Хоча всі країни взяли на себе зобов’язання у рамках Паризької угоди обмежити зростання температури у світі до 1.5-2 ˚C, залишаються відкритими важливі питання: Як світ може досягнути цієї поставленої мети? І що станеться, якщо він не зможе цього зробити?

Провідні світові вчені з питань клімату, Міжурядова Група Експертів з питань Змін Клімату (МГЕЗК), відповіли на ці й інші питання у своєму останньому звіті, що був опублікований 7 жовтня цього року. Близько 100 вчених проаналізували, як світ може досягнути мети у 1,5 градуси, а також – яким буде вплив від такого підвищення температури.

Ось вісім висновків із цього звіту:

Світові викиди парникових газів складають приблизно 52 ГтСО2е (гігатонн еквівалента діоксиду вуглецю) на рік, і прогнозовано залишаться на рівні 52-58 ГтСО2е 2030 року. Щорічні викиди повинні складати половину від цього показника (25-30 ГтСО2е у середньому за рік) до 2030 року, аби обмежити потепління до 1,5 градусів (із відсутнім чи невеликим перевищенням).

Хоча уникнути потепління у 1,5 градуси технічно можливо, для досягнення такого зменшення викидів має відбутися зміна поведінкових моделей і технологій у всьому світі. Наприклад, передбачається, що до 2050 року відновлювальні джерела енергії постачатимуть 70-85 % електроенергії. Енергоефективність і перехід на нові види палива будуть важливими у транспортному секторі.

Зниження попиту на енергію та підвищення ефективності виробництва продуктів харчування, зміна раціону та зниження втрат і відходів у харчовій промисловості мають істотний потенціал до зниження шкідливих викидів.

Звіт також висвітлює, як амбітні кліматичні дії надають багато переваг для загального процвітання й економічної сталості – серед них: більше робочих місць, більш легкий доступ до енергії, доступ до стійких транспортних систем і поліпшення здоров’я. Існують також важливі компроміси у випадку погано вибудованої політики.

І хоча це не було відображено у звіті МГЕЗК, новий аналіз Нової Кліматичної Економіки вказує, що рішучі дії у боротьбі зі зміною клімату можуть надати економічного ефекту у розмірі $26 трлн до 2030 року (порівняно з поточним сценарієм) завдяки створенню більше ніж 65 мільйонів робочих місць і уникненню більш ніж 700,000 передчасних смертей від забруднення повітря.

Хоча існують приклади швидких змін конкретних технологій і секторів економіки у минулому, у нашій задокументованій історії відсутні випадки таких швидких змін, які вимагаються для обмеження потепління до 1.5 ˚C. Іншими словами, до цього часу ми ще ніколи не бачили таких розповсюджених і швидких змін, а їх потрібно втілити в енергетичній, земельній, промисловій, міській та інших системах, не говорячи вже про технологічні зміни та географічне охоплення. Виконання цього монументального зсуву вимагатиме інвестицій нового рівня у низьковуглецеві технології й ефективність.

Як показує звіт, для досягнення цілі у 1.5 ˚C, інвестиції у низьковуглецеві технології й енергетичну ефективність мають зрости приблизно у п’ять разів до 2050 року порівняно з показниками 2015 року.

Більшість (81 із 90) змодельованих сценаріїв щодо обмеження глобального потепління до рівня 1,5 ˚C перевищують цю температурну межу перед тим, як опуститися до цього показника. Результати цих сценаріїв суттєво різняться із тими, де поріг у 1,5 ˚C ніколи не перевищується. Наприклад, розглянемо вплив потепління на чутливі екосистеми: якщо показник у 1,5 ˚C буде суттєво перевищено на багато років, можуть виникнути незворотні наслідки, такі як вимирання видів, навіть якщо потепління потім зменшити до 1,5 ˚C.

Вплив потепління на 1,5 ˚C також залежатиме від обраних заходів зі скорочення викидів парникових газів. Наприклад, більш швидке зменшення використання “чорного” вуглецю може допомогти зупинити втрату сніжного та льодового покривів в Арктиці.

Більше того, важливо зазначити, що температура у 1,5 ˚C встановлена для світових середніх температурних показників. Підвищення температури в якомусь конкретному місці, а також наслідки цього будуть варіюватись.

У звіті наголошується, що значний кліматичний вплив з’явиться вже за 1,5 ˚C потепління, особливо вплив на низинні райони, людське здоров’я й океани. Наслідки найбільше вплинуть на бідні та вразливі групи населення через втрату помешкань і продовольчої безпеки, переміщення населення, проблеми зі здоров’ям та інші причини.

