ГО “Екодія” та ЛУН за участі експертів провели експеримент, щоб перевірити, як саме квартири втрачають тепло. Коли на момент спостереження у столиці було 4–6 °C морозу, ми заглянули всередину типової панельки 1970-х та новобудови після 2013 року, щоб не абстрактно з’ясувати, де тепло чи холодно, а визначити – де саме в квартирі і скільки градусів тепла губиться.
Коли на момент спостереження у столиці було 4–6 °C морозу, ми заглянули всередину типової панельки 1970-х та новобудови після 2013 року, щоб не абстрактно з’ясувати, де тепло чи холодно, а визначити – де саме в квартирі і скільки градусів тепла губиться.
У першій частині ми покажемо сам експеримент і зафіксуємо показники приладів і температури в різних зонах квартир та коротко розкажемо, що означають ці цифри. А вже наприкінці матеріалу ми детально розберемо, де саме губиться тепло.
Чим і як ми міряли
Тепловізор — свого роду професійний фотоапарат: без спеціаліста якісне зображення зробити Dнеможливо.
Контактний термометр — прилад, який вимірює температуру конкретної поверхні. Датчик прикладають до скла, стіни чи радіатора – і за кілька секунд отримують точне числове значення. Він дозволяє перевірити, наскільки “картинка” тепловізора відповідає реальним градусам.
Гігрометр вимірює вологість повітря. Комфорт у квартирі залежить не лише від температури, а й від відносної вологості (оптимально близько 50–60%). Надлишкова волога сприяє конденсату й плісняві, надто сухе повітря посилює відчуття холоду.
Термоанемометр показує швидкість руху повітря і його температуру. Саме він допомагає визначити, чи є протяг і наскільки він впливає на тепловтрати, навіть якщо щілина здається незначною.
Тож на наше прохання тепловізійну зйомку проводили енергоаудитори зі стажем
Павло Гламаздін, доцент кафедри теплотехніки КНУБА, та Євген Кулінко, асистент кафедри теплотехніки КНУБА та інженер-проєктувальник в частині забезпечення економії енергії.
Перед початком замірів ми разом із експертами-енергоаудиторами закрили вікна і двері та зафіксували температуру повітря у приміщеннях.
Міряли шість зон: вікна, укоси, стіни, підлогу біля зовнішньої стіни, підвіконня і зону за радіатором.
Частина I.
Панелька, 1970-ті
Панельна гостинка 1973 року — типове малогабаритне житло радянського періоду. Такі будинки зводилися як тимчасове рішення, без сучасних вимог до теплоізоляції. Основні слабкі місця – стики панелей, відсутність утеплення та застарілі віконні конструкції.
У квартирі батарея працює справно, але це не означає, що тепло зберігається ефективно.
Радіатор і декоративний екран
Температура радіатора — 36°C, на тепловізорі — 35,2°C.
Декоративний екран показує 29,5°C — різниця 6,5 градуса.
Екран затримує частину тепловіддачі, і тепло не повністю потрапляє в кімнату. Візуально батарея гаряча, але ефективність обігріву знижується.
*Декоративний екран на батареї — це панель або решітка з металу чи пресованих деревних плит, яку навішують перед радіатором, щоб зробити його частиною інтер’єру і сховати технічну деталь за красивим елементом дизайну. Основна функція таких екранів — естетика і безпека (наприклад, менше ризику випадкового контакту з гарячою поверхнею), а не утеплення чи підсилення обігріву. Якщо екран повністю закриває батарею без достатніх вентиляційних щілин, він може частково обмежувати циркуляцію повітря і знижувати ефективність тепловіддачі (у деяких випадках це може зменшувати вихід тепла на 10–25%).
Показники тепловізора і контактного термометра можуть відрізнятися, бо вони вимірюють у різних точках і мають власну похибку. До того ж температура теплоносія в батареї постійно трохи змінюється.
Деревʼяне вікно на балконі: головна точка втрат
Найбільші втрати — у зоні балконного вікна. Температура дерев’яної рами — 8,9°C, біля щілини — 0,6°C.
