Тваринницька галузь відіграє важливу роль у продовольчому забезпеченні населення, розвитку аграрного виробництва й економіки країни. Ця галузь в Україні зазнає швидких змін, нарощуючи свої промислові потужності, та все більше переходить на інтенсивні форми господарювання. Водночас сучасне промислове тваринництво без належного управління несе серйозні ризики для добробуту тварин, якості води, повітря, ґрунтів, біорізноманіття та здоров’я людей. Крім цього, інтенсивне тваринництво відповідальне за майже 18% усіх парникових газів (FAO). Закономірно, що не лише експерти, а і самі споживачі приділяють все більшу увагу якості, екологічній та соціальній відповідальності, етичності такої продукції.
Європейський ринок і необхідність змін для виробників
Завдяки процесам європейської інтеграції, в Україні стрімко зростає експорт до країн Європейського союзу. Більш ніж 30% у структурі експорту до ЄС займає сільськогосподарська та харчова продукція. За останні роки експорт саме продовольства має найбільшу частку (85%) у структурі зростання торгівлі з ЄС.
Разом із відкриттям зони вільної торгівлі, Україна повинна наблизити своє виробництво до європейських екологічних стандартів і норм гуманного поводження із тваринами. Всі ці процеси підштовхують до створення нових можливостей для запровадження якісно нових систем господарювання у галузі, які би враховували різні аспекти сталого розвитку та створювали нові можливості для виходу національних виробників на міжнародний ринок.
Екологічні директиви ЄС для екологізації тваринництва України
В ЄС для зменшення екологічних ризиків діяльність тваринницьких господарств регулюється положеннями низки директив, які забезпечують:
-
доступ до інформації та процесів прийняття рішень для громадськості;
-
забезпечують впровадження кращих доступних технологій і практик;
-
фіксацію, моніторинг і контроль забруднення різних компонентів довкілля.
Декілька з європейських директив уже застосовуються в Україні – це директиви про Оцінку впливу на довкілля (2011/92/ЄС) і Стратегічну екологічну оцінку (2001/42/ЄС), а також деякі з положень Водної Рамкової Директиви (2000/60/ЄС). Більше про екологічне регулювання тваринництва в ЄС та відповідні нововведення в Україні дізнавайтеся в аналітичному документі.
Зобов’язання щодо покращення добробуту тварин
Відповідно до Угоди про асоціацію, Україна має наблизити до законодавства ЄС своє нормативно-правове регулювання стосовно добробуту тварин. Такі стандарти стосуються захисту й умов поводження із сільськогосподарськими тваринами, їх утримання, розведення, транспортування та забою. Нормативи ЄС регулярно зазнають змін, адаптуються до викликів галузі. Наприклад, у країнах Європейського союзу заборонене утримання тварин у батарейних клітках, боксах чи станках, взяті зобов’язання до збільшення простору для тварин на фермах, все більше господарств переходять на вільно-вигульне утримання тварин. Також змінюються вимоги щодо харчування тварин, коригування раціону та заборони використання антибіотиків із метою профілактики.
Громадський рух: вимоги споживачів і трансформація ринку
Cуспільний рух відіграє значну роль у впровадженні більш сталих практик господарювання та зміні моделей споживання. Для прикладу, рух за утримання тварин без кліток (cage-free), що насамперед стосується курей-несучок. Така гуманна альтернатива інтенсивному тваринництву отримала широку підтримку у населення європейських країн, США та Канади, що спонукало перехід глобальних брендів на продукцію від вільно вигульних тварин.
Таким чином, гуманне поводження з тваринами та вільний випас сприяє не лише зменшенню страждань тварин, а і потенційно є більш сталою моделлю, що витіснить інтенсивний підхід до виробництва.
Ще одним прикладом є розвиток міжнародного руху “Повільна їжа” (Slow food), що має своїх прибічників у більш ніж 160 країнах. Рух пропагує культуру та традиції, пов’язані з місцевою їжею, які є основою для здорового й якісного харчування, сприяє налагодженню зв’язків між малими виробниками та споживачами. Це підтримує продовольче різноманіття, стале виробництво та споживання, що не завдають шкоди навколишньому середовищу й якості життя тварин.
Мега фабрики vs. сімейні ферми
Для сталого розвитку тваринництва ключове значення мають малі фермерські господарства, сімейні ферми й їхні кооперативи, що базуються на невиснажливому та відповідальному веденні своєї діяльності, мають цілу низку переваг і у довгостроковій перспективі є економічно життєздатним і вигідним підходом до виробництва. Такі фермерські господарства в Україні виробляють 50% всього продовольства і є місцем зайнятості 80% активного сільського населення.
Проте ці виробники залишаються більшою мірою поза увагою продовольчої політики України: проблемою лишається недостатня підтримка малих виробників. Наприклад, складно офіційно оформити малі фермерські господарства, їхній доступ до дотацій, пільг, кредитів і до можливості виходу на ринок та споживачів. Натомість аграрна політика держави та міжнародних фінансових інституцій спрямована на індустріалізацію сільського господарства та розвиток мегакомплексів для інтенсивного вирощування тварин.
Подібний дисбаланс також можливо регулювати комплексними програмами розвитку для сільського господарства, такими як Спільна аграрна політика ЄС. Нещодавно в Україні було розроблено декілька стратегічних документів щодо комплексного реформування галузі та розвитку сімейних ферм і кооперативів.
Нагадаємо, що відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС до 2025 року має завершитися процес наближення національного законодавства до вимог Європейського Союзу. Цей процес створює можливості для реалізації комплексної політики, здатної спрямувати галузь тваринництва до прийняття більш сталих рішень. Водночас вже зараз деякі виробники та рітейлери, реагуючи на запити ринку, беруть на себе зобов’язання із впровадження якісно нових методів у своїй діяльності.
Екодія спільно з Compassion in World Farming і зоозахисною організацією “Відкриті Клітки” розпочали співрацю у сфері популяризації екологічно сталих і гуманних методів у галузі тваринництва в Україні. Наприкінці жовтня організації провели перший спільний захід – круглий стіл “Стале та гуманне тваринництво. Нові тенденції та формування трендів”, що зібрав експертів галузі, екологів, зоозахисників, представників бізнесу й активістів за стале споживання.
До обговорення тенденцій і перспектив сталого розвитку тваринництва в Україні долучилися представники Міністерства аграрної політики, Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, Проекту ЄС «Підтримка України в апроксимації напрацьованого законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища», Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, Благодійного фонду “Добробут Громад” і спільноти Slow Food Ukraine.