Аналіз практик та шляхів удосконалення поводження з гноєм в Україні

Належне управління побічними продуктами тваринництва, зокрема гноєм, є критично важливим для забезпечення сталої трансформації сільського господарства України в контексті відбудови і євроінтеграції. Гній як органічне добриво має значний потенціал для підвищення родючості ґрунтів і може бути використаний для виробництва біогазу. Водночас існують серйозні екологічні виклики, пов’язані з неправильним поводженням із гноєм, які можуть негативно вплинути на здоров’я людей і тварин та навколишнє середовище.

В Україні існує багаторівнева система регулювання поводження з гноєм, яка включає закони та підзаконні акти. Однак, незважаючи на наявність нормативної бази, практика управління гноєм часто стикається з проблемами, які потребують рішень. Практичний досвід екологічного аудиту підприємств тваринництва різного профілю та розміру підтверджує системні прогалини як у практиках управління, так і у системі національного регулювання. Гармонізація законодавства України з вимогами ЄС, такими як Нітратна директива, сприятимуть розвитку кращих практик управління поживними речовинами у сільському господарстві та запобігатимуть негативним екологічним впливам від сільськогосподарських джерел.

Окрім рамкових вимог ЄС, міжнародні фінансові організації (зокрема ЄБРР, МФК, НЕФКО) також пропонують підходи до управління гноєм, які можуть бути адаптовані в Україні. Однак реалізація цих настанов (у т. ч. від ФАО) значною мірою залежить від належного моніторингу й контролю за екологічними впливами, а також фінансування проєктів, пов’язаних із безпечною переробкою й утилізацією побічних продуктів тваринництва.

Цей документ надає аналіз екологічних впливів, пов’язаних з поширеними практиками поводження з гноєм в Україні. Крім того, у ньому визначені прогалини у поточній системі регулювання та ключові напрямки для удосконалення практик управління цим побічним продуктом. Запропоновані рекомендації направлені на попередження та зменшення негативних наслідків на довкілля та сільські громади від тваринництва, а також гармонізацію із кращими європейськими й світовими вимогами та практиками.