Швидкість охолодження залежить від температури надворі, вітру та конструкції будинку. У панельному будинку при −10°C спершу зміни майже непомітні, але за 2–3 години температура може впасти до 16–17°C, а за 5–6 годин — до 10–12°C.
Швидкість протягу доходила до 0,25 м/с — це вже відчутний протяг (приблизно як слабкий вентилятор), тоді як 0,004–0,006 м/с — майже нерухоме повітря. Різниця — у десятки разів.
Температура на стіні — 10,2 °C. Це показує, що повітря є барʼєром для тепловтрат.
Різниця температур біля щілини вікна та на стіні квартири ззовні майже у десять разів.
Саме тут квартира втрачає найбільше тепла.
Укоси та монтажні шви
Температура відкосу всередині квартири – 17,4 °C. Температура відкосу (синій колір) на тепловізорі – 11,6 °C.
Контактний термометр вимірює температуру всередині відкосу, а тепловізор показує найхолоднішу точку — у місці стику вікна зі стіною. Тому значення різняться.
Це типовий місток холоду для панельних будинків: зона примикання рами до стіни охолоджується швидше, що може призводити до конденсату і пошкодження оздоблення, плісняви.
Температура підлоги біля стіни на кухні – 16,7 °C.
Температура на тепловізорі (синій колір) плінтуса на кухні – 14,4 °C.
Найнижча температура біля плінтуса — у місці стику перекриття зі стіною. Це також типовий місток холоду.
Частина II.
Новобудова після 2010 року
Монолітно-каркасний будинок 2013 року з утепленим фасадом і сучасними вікнами. Конструкція будівлі вже передбачає кращу базову теплоізоляцію.
Замір проводився в тих самих умовах:
- Склопакет — 21,7°C
- Рама — 23,3°C
- Укоси — 18–21°C
Бачимо рівномірну температуру без різких перепадів.
У цій квартирі температура повітря була 25°C, а надворі — близько −4–6°C. У новішому будинку світлопрозорі конструкції утримують тепло помітно краще, ніж у старому.
Температура радіатора – 59,0 °C.
Температура на тепловізорі (помаранчеве) радіатора – 50,5°C
У новобудові поквартирне горизонтальне опалення з регулюванням і кращими тепломережами, тому температура теплоносія стабільніша й ефективніша, ніж у старому будинку, де система опалення менш керована й застаріла.
Отже, у панельній квартирі батарея компенсує втрати через конструктивні слабкі місця, тоді як у новобудові саме конструкція допомагає зберігати тепло.
Частина III.
Висновки
Де насправді губиться тепло і чому?
Справа не у віці будинку, а в конструктиві та якості виконання.
Гостинка 1973 року проєктувалася як тимчасове житло: стики панелей, мінімальна теплоізоляція, старі віконні блоки, нерегульоване центральне опалення — ці обмеження закладені з моменту будівництва.
Монолітно-каркасний будинок 2013 року має кращу базу: утеплений фасад, сучасні склопакети, іншу якість монтажу.
Найбільший контраст між квартирами дали саме вікна – сучасні склопакети проти старих дерев’яних рам.
Чому саме вікна?
Взимку різниця температур між квартирою (≈20°C) і вулицею (–4–6°C) створює постійний потік тепла назовні.
Через вікна відбуваються два типи втрат:
- променеві — інфрачервоне випромінювання проходить через скло;
- конвективні — рух охолодженого повітря біля скла.
Склопакети із вакуумом або заповнені інертними газами (аргоном чи криптоном) зменшують конвективні втрати; спеціальні покриття – променеві. Повністю їх усунути неможливо, але різниця між старими рамами й сучасними вікнами — критична.
У панельній квартирі ми зафіксували холодні рами й монтажні шви; у новобудові температура скла була близькою до температури стіни — без різких провалів.
Містки холоду: не лише скло
Проблема часто не в самому склі, а в місці примикання рами до стіни.
Неправильний монтаж створює зону охолодження — з’являються конденсат, волога й пліснява.
Правильне рішення — утеплення вузла примикання. Монтажна піна може тимчасово допомогти, але системну проблему не вирішує.
