Повномасшабне вторгнення росії відстрочило плани та стратегії шахтарських громад стосовно справедливої трансформації. Війна підсилює проблеми цих громад: відбувається руйнування критичної інфраструктури, затоплення шахт з усіма супутніми екологічними наслідками на додачу до вже наявних екологічних проблем, спричинених вугільною промисловістю. Люди вимушені евакуюватися, і невідомо, чи повернуться вони до своїх громад. Проте, справедлива трансформація вугільних міст допоможе створити умови не тільки для післявоєнного зеленого відновлення, а й подальшого сталого економічного та соціального розвитку.

Зокрема, важливо звернути увагу на такі напрямки як енергетика, захист довкілля, економіка, освіта, житлова політика, гендерна рівність та інклюзивність:

Питання енергетичної безпеки мають бути вирішені не тільки відбудовою інфраструктури, а й зміщенням фокусу на низьковуглецеві та енергоефективні технології, з розвитком розподіленої генерації з відновлюваних джерел енергії.
Вирішення питань екологічної та техногенної безпеки має передбачати розв’язання проблем, які виникли як унаслідок функціонування вугільної промисловості, так і через руйнування, спричинені військовими діями, а також враховувати вплив на здоров’я населення.
Відновлення економіки та економічний розвиток шахтарських громад має передбачати диверсифікацію економіки, враховувати особливості та стан громад і сприяти сталому розвитку.
Освіта для відновлення шахтарських громад має включати реформування системи освіти, профорієнтації, перепрофілювання та підтримки спеціалістів різних вікових груп.
Важливим є забезпечення житлом та доступ до соціальної інфраструктури, як один з визначальних факторів для визначення можливості проживання на певній території.
І, нарешті, важливо враховувати аспект гендерної рівності та універсальної доступності у питаннях працевлаштування, освіти, оплати праці тощо.