Ми, представники громадських організацій громадських організацій “Екодія”, “Хмельницький енергетичний кластер”, “Екоклуб” та Greenpeace Україна закликаємо Верховну Раду України відмовитися від ухвалення законопроєкту №11146 щодо добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС.
Влітку цього року року законопроєкт уже намагалися винести на голосування. Тоді громадськість активно виступила проти, оприлюднивши спільну позицію, яку підтримали 19 організацій.
Нині законопроєкт внесений до розкладу останнього пленарного тижня цього року, що викликає серйозні побоювання через численні ризики.
Основні ризики та проблеми проєкту
- Енергетична безпека. Придбання реакторів з Болгарської АЕС Белене фактично означає закупівлю російського обладнання через посередника — Болгарію, оскільки проєкт “Белене” розроблений російською компанією “Атомстройекспорт”. Комплектуючі, що плануються використовувати, були виготовлені в Росії для цього проєкту. Це суперечить позиції України, яка закликає міжнародну спільноту відмовлятися від усього російського через агресію Росії проти України.
- Технічна невідповідність. Реактори типу ВВЕР-1000/В-466Б із Белене не сумісні з інфраструктурою ХАЕС, спроєктованою для ВВЕР-1000/В-320. Потрібні будуть значні додаткові витрати на адаптацію та модернізацію. Окрім того, остаточного рішення про тип реактора ще не прийнято, що ставить під сумнів актуальність існуючої документації (ТЕО та Звіт з ОВД), які розроблялися під інший тип реактора, на відміну від того, про який наразі ведуться перемовини з Болгарією. Прийняття закону без визначеного типу реактора також викликає питання щодо прозорості вибору та створює потенційні корупційні ризики.
- Економічна невизначеність. Заявлена вартість добудови ХАЕС 3 та 4 становить 78 мільярдів гривень без індексації, що базується на застарілому техніко-економічному обґрунтуванні 2019 року. Реальна цифра може бути вдвічі більшою, оскільки не враховує зростання цін на будівельні матеріали та необхідність індексації через інфляцію, що вже сьогодні визнається неминучим. В умовах дефіциту бюджету, таких як у 2024 році, і без підтвердження джерел фінансування цей проект створює критичне навантаження на економіку країни.
- Порушення процедур ОВД та екологічних умов. Частина екологічних умов, передбачених висновком з оцінки впливу на довкілля (ОВД), залишається невиконаною. Це порушення українського законодавства та міжнародних зобов’язань. Зокрема, перед початком планованої діяльності має бути забезпечена інформація у відкритому доступі щодо: визначеної санітарно-захисної зони, результатів обстеження технічного стану будівель і конструкцій дамби-водосховища, стану флори і фауни, водогосподарського балансу річки Горинь з урахуванням експлуатації 4 енергоблоків, концепції безпечного виведення енергоблоків з експлуатації та попереднього звіту з безпеки.
- Екологічні ризики. Використання додаткової води для охолодження реакторів може негативно вплинути на екосистему річки Горинь, особливо в умовах зміни клімату та періодичних посух.
- Міжнародні зобов’язання. Україна порушує порядок транскордонної оцінки впливу на довкілля, який передбачає прозорість, залучення громадськості та виконання технічних умов до початку реалізації проєкту. Відсутність виконання цих вимог вже викликала критику з боку сусідніх країн і міжнародних організацій.
Детальніше питання висвітлено в аналітичній довідці.
Враховуючи викладені ризики, закликаємо Верховну Раду України та Президента України припинити розгляд законопроєкту №11146 та зосередитися на пріоритетних реформах в енергетичному секторі, таких як підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії. У поточних умовах незавершеної війни немає сенсу будувати об’єкт, який може стати мішенню для атак. Навіть обговорення таких проєктів виглядає невчасним і суперечить контексту реалій війни. Росія активно знищує енергетичну інфраструктуру України, тому краще спрямувати кошти на розвиток децентралізованої відновлюваної енергетики, що є менш вразливою до атак і відповідає сучасним викликам.