Спочатку зима без снігу, потім пожежі в лісах, а нещодавно повені на Західній Україні. Однією з причин всіх цих негараздів стала зміна клімату. Навіть якщо завтра світ припинить викидати парникові гази, температура підвищиться щонайменше на 0,5°С протягом наступних двох століть. Причиною цього є те, що вже накопичений СО2 в атмосфері продовжить нагрівати планету. А через танення вічної мерзлоти в атмосферу вивільниться ще більше вуглецю. Вічна мерзлота законсервувала 1,8 трильйони тонн вуглекислого газу, це вдвічі більше, ніж зараз містить атмосфера. Саме тому частота та інтенсивність кліматичних аномалій — повеней, посух, хвиль спеки, смерчів, граду – все одно будуть зростати.
Для скорочення викидів парникових газів, що спричиняють зміну клімату, необхідно переходити на відновлювані джерела енергії, розвивати більш екологічний транспорт, сільське господарство та промисловість.
Але, крім цього, необхідно ще й адаптуватися до наявних та потенційних наслідків, яких, можливо, вже не можна буде уникнути.
Адаптація до зміни клімату – це пристосування до фактичних або очікуваних кліматичних впливів чи їхніх наслідків. Щоб адаптувати міста до зміни клімату, можна створити більшу кількість зелених зон, системи попередження про надзвичайні ситуації, покращити каналізаційні системи і ще багато іншого.
Шляхи адаптації є дуже різні і залежать від вразливості громади. Наприклад, у Лондоні Олімпійський парк імені королеви Єлизавети має інтегроване сховище для води. За час існування його вже 9 разів тимчасово затоплювали, захищаючи цим навколишні будинки від повеней.
Затоплений через сильні зливи Київ. Джерело: Рубрика
Країни та міста, які почнуть адаптуватися вже зараз, отримають від цього не тільки краще середовище для життя, а й економічні вигоди. Пораховано, якщо світ у найближче десятиліття витратить 1,8 трильйона доларів на заходи з адаптації до зміни клімату, то в результаті заощадить приблизно 7,1 трильйона доларів на ліквідацію наслідків природних катастроф.
З кожним роком жителі міст все більше відчувають наслідки зміни клімату – тепловий стрес, підтоплення, стихійні явища, зменшення кількості та погіршення якості питної води, порушення нормального функціонування енергетичних систем міста через зміну клімату. Цього літа ми могли відчути, що більш звичними стають спекотні дні влітку або ж різкі перепади температури. Також, через сильні зливи, в Києві були затоплені входи в метро та під’їзди. Оскільки глобальна температура продовжує збільшуватись, а політика не змінюється, то подібні явища будуть траплятись в Україні все частіше. Тому вже зараз потрібно забезпечити адаптацію до подібних природних явищ.
Хвилі тепла. Що робити?
Хвилі тепла – це аномально спекотна погода, що проявляється протягом декількох днів на певній території країни та час від часу спостерігається в різних країнах світу. Частота особливо гарячих днів постійно зростає. У доіндустріальні часи вони траплялися в середньому 1 раз на 100 днів. Зараз (коли температура піднялася на 1℃ від доіндустріального рівня) це число зросло до 4-5 разів на рік.
По всій Європі минулого літа фіксувались нові температурні рекорди, а в Україні червень минулого року виявився найтеплішим за всі 139 років спостережень. А 5 липня 2020 року в Україні навіть був побитий новий температурний рекорд: вперше з 1880 року температура повітря вночі не опускалася нижче позначки +20,6°C.
Висока температура і підвищена вологість особливо виснажують людський організм. Робота організму сповільнюється, знижується випаровування поту, послаблюється охолоджувальна система організму. Ще складніше переносити тривалі теплові хвилі, коли температура вночі не опускається нижче 25-30℃. А частота таких особливо гарячих днів постійно зростає.
Знизити температуру у містах допоможуть зелені зони. Дерева можна висаджувати навіть на дахах будинків. Це не тільки охолоджує та зволожує повітря, а й покращує його якість, затримуючи пил та вуглецеві сполуки, збільшує енергоефективність будівлі, забезпечуючи високу термоізоляцію. І виглядає неймовірно естетично.
Згідно з дослідженням “Адаптація до зміни клімату: зелені зони міст на варті прохолоди”, проведеним у Києві, існує чітка залежність між приземною температурою житлових масивів та густотою зелених насаджень. Так, найбільше прогріваються житлові масиви на Троєщині та Позняках, де середня літня температура поверхні сягає 35–37°С. У цих мікрорайонах найнижчий рівень озеленення – менше 10%. Найпрохолодніше в Голосіївському районі, на Борщагівці, Святошині та Сирці, де температура поверхні не перевищує 33°С, а рівень озеленення становить 20–40%.
Як борються із тепловими хвилями?
