Попри збройний напад росії на Україну та звірства війни, що триває вже понад місяць, Угорщина продовжує підтримувати «дружні» економічні відносини з країною-агресором. Так, 2 квітня Угорщина отримала першу партію ядерного палива для АЕС «ПАКШ». Це стало можливо з двох причин.
По-перше, офіційний Будапешт не підтримує жодні санкції Європейського Союзу проти росії у сфері енергетики, а також виступає проти запровадження безпілотної зони та організації будь-яких миротворчих місій на території України. Відповідно до заяви міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, угорський уряд відкидає будь-які санкції щодо російської нафти і газу, а також не планує припиняти співробітництво з країною-агресором у атомній галузі, яка є ключовою для забезпечення електропостачання країни.
По-друге, запровадженні ЄС санкції все-таки не є тотальними та мають багато винятків, зокрема в енергетиці. Так, через неможливість доставки російського ядерного палива традиційним шляхом, а саме залізницею через Україну, Угорщина з легкістю налагодила альтернативний маршрут – через повітряний простір Білорусі, Польщі та Словаччини. Незважаючи на те, що повітряний простір ЄС офіційно закритий для російських авіаперевезень, доставка палива отримала схвалення усіх трьох країн, оскільки атомна енергетика не підпадає під санкції ЄС.
Слід зазначити, що теплі зв’язки уряду Угорщини з росією у атомній галузі мають тривалу історію. Як відомо, АЕС «ПАКШ» – це єдина діюча АЕС в Угорщині, яка забезпечує понад 40% потреб країни в електроенергії. Станція побудована за радянським проектом та має 4 реактори типу ВВЕР-440, які працюють з використанням виключно російського ядерного палива, що робить Угорщину надзвичайно залежною від росії. Окрім того, Угорщина має намір розширити АЕС «ПАКС» ще двома новими реакторами російського виробництва ВВЕР-1200, кожен з яких генеруватиме додатково по 1,2 ГВт електроенергії.
Ще у грудні 2014 року права на реалізацію будівництва п’ятого та шостого блоків АЕС – «ПАКШ 2» без проведення тендеру було надано російській держкорпорації «Росатом». Однак, оскільки «Росатом» не відповідав критеріям безпеки ЄС та Угорщини, реалізацію проекту було затримано на кілька років. Намагаючись послабити регуляторне поле, Угорщина подала на розгляд Європейської комісії законодавчий проєкт із внесення змін до регламентів ядерної безпеки країни, що дозволило нарешті розпочати будівництво.
Проте у 2018 році виникли нові перепони, оскільки уряд Австрії оприлюднив дослідження, яке свідчить, що майбутня станція розташована на активній лінії сейсмологічного розлому. Окрім того, у дослідженні зазначено, що звіт з аналізу безпеки майданчика, який було підготовлений угорською проектувальною компанією MVM Paks NPP Ltd., містить неповні, а подекуди і не коректні сейсмічні дані, щоб применшити ризики пов’язанні з безпекою розташування енергоблоків.
Зважаючи на це, уряд Австрії подав позов в Суд ЄС проти рішення Європейської комісії щодо затвердження будівництва нових енергоблоків на угорській АЕС “Пакш”. Однак попри всі перестороги та складнощі Угорщина не відмовилася від свого дорого вартісного будівництва та продовжує співпрацювати з росією, оскільки остання фінансує проект пільговим кредитом у розмірі 12.5 млрд. євро, що складає 80% вартості спорудження енергоблоків 5 та 6.
На жаль, приклад Угорщини – не одиничний випадок. Ядерна промисловість по всьому світу глибоко залежна від імпорту російського урану, палива для реакторів типу ВВЕР, обслуговування та підтримки наявних ядерних потужностей та планів будівництва нових. Російський атомний гігант «Росатом» задіяний у ядерних проєктах в Угорщині, Фінляндії, Єгипті, Індії, Ірані, Китаї, Туреччині та інших країнах, а російська компанія «TVEL» постачає паливо для більшості європейських реакторів типу ВВЕР.
Попри світове занепокоєння та щирі кроки окремих держав у напрямку відмови від російських вуглеводнів, атомна енергетика залишилася поза увагою. Залежність галузі від російського «Росатому» або ж інших компаній російського походження доволі висока, однак затверджені ЄС пакети санкцій не торкаються атомної енергетики. У березні Коаліція “Енергетичний перехід”, до складу якої входить і Екодія, зверталася до урядів країн-членів ЄС, США та інших країн, що взаємодіють з росією в у сфері атомної енергетики, із закликом припинити будь-яке співробітництво з «Росатомом» і дочірніми компаніями та впровадити санкції проти холдингу, його керівництва, а також заборонити імпорт російського ядерного палива і урану.