Питання запровадження платіжного збору для вантажних автомобілів українськими дорогами стало предметом фахової дискусії, організованої ГО «Екодія», Transport & Environment (T&E) та аналітичним центром We Build Ukraine.
У заході взяли участь представники державних інституцій, бізнесу, громадського сектору, європейські та міжнародні партнери.
Узгодження українського законодавства в аспектах запровадження плати за проїзд вантажних автомобілів із нормами ЄС є одним із зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу. Європейський підхід до такої плати базується на принципі справедливої тарифікації і враховує фактичне використання дорожньої інфраструктури та екологічний вплив транспорту, зокрема рівень викидів.
Така система може також стати інструментом для наповнення дорожнього фонду, зменшення викидів від вантажного транспорту та стимулювання оновлення автопарку. Водночас тема толінгу залишається складною, адже потребує зваженого підходу до впливу на бізнес і кінцевих платників, а також чіткої комунікації та діалогу з боку держави.
Анастасія Нагорна, аналітикиня Transport & Environment, представила результати дослідження щодо потенціалу впровадження толінгової системи для вантажного транспорту в Україні. Вона нагадала, що значна частина українських доріг і мостів перебуває в незадовільному стані, тоді як фінансові ресурси Дорожнього фонду суттєво обмежені через війну.
«За нашими розрахунками, впровадження найбільш амбітної моделі за зразком німецького Maut на ключових коридорах могло б забезпечувати від €215 мільйонів до €1 млрд щороку для Дорожнього фонду. Це моделювання було зроблено для ілюстрації потенціалу такої системи. Водночас реальні ставки толу мають базуватися на актуальних зібраних даних щодо стану дорожнього покриття, активності на основних логістичних коридорах та впливу вантажного транспорту на поверхню. Також успіх цієї реформи залежить від поетапності, прозорості та готовності інституцій», — зауважила Анастасія Нагорна.
У дослідженні Transport & Environment також зазначено, що в 2024 році половина всіх вантажівок з Державного Реєстру відповідає стандартам євро нижчим за Євро IV. Тому поступове впровадження принципу “забруднювач платить” шляхом варіювання толу за Євростандартами, масою та вісями вантажівок — додатковий стимул для модернізації автопарку.
Під час дискусії співзасновниця We Build Ukraine Анна Юрченко наголосила, що толінг передбачений євроінтеграційними зобов’язаннями України, однак його впровадження не може бути формальним або поспішним.
«Толінг може працювати лише тоді, коли він є справедливим, обґрунтованим і ефективним. В іншому випадку це буде не інфраструктурна реформа, а черговий податок, який викличе спротив і не дасть результату», — зазначила Анна Юрченко.
Окрему увагу в ході дискусії приділили планам запровадження першої платної ділянки на маршруті Ковель–Ягодин — одному з ключових коридорів сполучення з Європейським Союзом.
Фахівчиня ГО «Екодія» Наталія Волик зазначила, що в європейських країнах плата за користування дорогами для вантажівок пов’язана не лише з фінансуванням інфраструктури, а й з екологічною політикою.
«Європейський підхід передбачає, що більше платить той, хто більше зношує дороги і більше забруднює повітря», — зазначила Наталія Волик.
Під час дискусії про європейські підходи до платного проїзду дорогами представник Європейської комісії пояснив базову логіку відповідної директиви. Спеціаліст з політики у сфері автомобільного транспорту Джакомо Міґліорі зазначив, що в основі директиви лежать два принципи: user pays і polluter pays. Плата за проїзд має покривати витрати на інфраструктуру і не бути надмірною, водночас дозволяючи враховувати зовнішні витрати транспорту, зокрема забруднення.
Як зауважив Роман Комендант, заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, перед ухваленням рішень про запровадження платного проїзду держава планує спершу оцінити фактичний стан дорожнього покриття, а пілотні ділянки наразі ще не визначені.
Старший спеціаліст з питань транспорту Світового банку Євген Булах додав, що зараз тривають тендерні процедури з відбору послуг для оцінки стану дорожньої мережі в Україні. Планується оцінити рівність і міцність покриття, а також інтенсивність руху на окремих ділянках автомобільних доріг державного значення. Він підкреслив, що для того, щоб такий проєкт запрацював, насамперед потрібно залучити фахових інженерів і аналітиків, які розроблять саму концепцію проєкту.
За його словами, до запровадження плати за проїзд необхідно залучити додаткові фінансові ресурси для покращення транспортного коридору. Саме з цією метою до процесу залучена група Світового банку – щоб визначити, які саме фінансові ресурси потрібні та яким чином їх доцільніше залучати в цьому контексті. Представник також не виключив можливості підтримки малих та середніх транспортних операторів у оновленні їхнього автопарку на більш енергоефективні моделі, що важливо в контекстів запровадження реформи за принципами “забруднювач платить”.
Запрошені представники від бізнесу наголосили на необхідності реінвестовувати прибуток від толінгу в реальні покращення дорожнього покриття, потребі фінансової підтримки з боку держави, міжнародних чи європейських партнерів для оновлення їхнього автопарку, а також підтримці розвитку ринку вантажних транспортних засобів з нульовим рівнем викидів.
Учасники дискусії зійшлися на думці, що саме зараз варто зосередитися на підготовчій роботі: адаптації законодавства, розбудові цифрової інфраструктури, аналізі моделей толінгу та консультаціях із бізнесом і міжнародними партнерами. Це дозволить з часом перейти до впровадження системи плати за користування дорогами без різких рішень і з мінімальними ризиками для економіки.
Долучайтесь до спільноти Екодії, щоб дізнатися більше, як транспорт впливає на клімат.
