Утримати глобальне потепління на прийнятному рівні 1,5°С все ще можливо – науковці

Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) винесла твердий вердикт людству у відношенні до зміни клімату: винні. Найактуальніші дослідження науковців з усього світу підтверджують, що хвилі тепла та інші екстремальні погодні явища пов’язані з діями людини, а в першу чергу – зі спалюванням викопних палив. Через 20 років світ може стати теплішим на 1,5°С у порівнянні з доіндустріальним рівнем. Але втримати підвищення середньої глобальної температури на відносно прийнятному рівні – все ще можливо.

Такі висновки нового звіту МГЕЗК “Зміна клімату 2021: фізична наукова основа”, у якому більше 200 науковців з 65-ти країн світу підсумували дані понад 14 тисяч найактуальніших наукових досліджень. Вони проаналізували та оцінили дані щодо фізичних змін у світі, що відбуваються вже сьогодні та можуть відбутися у майбутньому у результаті людської діяльності: від  масштабних лісових пожеж до танення льодовиків та руйнівних повеней. Підсумовуємо у п’яти пунктах головні знахідки та цифри цього важливого звіту.

1. Людська діяльність спричиняє екстремальні погодні явища

Попередній подібний звіт МГЕЗК (2013 року) оцінював вплив людини на клімат як “очевидний”. У цьогорічному ж звіті чітко зазначено, що це встановлений факт, в якому не може бути ніяких сумнівів. До того ж, з’явилося чимало доказів, які більш конкретно демонструють зв’язок між людською діяльністю та екстремальними погодними явищами, які вона спричиняє: більш частими та інтенсивними тепловими хвилями, таненням льодовиків, нагріванням світового океану та його закислення.

Таким чином науковці вже напряму пов’язують конкретні екстремальні явища з кліматичними змінами, що викликані надмірними викидами парникових газів від спалювання викопних палив, вирубок лісів та інших дій людини. Варто зауважити, що зі спалюванням викопних палив науковці пов’язують більшість усіх антропогенних викидів СО₂.

Підняття середньої глобальної температури відносно доіндустріального періоду (1850-1900 рр) вже сягає майже 1,1°С. При цьому, згідно з висновками науковців, природні явища (виверження вулканів, коливання сонячної радіації) спричинили потепління на менш ніж 0,1°С. Тож антропогенний вплив є головною причиною підвищення середньої температури на поверхні Землі, яке ми спостерігаємо сьогодні. “Безсумнівно, що атмосфера, океани та земля потеплішали під впливом людини”, – підсумовується у звіті.

Протягом останнього десятиліття відбувся значний розвиток та чимало відкриттів у науці атрибуції (англ. attribution science) – дослідженні того, як зміна клімату впливає (чи ні) на ті чи інші екстремальні погодні явища. За допомогою покращених моделей, наприклад, дослідники змогли виявити, що теплова хвиля у Сибіру в 2020 році та екстремальна спека в Азії у 2016 році були б практично неможливими, якби людство не спалювало викопні палива. Інше дослідження, проведене британськими вченими засвідчило, що 506 з 753 смертельних випадків протягом хвилі тепла у 2003 році в Парижі були спричинені кліматичними змінами.

2. Ми рухаємося до підвищення температури на 1,5°С до 2040 року

Узагальнені у звіті МГЕЗК сценарії показують, що з 50% вірогідністю відмітка глобального потепління у 1,5°С може бути досягнута між 2021 та 2040 роками. За сценарієм дуже високих викидів парникових газів, потепління на 1,5°С може відбутися ще раніше – до 2037-го року.

Якщо людство обере шлях вуглецеємного розвитку (сценарій SSP5-8.5), то температура може піднятися на 3,3 – 5,7°С до кінця цього століття у порівнянні з доіндустріальним періодом. Це стане безпрецедентним випадком, адже за останні 3 мільйони років на нашій планеті жодного разу клімат не ставав теплішим більш ніж на 2,5°С.

У “Резюме для політиків”, яке є частиною доповіді, зазначено, що обмеження зростання температури на рівні 1,5°С може відбутися лише за умови невідкладного скорочення об’ємів викидів парникових газів у великих масштабах.

3. Масштабніші та дорожчі наслідки при потеплінні на кожну частку градусу

Звіт містить опис наслідків глобального потепління на 1,5°С і того, наскільки гіршими будуть наслідки, якщо температура підвищиться ще більше. Підвищення на кожну частку градусу має значення, бо це впливатиме на інтенсивність або частоту екстремальних опадів, на силу посух чи хвиль спеки, на втрату льодовиків та снігу. При цьому розподіл таких наслідків зміни клімату по регіонах світу є досить нерівномірним.

