Зміна клімату – це глобальне явище, яке зачіпає усю планету. На відміну від погоди, яка може змінюватися з дня на день, кліматичні зміни більш тривалі і проявляють себе у зростанні середньої річної температури. Однак, вони впливають і на погодні умови.
Для європейських країн зміна клімату проявляється у збільшенні кількості та тривалості так званих хвиль тепла – довгі періоди спеки. Як наслідок, змінюється кількість водних ресурсів, ґрунт інакше поглинає та випаровує воду, частішають посухи. Вплив відчувають і живі організми. Стають частішими і поширенішими нетипові шкідники та хвороби, які можуть призводити навіть до загибелі. Так, до нас можуть мігрувати шкідники із тропічного кліматичного поясу. Наприклад, малярійні комари або кліщі, що розносять хворобу Лайма.
Змінюється і характер опадів. Зовсім скоро Україна може залишитися без “грибних” дощів і травневих злив, адже опади стають більш інтенсивними і перемежовуються більш тривалими посухами. Ґрунт не здатен поглинати воду в такому режимі опадів, волога не утримується, родючий шар змивається, а водойми забруднюються і замулюються.
Також стають частішими та інтенсивнішими стихійні лиха: урагани, пилові бурі, град, раптові заморозки. Все це шкодить не лише сільському господарству, а й життю громади загалом.
Україна має свої особливості, пов’язані зі зміною клімату:
- Нам вже зараз бракує водних ресурсів. А за прогнозами, в 2100 році бракуватиме в середньому 400 мм річної кількості опадів. Для порівняння: в найвологішому регіоні країни Карпатах середня річна кількість опадів – 1500 мм. Крім того, деякі зони перетворяться на пустельні, а Полісся взагалі може бути втрачене.
- Зміна клімату в нас відбувається пришвидшеними темпами, тому і її наслідки ми відпочиватимемо одними з перших.
- У нас відсутній системний збір метеорологічних даних, які б показували, як відбувається зміна клімату в нашій країні. Тож і ретельно оцінити ситуацію, і будувати більш точні прогнози дуже складно.
Щоб уникнути найгірших наслідків зміни клімату, необхідно позбутися її першопричини – викидів парникових газів, які сприяють нагріванню планети. Але це питання, в першу чергу, державної політики.
Готуватися ж і пристосовуватися до наслідків – особливо тих, які ми вже відчуваємо, – можна і на рівні окремих громад, агровиробництв і навіть кожної людини.
З чого почати адаптацію до зміни клімату?
Громадам необхідно оцінити наявну ситуацію, зібрати дані та оцінити загрози. Важливо зрозуміти, як зміна клімату відбувається на вашій території, від чого ви можете постраждати найбільше і де ваші найвразливіші сторони. Зволікати із цим не варто, бо кліматична криза уже в Україні: мабуть, кожен читав новини цієї весни про пожежі на півночі України, що знищили частково села на Волині та Житомирщині. Або ж про масові пожежі на Луганщині, які за останні 2 тижні випалили 20 гектарів землі.
Бажано мати локальну метеостанцію, яка систематично спостерігатиме за погодою та стихійними явищами. Але регулярно спостерігати за погодою та занотовувати результати – теж хороший варіант.
Варто також оцінити:
- Кількість бідного населення. Саме ці люди найбільш вразливі до проявів зміни клімату, адже вони можуть бути не в змозі придбати достатні запаси води, генератор на випадок стихійних явищ, захистити своє майно від імовірних паводків тощо.
- Стан вразливих будівель. Старі та пошкоджені будівлі можуть піддатися руйнуванню і призвести до загибелі людей.
- Наявність і забрудненість водотоків, а також захаращеність і укріпленість берегових ліній. Саме вони можуть завадити або, навпаки, посилити наслідки можливих повеней.
- Наявність та кількість ландшафтних елементів, які можуть стати фактором зсуву ґрунту або стрімкого сходження води. Або ж природних об’єктів, які слугують своєрідним буфером чи бар’єром, і можуть пом’якшити наслідки несприятливих погодних явищ.
- Наявність технічних засобів: тракторів, вантажівок, зрошувальної техніки. Вони допомагатимуть у надзвичайних ситуаціях.