Радіатори, штори і те, що ми робимо власноруч
Під час зйомки ми зафіксували помітну різницю температури радіаторів у кімнаті та на кухні — 29,5 °C і 36 °C. Причина — декоративний екран, який суттєво обмежує тепловіддачу.
Декоративні накладки мають сенс у просторах, де необхідно мінімізувати ризик опіків, – наприклад, у дитячих закладах. У квартирі ж вони виконують лише естетичну функцію та погіршують циркуляцію теплового повітря, – частина тепла залишається за екраном і фактично не потрапляє в приміщення, повертаючись у систему опалення без корисного ефекту.
Водночас штори, котрі перекривають батарею, блокують рух теплого повітря. Закриті на ніч штори (без перекриття радіатора) можуть додати до +1,5–2°C за кілька годин.
Чи можна обійтися без тепловізора
Тепловізор дає точну картину розподілу температур, але частину проблем видно й без приладів: сирість на відкосах, потемніння штукатурки, пліснява.
Протяг у зоні вікна можна відчути рукою.
У більшості квартир найбільші втрати – через вікна, далі — балконні двері та негерметичні стики.
Що справді працює
Навіть без капітального утеплення є рішення з вимірюваним ефектом:
- зняти декоративні екрани з радіаторів (втрата ефективності може сягати 10–20%)
- встановити фольгований відбивач за батареєю (до 8% зменшення втрат)
- ущільнити вікна
- наклеїти тепловідбивну плівку (особливо для старих рам)
- закривати штори на ніч (до +1,5–2°C)
Підкладання газет, іграшок чи тканини під вікно зменшує лише локальний протяг, але не вирішує проблему герметичності.
Чи варто утеплювати окрему квартиру, а не весь будинок?
Коротка відповідь — так, але важливо розуміти обмеження та ризики.
Утеплення однієї квартири може покращити комфорт і зменшити витрати, але створює перепад температур між утепленими й неутепленими ділянками стін.
Це підвищує ризик вологи й пошкоджень конструкції. Повноцінний ефект дає лише комплексне утеплення будинку. Для Києва рекомендована товщина утеплювача — 100–150 мм (залежно від матеріалу стін).
Про повну герметизацію
Заклеїти все — не означає зробити добре.
Повна герметизація без вентиляції погіршує якість повітря: зростає CO₂, підвищується вологість, з’являється ризик конденсату й плісняви.
Сучасні рішення — механічна вентиляція або рекуператори — пристрої з теплообмінником, які викидають з квартири «використане» повітря і впускають свіже, але при цьому не випускають тепло: вони передають його повітрю, що заходить з вулиці.
Це і є правильний баланс: тепло зберігаємо, якість повітря — підтримуємо.
Які висновки?
Енергоефективність — це не тренд.
Це про рахунки: менше споживання — менші витрати на опалення;
енергосистему: нижче пікове навантаження — менше відключень та менші витрати на резервні потужності;
стійкість: будинок довше тримає тепло під час аварій, відключень чи перебоїв постачання;
комфорт і здоров’я: стабільна температура, менше конденсату, цвілі і протягів; вартість активу: ринкова ціна житла вища, якщо витрати на експлуатацію нижчі
Що можна зробити вже зараз, аби підготувати свої домівки до наступної зими?
Найефективніші із заходів необхідно втілювати не у квартирі, а на рівні всього будинку – тож вони потребують активного долучення сусідів. Один із способів це – взяти управління у свої руки, створивши об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Це дає змогу самостійно приймати рішення щодо модернізації будинку, а також відкриває доступ до фінансової підтримки від держави та громад.
Розпочніть реальні зміни у своєму будинку!
Спільно з Національної платформою ОСББ ми запускаємо серію вебінарів, які допоможуть розібратися у всіх тонкощах створення ОСББ, щоб спільно покращувати енергоефективність свого житла. Вебінари відбуватимуться онлайн 11, 18, 25 червня та 2 липня, участь безкоштовна за умови реєстрації.
Усі деталі надсилатимемо зареєстрованим учасникам та учасницям окремими листами.
