі.
- Підтримувати адаптацію до зміни клімату серед політичних пріоритетів COP31, не відкладаючи необхідні рішення до COP32.Україна має активно брати участь у переговорах щодо Глобальної цілі з адаптації (GGA), підтримувати збільшення фінансування відповідно до реальних потреб найбільш вразливих країн і громад та всередині країни забезпечити врахування Беленських індикаторів адаптації3 під час розроблення національної, секторальних, регіональних і місцевих стратегій адаптації.
- Підтримувати електрифікацію як інструмент скорочення залежності від викопного палива,пов’язуючи запропоновану головуванням COP31 ціль «35 до 35» із прискореним розвитком ВДЕ, електромереж, систем накопичення енергії та енергоефективності. Електрифікація транспорту, промисловості й будівель має супроводжуватися декарбонізацією виробництва електроенергії замість перенесення попиту на енергію на електростанції, що працюють на викопному паливі.
- Утримуватися від приєднання до ініціатив, спрямованих на масштабне нарощування використаннябіопалива без належної оцінки його впливу, зокрема, на продовольчу безпеку, землекористування та рівень викидів протягом усього життєвого циклу палива. Натомість варто підтримувати надання пріоритету сталій міській мобільності, громадському електротранспорту та електромобільності, поєднуючи розвиток зарядної інфраструктури з ВДЕ.
- Підтримати ухвалення рішення, яке допоможе забезпечити практичну операціоналізацію механізму справедливої трансформації(Belém–Antalya Mechanism, BAM) та визначить конкретні функції, часові рамки й формат роботи. Створення такого механізму може потенційно дозволити Україні у майбутньому отримати доступ до додаткового фінансування та кращих практик для реалізації трансформації промислових та моноіндустріальних громад, які стикаються з викликами відновлення, декарбонізації та економічної переорієнтації.
- Уникати підтримки хибних кліматичних рішень та підходів, що можуть підміняти реальне скорочення викидів, зокрема, таких як: інвестиції у розвиток дороговартісних потужностей атомної енергії, технології уловлювання та зберігання вуглецю, геоінженерія, надмірне використання водню, а також неналежне й неефективне виробництво та використання альтернативних видів палива.
- Підтримувати просування науково обґрунтованих підходів до кліматичної політики в агросекторі та запобігати агрокліматичному грінвошингу. Україні варто надавати пріоритет агроекологічним практикам і сталому управлінню ґрунтами для підтримки малого та середнього фермерства, а державну підтримку та сертифікацію проєктів пов’язувати з вимірюваними екологічними результатами, зокрема збереженням біорізноманіття, зменшенням хімічного навантаження та змінами вмісту органічного вуглецю в ґрунтах. Варто утримуватися від використання та підтримки розмитих корпоративних наративів (на кшталт «регенеративного сільського господарства»), якщо вони не підкріплені чіткими, вимірюваними індикаторами.
- Підтримувати подальше масштабування фінансування втрат і збитків (Loss & Damage) та формування стабільної, довгострокової системи наповнення Фонду для реагування на втрати та збитки (FRLD).Фінансування має бути передбачуваним і доступним для найбільш вразливих країн та громад, надаватися переважно у формі грантів і не поглиблювати боргове навантаження отримувачів.
- У процесі подальшої операціоналізації механізмів статті 6 Паризької угоди наполягати на дотриманні вимог до екологічної цілісності та якості вуглецевих одиниць, не допускаючи їх послаблення.Україні варто брати участь в обговореннях щодо доступності міжнародної інфраструктури для участі у механізмах статті 6.2, а на національному рівні — сформувати стратегічний підхід до авторизації міжнародної передачі результатів пом’якшення та чіткі критерії відбору проєктів за статтею 6.4. Участь у міжнародних вуглецевих ринках має сприяти реальним і додатковим скороченням викидів, довгостроковій декарбонізації та зеленому відновленню України, не створюючи ризиків для виконання власного національно визначеного внеску.
- Забезпечити створення екологічно ефективної національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, яка на момент вступу України до ЄС відповідатиме вимогам EU ETS. Система має передбачати сукупне обмеження викидів, дієвий і передбачуваний ціновий сигнал та правила, що не допускають системного послаблення стимулів до декарбонізації.
- Послідовно порушувати питання кліматичної відповідальності росії та відшкодування кліматичної шкоди, спричиненої російською агресією проти України.Україна має продовжувати облік пов’язаних із війною викидів парникових газів, та формувати національну нормативну базу, яка уможливить включення кліматичної шкоди до міжнародного Реєстру збитків для України. На міжнародних кліматичних майданчиках важливо також привертати увагу до історичного й нинішнього внеску росії у зміну клімату та необхідності її належної фінансової відповідальності перед країнами, які найбільше страждають від наслідків зміни клімату.
- Протидіяти використанню росією своєї кліматичної звітності для просування неправомірних претензій щодо українських територій.Україна має активно виступати проти включення росією до власного національного кадастру даних щодо тимчасово окупованих територій України. Необхідно продовжувати оспорювати подані росією заяви, що містять твердження про нібито легітимність окупації українських територій, зокрема через подання усних та письмових заперечень через платформи РКЗК ООН.
- Посилювати співпрацю з країнами т. зв. Глобального Півдня та просувати український досвід у міжнародних дискусіях щодо кліматичної справедливості й історичної відповідальності. Україні важливо висвітлювати наслідки колоніального панування росії та політики екстрактивізму на території України для формування обґрунтованої оцінки історичного внеску України в кліматичну кризу та посилювати міжнародну увагу до відповідальності росії.
Завантажити повний текст документу:
Позиція Екодії щодо пріоритетів кліматичної політики до Конференції ООН зі зміни клімату (СОР31) (PDF)
Також ми підготували коротку версію позиції з ключовими рекомендаціями до COP31:
Завантажити ключові рекомендації:
На шляху до COP31: ключові рекомендації на основі позиції ГО “Екодія” (PDF)

