29 із 42 перевірених криниць у чотирнадцяти громадах України мають брудну воду. Це прояв негативного впливу на довкілля та здоров’я людей.
Такими є результати громадського скринінгу вод у сільській місцевості, що був організований ГО Екодія та місцевими активістами. Ця пілотна ініціатива – під назвою “Експедиція “У пошуках чистої води” – мала на меті вивчити стан та якість підземних і поверхневих вод.
Участь в скринінгу взяли представники 14 ОТГ з 10 областей з північної, центральної та південної частини країни, та які розташовані у басейнах річок Південний Буг та Дніпро.
Ситуація з криницями
Результати аналізів показали, що 29 із 42 досліджених криниць не відповідають нормам чистої води. 15 – мають перевищення принаймні за одним із параметрів, а 14 – за двома і більше параметрами (pH, жорсткість, амоній NH4, нітрити NO2, нітрати NO3, фосфати PO4, залізо Fe, мідь Cu). Майже половина всіх випадків забруднення криниць стосуються саме забруднення нітратами.
Ситуація зі свердловинами
За даними експедиції, з 51 свердловини: 27 відповідають нормам, 12 мають перевищення за одним із параметрів, а інші 12 – за двома і більше речовинами.
Учасники експедиції часто фіксували високий вміст амонію (у північних громадах), нітратів (громади на півдні) та фосфатів (приблизно у половині випадків). Тут джерелом забруднення є господарська діяльність людини – масштабне використання добрив та інших агрохімікатів, поводження із с/г та побутовими відходами й стоками. Всі ці джерела забруднення поширені на більшості сільських територій.
Шкода для довкілля та здоров’я людей
Громадський скринінг вод у сільській місцевості виявив ознаки хронічного забруднення вод. Ситуація із частим забрудненням свердловин і криниць є свідченням постійного впливу на підземні води, які гідрологічно пов’язані з поверхневими.
Часті випадки забруднення нітратами, амонієм та фосфатами є причиною цвітіння та заростання водойм, порушенням балансу водних екосистем, які поступово втрачають здатність до самовідновлення внаслідок постійного забруднення.
Для здоров’я людей це має не менш тяжкі наслідки – адже ці речовини впливають на функціонування організму. Це може проявлятись у вигляді симптомів отруєнь, подразнень та алергічних реакцій, а також є фактором ризику для розвитку серйозних захворювань нирок, серцево судинної та ендокринної систем, м’язів, кісток. Постійне споживання забрудненої води пов’язують навіть із розвитком онкологічних захворювань.
Працюючи з сільськими громадами ми чули безліч нарікань на проблеми із водою у селах. За час експедиції частина з них підтвердилась, а деякі перевищення справді вразили – були зафіксовані перевищення нітратів у 2-4 рази в криницях якими щодня користуються люди.
Така картина є наслідком відсутності моніторингу та контролю за забруднювачами, які притаманні саме сільським територіям – масштабне використання агрохімікатів у агровиробництві, відсутність системи поводження із відходами і стоками виробництв та домогосподарств.
Наша пілотна ініціатива буде продовжуватись далі у громадах, які продовжуватимуть спостереження за станом вод. Та не менш важлив зараз, знаючи яке забруднення де трапляється, почати запроваджувати кращі екологічні практики у агросекторі – як в окремих громадах, так і на національному рівні”, – стверджує Анна Даниляк, експертка з екологізації тваринництва ГО Екодія.
