Громадський моніторинг стану підземних вод у селах Заозерне, Оляниця та Клебань на Вінниччині показав перевищення нітратів у всіх восьми відібраних пробах. Ситуація погіршилась порівняно з минулим роком.
Команда громадської організації “Екодія” у березні 2026 року провела черговий раунд громадського моніторингу якості води у селах Ладижинської, Тростянецької та Тульчинської громад Вінницькій області. Лабораторні аналізи провели для води з криниць у трьох селах: Заозерному, Оляниці та Клебані, а також дві точки відбору на річці Південний Буг.
У всіх восьми зразках води з місцевих криниць, а також одного з водогонів, зафіксовано перевищення допустимого вмісту нітратів. Порівняно з минулорічними аналізами ситуація в більшості точок погіршилась.
Що показали аналізи?
Як розповідає Анна Даниляк, фахівчиня з екологізації сільського господарства Екодії, в одній із криниць, де активісти перевіряють воду з 2021 року, рівень нітратів постійно підвищується. І цього разу лабораторний аналіз показав результат у 585 мг/л, при нормі для криниць менше 50 мг/л. Це перевищення у майже 12 разів!
“Решта криниць і навіть один із місцевих водогонів також не відповідають нормі. Вміст нітратів у них коливається від 79 до 334 мг/л, тоді як безпечний рівень — не більше 50 мг/л. Ще торік три з цих криниць трималися в межах допустимого. Тепер і вони перейшли межу”, — зазначає Анна Даниляк.
За словами активістки, є в результатах одна зміна на краще: показники жорсткості води у криницях дещо знизились. Фахівчиня пов’язує це із сніжною зимою — талі води розбавили підземні горизонти. Проте на вміст нітратів цей ефект не поширився і в переважній більшості проб їх стало більше, а не менше.
“Річкова вода з Південного Бугу цього разу не показала перевищень жодного з контрольованих показників. Водночас зразок, відібраний нижче за течією, мав відчутно вищі жорсткість, лужність, загальний вміст солей, вміст кремнію, магнію, кальцію та калію — характеристики, більш притаманні тутешнім підземним водам”, — пояснює Анна Даниляк.
На інтерактивній мапі можна знайти кожну точку відбору проб, короткий опис основної проблеми та посилання на повний лабораторний протокол.
Чому нітрати — системна проблема у цих громадах Вінниччини?
Нітратне забруднення води є типовим наслідком інтенсивного сільського господарства: надмірного застосування агрохімікатів, неналежного поводження з відходами тваринництва, а також нестачі належної інфраструктури для очищення стічних вод.
Для цих громад Вінниччини суттєвим фактором ризику є висока площа розораних земель та присутність найбільшої птахофабрики в Європі — підприємства, де в середньому утримується понад 20 мільйонів курей.
Перші тривожні результати Екодія зафіксувала ще у 2021 році під час експедиції “У пошуках чистої води”. Тоді села Оляниця, Клебань, Заозерне та Василівка стали рекордсменами за рівнем нітратів у криницях серед 14 громад із 10 областей. Нові дані підтверджують, що проблема не зникає і не вирішується сама собою.
Що має змінитись
У Євросоюзі забруднення води нітратами регулює Нітратна директива. Її імплементація є частиною євроінтеграційних реформ України.
“Директива передбачає впровадження сталих агропрактик, визначення зон, вразливих до нітратного забруднення із планами заходів для подолання проблеми. Результати громадського моніторингу Екодії — аргумент на користь того, що Вінниччина та інші регіони з інтенсивним агровиробництвом потребують таких практик та заходів для зменшення проблеми нітратного забруднення”, — зазначає Анна Даниляк.
За її словами, детальний і регулярний державний моніторинг водних ресурсів у цих районах повинен стати нормою, а не винятком. Враховуючи зміни клімату та необхідність адаптації до нових умов, сільськогосподарські виробники повинні планувати свою діяльність з максимальною ефективністю, застосовуючи нові стратегії. Адже, як ніхто інший, фермери залежні від здоров’я ґрунтів, доступності і якості води.