У Данії ще у 2010 році держава вирішила, що новобудови та модернізовані будинки з плоскими дахами повинні ставати зеленими. Так, в одному лише Копенгагені вже нараховується понад 40 таких об’єктів.
Копенгаген © blueberriesconsulting.com
Ще одним важливим елементом для зменшення спеки в містах є вода. Випаровуючись, вона поглинає тепло, і середовище охолоджується. У Києві, наприклад, встановлюють дерев’яні рамки, які розпилюють воду і допомагають людям охолодитись під час спеки. Також озера, канали або ж фонтани допомагають справлятися зі спекою. Для зручності жителей міста створюються інтерактивні карти прохолодних зон (парків, скверів, озер) та питних фонтанчиків, бюветів на території міста.
Дерев’яна рамка, яка розпилює воду. Київ
Карта фонтанчиків з питною водою для зручності містян. Ванкувер
Протягом серпня 2003 року у Франції через спеку загинуло 14 тисяч людей. Після цього влада почала впроваджувати систему оповіщення про спеку, розроблену на основі ретроспективного аналізу смертності та метеорологічних даних у 14 пілотних містах. Для цього застосовуються дані прогнозу погоди, теплових показників, мінімальної температури вночі. Також було складено план дій на випадок спеки, який допомагає метеослужбі та владі співпрацювати один з одним і вчасно повідомляти про небезпеку і залучати до роботи лікарні, медіа, громадян.
Сильні зливи. Що робити?
В останні роки все частішими стають різкі та сильні зливи, які заважають звичній роботі населених пунктів. Одним з найяскравіших прикладів цього були зливи на початку липня на Західній Україні. Коли протягом 2 днів випала місячна норма дощу й інфраструктура населених пунктів виявилась до цього не готовою. В результаті було підтоплено близько 6 тисяч домівок, майже 600 людей евакуйовано, а троє – загинули.
Системи відводу води в Україні не готові до такої кількості опадів, а вулиці асфальтовані, тому земля не може швидко поглинути всю воду.
Існує кілька рішень. По-перше, необхідна ефективна каналізаційна система, яка дозволятиме відводити великі масиви води за відносно короткий час. Важливо оновлювати, а, за потреби, і розширювати зливну міську каналізаційну систему, щоб вода не застоювалась на дорогах і не затоплювала метро чи будинки. А також, контролювати регулярність очищення та технічне обслуговування каналізації.
По-друге, дорожнє покриття має пропускати воду, щоб вона не залишилась на ньому, а просочувалась в ґрунт. Гарним прикладом такого покриття є бруківка, яка виглядає як решітка, з-під якої росте трава. Вона дозволяє зменшити нагрівання території поруч та забезпечує вбирання води в ґрунт.
Приклад використання бруківки з травою на парковці для машин. Джерело: designingresilience.ph
Рослини рятують не тільки від спеки, але і при зливах. Зокрема, їх використовують у дощових садах. Це елемент ландшафту, призначений для тимчасового утримання опадів, що стікають з дахів або доріг. Умовно це невеликий сад з рослин, посаджених у западині, за рахунок якого опади можуть потрапляти в землю, а не залишатись на дорогах.
Як створити і як працює дощовий сад. Джерело: Google
Нещодавно у Львові Громадська організація “Плато” створила дощовий садок, щоб зменшити застоювання води на дорозі біля будинку. Також на стіні будинку активісти висадили саджанці плюща та винограду, які з часом сприятимуть вертикальному озелененню стіни та захищатимуть її від перенагрівання.
Масштабнішим і складнішим рішенням є створення підземних резервуарів або резервуарів на дахах будинків, у яких може збиратись дощова вода. Такий метод використовують у Сінгапурі, оскільки у місті обмежені водні ресурси.
Потім цю воду можна використовувати для технічних потреб, наприклад, поливу інших рослин або для господарських потреб. Це допомагає місту не потонути при зливах і паралельно забезпечує його водою при відсутності опадів та сприяє зменшенню споживання води, економії енергії.
********
Спека та сильні зливи впливають на різні сторони життя людей в містах – здоров’я, інфраструктуру, місцеву економіку та якість життя загалом. З кожним роком ці явища будуть тільки посилюватись та завдавати більшої шкоди. Щоб міста були готові до нових умов, їм потрібно досліджувати, як саме зміна клімату буде проявлятися у конкретному місті, а на основі цього створювати та реалізовувати плани з адаптації. А держава має сприяти цьому, розробивши національну та галузеві стратегії та плани з адаптації до змін клімату.
Це збереже кошти, які потім довелося б витрачати на подолання наслідків стихії, а також життя та здоров’я людей, які можуть від них страждати. До того ж, багато рішень ще й зроблять міста красивішими та приємнішими для життя.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua
0681193103
Джерело: rubryka.com