Оскільки Паризька Угода визначає, що країни повинні «суттєво обмежити потепління до 2 ˚C і докласти зусиль, щоб обмежити його до 1,5 ˚C», звіт МГЕЗК підраховує, наскільки ризики будуть вищими при потеплінні на 2 ˚C, ніж на 1,5 ˚C. Наприклад, при потеплінні на 1,5 ˚C звіт зазначає, що наявність одного літа на сто років без льодового покриву Арктики є цілком можливою; за 2 ˚C частота таких літніх сезонів збільшується і становить вже 1 літо на 10 років.

На додачу до великих скорочень викидів парникових газів протягом наступного десятиріччя викиди СО₂ мають бути зменшені до нуля вже до середини сторіччя. Якщо вдасться досягти нульового показника викидів до 2040 року (менше, ніж за 25 років), шанс обмежити потепління до 1,5 ˚C набагато вищий. Чим раніше викиди досягнуть свого піку до 2030 року і чим менше буде показник цього піку, тим менш складними будуть подальші виклики.

Мають бути вирішені питання стосовно всіх речовин-забруднювачів, які ведуть до зміни клімату. У звіті зазначена важлива роль недовговічних, однак дуже потужних кліматичних забруднювачів, таких як метан і гідрофлуорокарбон (HFC). Хоча діоксид вуглецю (СО₂) переважає у процесах довготривалого потепління, скорочення викидів інших забруднювачів може призвести до цілі у 1,5 ˚C за короткий проміжок часу, з суттєвими вигодами, такими як зменшення забруднення повітря.

Звіт чітко показує, що ми повинні зосередити наші зусилля не тільки на зменшенні викидів парникових газів, а також на видаленні вуглецю з атмосфери та його зберіганні. Абсорбція вуглецю необхідна як на шляху до нульових показників викидів, так і за зменшення викидів для того, аби компенсувати будь-яке перевищення межі 1,5 ˚C.

Шляхи, вивчені у звіті, базуються на різних об’ємах видалення вуглецю (коливаючись у діапазоні від 100 до 1000 ГтСО₂ протягом ХХІ сторіччя для сценаріїв із обмеженим чи відсутнім перевищенням показника у 1,5 ˚C), однак усі вони певною мірою залежать від процесів видалення СО₂. У звіті зазначено, що можливість видалення вуглецю у таких масштабах не підтверджена, що є серйозним ризиком у наших можливостях щодо обмеження потепління до 1,5 ˚C. У звіті також вказано, що доцільність і життєздатність видалення вуглецю могла би бути посилена, якби було реалізовано комплекс відповідних заходів.

Без перетворень у суспільстві та швидкої реалізації амбітних планів зі зниження викидів парникових газів обмеження потепління до 1,5 ˚C при одночасному досягненні стабільного розвитку буде надзвичайно складним або навіть неможливим завданням. Навіть якщо країни зможуть виконати свої поточні кліматичні цілі та суттєво зменшити шкідливі викиди після 2030 року, глобальне потепління все одно із великою ймовірністю перевищить позначку у 1,5 ˚C, враховуючи виклики, пов’язані зі зменшенням викидів до нульової позначки задовго до 2045 року. Тому всі країни та недержавні дійові особи мають невідкладно посилити свій внесок.

Рішення конференції учасників у Парижі вимагає від країн подати свої наступні кліматичні зобов’язання до 2020 року, тож, це – серйозна можливість вжити більш рішучих заходів. На Глобальному кліматичному саміті, що проходив минулого місяця, лідери держав, міст, бізнесу та громадянського суспільства закріпили це послання. Вони закликали країни підвищити свої амбіції та взяти на себе зобов’язання посилити національні кліматичні плани під час кліматичного саміту ООН у грудні 2018 року в Катовіце, Польща.

Давайте говорити прямо: стримати глобальне потепління на позначці у 1,5 ˚C буде дуже важким завданням. Насправді важким. Втім, звіт МГЕЗК дає чітко зрозуміти, що у світі існують наукове розуміння, технологічна спроможність і фінансові засоби для того, аби побороти зміну клімату. Зараз те, чого ми потребуємо, – це політична воля для прискорення безпрецедентних узгоджених дій, які необхідні для стабілізації підвищення температури нижче за 1,5 ˚C.

Існують суттєві переваги з точки зору економіки та розвитку, якщо ми будемо вживати рішучі дії для збереження клімату. Та більш важливим є те, що обмеження глобального потепління до 1,5 ˚C є обов’язковим. Якщо ми не впораємося, то це призведе до таких катастрофічних змін, що ми не впізнаємо свій світ. Уряди, підприємства й інші чітко розуміють необхідність дій. І зараз настав їх час для того, аби відповісти на цей виклик.

Першоджерело статті:

Міжнародний інститут ресурсів (World Resources Institute), Келлі Левін (Kelly Levin), wri.org

Переклад українською мовою тексту та ілюстрацій підготував:

Роман Матюхов

Екодія – це громадська екологічна організація, яка об’єднує небайдужих громадян, які стають на захист довкілля через волонтерство, активізм і підтримку.