Наприклад, свіжі наукові дані підкріплюють висновки спеціального звіту МГЕЗК про 1,5°С щодо того, що навіть невелике підвищення середньої глобальної температури (на +0,5°С) викликає погіршення посух у деяких регіонах світу. Кілька регіонів стикнуться з “більш серйозними сільськогосподарськими посухами навіть при утриманні потепління на рівні 2°С” з високою мірою ймовірності. Для деяких регіонів, із середньою мірою імовірності, це відбудеться вже при 1,5°С: для Середземномор’я, південної Африки, південної Австралії, центральної частини Північної Америки та більшої частини Південної Америки.

При глобальному потеплінні на 3°С може відбутися повна втрата Гренландського льодовикового щита, що утримує таку масу льоду, танення якої може призвести до підвищення рівня моря на 7,2 метри. Потепління на 5°С може призвести до повної втрати Західної Антарктиди, яка утримує льоду в еквіваленті 3,3 метри. Результатом таких подій стане повсюдна зміна берегових ліній. Науковці попереджають: вірогідність того, що це відбудеться, зростає з посиленням потепління.

4. Незворотні зміни все ближче

Звіт б’є тривогу щодо можливості незворотних кліматичних змін, які науковці називають переломними моментами (англ. tipping points). Такими подіями може бути згадане вище танення льодовикових щитів: їхня дестабілізація призведе до швидкого та значного підвищення рівня моря. Іншим прикладом є загибель лісів при підвищенні температури, в результаті чого вони втратять здатність поглинати вуглекислий газ, що призведе до ще більшого потепління. Автори зокрема згадують про унікальну екосистему Амазонського лісу, для якого переломний момент може настати вже протягом цього століття у зв’язку із постійним знелісненням та теплішим кліматом.

Незважаючи на те, що стримання глобального потепління на рівні 1,5°С все ще є можливим, ми вже заклали у кліматичну систему значне потепління. Це означає, що навіть за умови прийняття жорстких заходів зі зниження викидів парникових газів, людство однаково зіткнеться з більш небезпечними та руйнівними екстремальними погодними явищами ніж ті, які ми спостерігаємо сьогодні. Це підкреслює необхідність вкладати ресурси в адаптацію до зміни клімату.

5. Регіональні наслідки зміни клімату стали більш зрозумілими

З моменту виходу останнього звіту МГЕЗК (2013 року) кліматичні моделі стали більш досконалими. Це дозволило вченим проаналізувати чинні та прогнозовані екстремальні температурні та гідрологічні явища на регіональному рівні. Таким чином науковці отримали краще розуміння того, як будуть виглядати кліматичні наслідки у різних куточках світу. Цю інформацію вони зібрали в Атласі наслідків зміни клімату, яка є частиною цьогорічного звіту.

Науковці виявили, що серед усіх регіонів планети найшвидше теплішає Арктика, і що високі широти Північної півкулі можуть потеплішати у 2-4 рази більше, аніж в середньому весь світ. Також скоріш за все, протягом цього століття відбудеться послаблення Гольфстріму. Науковці попереджають, що зміни течії в Атлантичному океані порушать регіональні погодні умови, послаблюючи африканські та азіатські мусони та посилюючи посушливі періоди у Європі.

“Ми маємо сприймати озвучені висновки науковців як потужний заклик до дій. Протягом наступного десятиліття вирішуватиметься доля багатьох майбутніх поколінь, адже ми визначатимемо, в якому кліматі та за яких умов вони будуть жити. Утримати потепління на рівні 1,5 градуси за Цельсієм все ще можливо, але для цього потрібно вже сьогодні починати системний та масштабний перехід з викопних палив на відновлювані джерела енергії, змінювати логіку користування природними ресурсами з марнотратства на розумне і зважене. Україна має потужний потенціал для того, щоб це зробити”, підкреслює Анна Акерманн, експертка з кліматичної та енергетичної політики Екодії.

Зазначений звіт у майже чотири тисячі сторінок є внеском першої робочої групи експертів (WG I) в рамках роботи МГЕЗК над шостим оціночним звітом (англ. Sixth Assessment Report), який має побачити світ у 2022 році. Наразі друга робоча група працює над узагальненням інформації та наукових досліджень за напрямком “Наслідки, адаптація та вразливість до зміни клімату”, а третя робоча група – за напрямком “Протидія зміні клімату”. Усі науковці працюють над відповідними звітами на волонтерських засадах, тобто на безоплатній основі.

Міжурядова група експертів з питань зміни клімату була створена у 1988 році з метою надання всеохоплюючої оцінки стану наукового, технічного та соціально-економічного знання щодо зміни клімату, її причинах, потенційних наслідках та стретігях реагування на неї.

Хочете дізнаватися більше новин про зміну клімату та можливості їй протидіяти? Підписуйтеся на нашу розсилку!
 

ПІДПИСАТИСЬ