Уся зібрана інформація має допомогти громадам розробити заходи з адаптації, які необхідно включати у плани соціально-економічного розвитку громад або інші місцеві стратегії. У цих планах слід продумати, як запобігти та як поводитися у критичних ситуаціях: наприклад, під час посухи чи повеней. Туди ж мають включатися заходи, які допоможуть зменшити екологічний вплив від місцевої господарської діяльності.
В Україні поки немає національного плану з адаптації. Тож тут громади можуть почати розробляти місцеві плани самостійно. Вони мають включати нові підходи до ведення господарства, які допоможуть менше шкодити довкіллю і бути більш стійкими до нових умов.
Часто в громадах немає окремих спеціалістів, які займалися б питаннями сталого розвитку. Крім цього, їм бракує знань та досвіду. Тут можуть стати в нагоді сільськогосподарські дорадчі служби. Це органи, які поширюють інформацію та досвід про кращі сільськогосподарські практики, надають експертний супровід, допомагають отримати державну підтримку, дослідити соціально-економічні проблеми громади і можуть навіть долучитися до розробки дорожньої карти із вирішення цих проблем. Корисною також буде співпраця із науково-дослідними інституціями, які можуть ділитися знаннями щодо найкращих с/г практик. Зокрема, мова про:
Корисним буде долучення членів громад до проектів технічної допомоги, що надаються міжнародними організаціями. Так, навчання фермерів та членів громад щодо адаптації до змін клімату проходить в рамках впровадження проекту Інтегроване управління природними ресурсами на деградованих ландшафтах степової та лісостепової зони України (Продовольча та сільськогосподарська організація, ООН).
Що ще треба, щоб пристосуватися до зміни клімату?
- Посилити контроль за випалюванням рослинних решток. Не лише через те, що пожежі посилюють зміну клімату і забруднюють повітря. Вони також змінюють екосистему та руйнують ґрунти, роблячи їх менш родючими та врешті непридатними для ведення господарства.
- Альтернативою може стати компостування залишків рослинності та інших органічних відходів, що є елементом циклічної, або ж кругової місцевої економіки. Це коли те, що часто вважається відходами (і без належного поводження справді сильно шкодить довкіллю і людям), переробляється на цінний ресурс – органічне добриво, а це ще дозволяє заощадити на покупці синтетичних добрив.
- Створювати «підземні» теплиці – у такий спосіб можна подовжити період для вирощування культур, а також захисти їх від раптових перепадів температур.
- Застосовувати мульчування (вкривання поверхні ґрунту соломою чи іншими засобами для захисту від пересихання та перегрівання) у господарствах – це дозволяє зберігати таку необхідну вологу в ґрунті під час засух, а також захищає землю від вітрової ерозії.
- У регіонах, де трапляються повені, також варто слідкувати, щоб водотоки не захаращувалися і було менше бар’єрів на шляху “великої води”.
- Насаджувати лісосмуги. Наявність лісів і дерев на території громади підвищує її стійкість до зміни клімату. Наприклад, соснові ліси навколо Олешківських пісків зупиняють розширення пустелі.
Як громади вже починають адаптуватися?
На Херсонщині, наприклад, фермери активно застосовують такі ґрунтозберігаючі практики для землеробства, як no-till, чи low-till. Вони передбачають мінімальний обробіток землі та допомагають затримувати вологу в ґрунті, запобігають раптовому вимерзанню, дозволяють краще розрахувати стан посівів.
Є також приклади кліматично орієнтованого зрошування з ефективним використанням води. А деякі підприємства застосовують практики точкового землеробства, що дозволяє вносити менше добрив, а отже, спричиняє менше забруднення вод та водночас менше викидів парникових газів.
Крім практичних змін у житті громади, треба не забувати і про зміну філософії життя ОТГ. Варто підтримувати екологічні проекти, проводити просвітницьку роботу з екологічних питань серед мешканців, поширювати знання про зміну клімату, навчати принципам кругової економіки, впроваджувати екоосвіту в навчальних закладах.
****
Текст підготовлено за матеріалами веб-семінару “Як зміна клімату впливає на сільські громади та сільське господарство в Україні” Оксани Девіс, експертки з питань запобігання кліматичним змінам та адаптації до них, та Анжеліки Близнюк, експертки зі стратегічного розвитку громад.
Веб-семінар “Як зміна клімату впливає на сільські громади та сільське господарство в Україні” проведено в рамках проекту “Перспективи сталого розвитку для сільських територій”.
#CivilSocietyCooperation