Вже понад 20 днів, у Європі відбувається війна безпрецедентних масштабів. росія почала цю війну, розраховуючи швидко взяти під контроль ключові Українські міста і вже за кілька днів зломити спротив нашої країни. Сьогодні очевидно, що початковий план загарбника зазнав краху, і світ, очевидно, стає перед довгостроковим та масштабним цивілізаційним феноменом, спричиненим війною. Він включає карколомні зміни у сферах продовольчої безпеки і впливів людини на навколишнє середовище. Що є особливо важливим у глобальному масштабі враховуючи роль України у глобальному постачанні продовольства.
Розкриваючи можливий вплив війни в Україні на продовольчу безпеку і довкілля, партнер Екодії, громадська організація Українська природоохоронна група здійснила швидку оцінку агроугідь, які, ймовірно, не будуть засіяні через військові дії, або будуть тимчасово недоступні. Так, значна частина оброблюваних площ окуповані, деякі з них безпосередньо пошкоджені через військові дії і забруднені продуктами вибухів, що робить такі землі непридатними для вирощування продовольчих культур. Також УПГ стало відомо, що російські окупаційні війська цілеспрямовано знищують сільськогосподарське обладнання українців, спричиняючи очікувану продовольчу кризу. Як наголошують в УПГ, навіть після звільнення окупованих територій, посівна кампанія на деяких з них може бути неможливою до проведення розмінування.
За розрахунками Української природоохоронної групи, зона ризикового сільського господарства в Україні, в межах якої немає можливості провести посівну кампанію, або землі якої наразі недоступні, складає 202600 кв.км., що становить близько 34% усієї площі суходолу України. Ми визначили цю зону за комплексним картографічним зведенням військових операцій і розташування російських окупаційних військ, зібрані українськими користувачами, і враховуючи прифронтову буферну територію.
За даними Української природоохоронної групи, наразі 110053 кв.км. оброблюваних земель знаходиться у межах ризикової зони сільського господарства в Україні, що складає понад 30% усіх оброблюваних земель в Україні. Наведені дані щодо оброблюваних площ відрізняються від даних офіційної статистики, бо вони підраховані із розпізнаної карти класифікації землекористування, загальна площа aгроугідь згідно якої складає 365389 кв.км. по всій Україні. Для розрахунків УПГ використовували мапу землекористування Copernicus Global Land Service, що була отримана за сучасними алгоритмами обробки даних дистанційного зондування Землі.
Михайло Амосов, керівник відділу екологізації промисловості ГО “Екодія” наголошує: “Неможливість проведення посівної кампанії на третині сільськогосподарських земель через війну завдасть відчутного удару світовій продовольчій безпеці.
Уряд України вже заборонив експорт зернових, а морська блокада українських портів підсилює дефіцит зерна на світовому ринку.
Наприклад, 100-мільйонний Єгипет найбільше пшениці закуповує якраз у першому кварталі року, а відсоток українського експорту до цієї країни складає близько 10%. Якщо країна швидко не знайде альтернативного джерела зерна, це загрожує голодом серед бідного населення. Але якщо й знайде, то ціна буде значно вища.
Тож світова спільнота має докласти максимум зусиль, щоб зупинити російську агресію в Україні вже найближчими тижнями. Тоді ми все ще матимемо час уникнути жертв війни в Україні та жертв голоду по всьому світу”.
Додатково до наведених розрахунків, ми також маємо враховувати, що в Україні оголошено воєнний стан, що впливатиме на розподіл продукції місцевого виробництва на користь споживачів усередині країни. Тож ми припускаємо, що зменшення експорту сільськогосподарської продукції буде більш значним, ніж відсоток незасіяних, або недоступних для посадки земель.
Широкомасштабні військові дії, що відбуваються в Україні є прецедентом в сучасній історії цивілізації. Як у соціальному, культурному, економічному і освітньому вимірах, так і у в агро- природному балансі. Екодія разом зі своїми партнерами з Української природоохоронної групи буде продовжувати уважно вивчати аспекти агро-природних трансформацій, викликаних останніми подіями, і у міру виявлення тенденцій будемо здійснювати їх аналіз та моделювання.
Контакти для додаткової інформації:
am@ecoact.org.ua