Більше половини коксових батарей в Україні експлуатуються понаднормово, давно вичерпавши нормативний строк експлуатації у 25 років. Більшість цих підприємств будувалися у 30-50 роки минулого століття.
Крім пилу, оксидів сірки та азоту, вони забруднюють довкілля бензолом, фенолом, синильною кислотою та іншими високотоксичними речовинами на різних етапах технологічного ланцюга. Тож критично необхідно підтримувати обладнання в належному технічному стані, аби мінімізувати викиди. А чим старше підприємство, тим складніше це зробити.
Як відзначає експерт Команди Підтримки Реформ Міндовкілля Олег Савицький, щоб зменшити шкоду від коксохімічних підприємств, ті потужності, експлуатацію яких планується продовжувати після 2028 року, мають бути приведені у відповідність до найкращих доступних технологій та методів управління для металургійної галузі. Коксові батареї, що вичерпали нормативний термін експлуатації та експлуатуються понаднормово (30 років і більше), не мають отримувати нових дозволів на викиди та повинні бути закриті.
«Місцева влада на територіях, які можуть зазнавати впливу викидів коксохімічних підприємств, має впроваджувати системний моніторинг якості повітря та забезпечити належну роботу постів спостережень у зонах впливу. А також у разі фіксації аварійних викидів та небезпечних рівнів забруднення — організувати оперативне інформування та захист населення», — каже Марина Ратушна, експертка Екодії з питань промислового забруднення.
Міндовкілля затвердило технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин для коксових печей було затверджено більше 10 років тому, а у 2014 році перенесло кінцевий строк досягнення цих нормативів для підприємств з 2015 на 2021рік. Таким чином, коксохіми мали більше 10 років, аби модернізуватися і зменшити викиди шкідливих забрудників. Разом з цим у квітні 2021 року терміни для технологічних нормативів продовжили ще на 1 рік до 01.01.2022 р. нібито через збитки від пандемії. Але якщо за попередні 10 років перспективні технологічні нормативи не були досягнуті, то навряд чи додатковий рік змінить ситуацію.
Екологічні організації вимагають від Верховної Ради невідкладно розглянути та прийняти законопроєкт №4167 “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності”, який має імплементувати в Україні положення Директиви 2010/75/ЄС “Про промислові викиди” та забезпечити впровадження найкращих доступних технологій та методів управління в промисловості, а також законопроєкт №3091 “Про державний екологічний контроль”.
За останніми даними, в Україні через промислове забруднення щороку помирає близько 58 тис. людей і забруднення повітря є основною причиною. 4 із 10 найбільших джерел забруднення довкілля токсичними речовинами в Україні є коксохімічні заводи, викиди яких руйнівним чином впливають на здоров’я як працівників, так і мешканців прилеглих територій.
Згідно з даними аналітичного звіту, опублікованого Centre for Research on Energy and Clean Air, в лютому 2020 року Україна посідала 4 місце в світі за рівнем економічних збитків від забруднення повітря, поступаючись лише Китаю, Болгарії та Угорщині. У 2018 році Україна втратила 5,8% ВВП через захворюваність та смертність, викликані токсичним забрудненням атмосфери. Це близько 250 мільярдів гривень або ж річний бюджет МОЗ.
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua
