11 березня з нагоди десятих роковин аварії на японській атомній станції Фукусіма активісти та активістки ГО «Екодія» провели відкритий вуличний урок для української влади. Недосконале проєктування станції погіршило наслідки стихії, що порушила роботу Фукусімської АЕС – і ця історія може багато чому нас навчити. Але в Україні зараз знов активно заговорили про добудову двох блоків на Хмельницькій АЕС. Попри те, що вже наявні конструкції були спроєктовані та частково зведені майже чотири десятиліття тому, коли стандарти безпеки були значно нижчими. І зараз їх безпечність та надійність так і не доведена.
На заході активісти провели відкритий вуличний урок, розповіли про причини та наслідки аварії, а також про ризики та недоліки проєкту Хмельницької АЕС, реалізація якого може призвести до чергової катастрофи. Вони також “перевірили домашнє завдання і виправили помилки” Президента. Володимир Зеленський офіційно підтримує розвиток атомної енергетики, зокрема і добудову двох блоків на Хмельницькій АЕС. Запрошені політики на урок не з’явилися, однак активісти планують і надалі працювати із владою та доносити інформацію про потенційні ризики атомної енергетики.
Що сталося на Фукусімі?
11 березня 2011 року внаслідок землетрусу та спричиненого ним цунамі біля східного узбережжя Японії вийшли з ладу резервні дизельгенератори, необхідні для охолодження реакторів. В результаті протягом наступних днів сталося кілька вибухів, відбулося розплавлення реакторів, а в навколишнє середовище вилилися неймовірні кількості радіоактивних речовин. Згодом із прилеглих територій переселили 160 тисяч людей, а проблему із радіоактивним забрудненням води та ґрунтів вирішують досі.
Одна з причин такої події – недосконала конструкція атомної станції. Адже резервні генератори, які мали би підтримувати систему охолодження у випадку нестандартної ситуації, були розташовані занадто низько, тож під час цунамі їх просто затопило.
Що відбувається в Україні?
Зараз українська влада на чолі з Президентом планує добудувати два енергоблоки на Хмельницькій атомній станції. Їх будівництво розпочалося ще у 1980-х рр, старий радянський проєкт не враховує сучасних норм безпеки, надійність та безпечність конструкцій, що простояли незаконсервованими майже 40 років офіційно не підтверджена. Ні влада, ні атомна галузь не мають підтверджень, що добудовувати цей проєкт безпечно для українців та українок.
«Ми переконані, що історія показала нам достатньо прикладів того, що навіть найтехнологічніші країни можуть постраждати від помилок атомної енергетики. Ми і самі відчули їх 35 років тому після Чорнобильської трагедії. Проєкт добудови ХАЕС загрожує нам повторенням катастроф, адже він не просто несе потенційні ризики, а вже зараз має реальні проблеми зі станом конструкцій, відповідністю сучасним нормам безпеки, забезпеченістю водою для охолодження тощо. Наполягати на його відновленні, та ще й квапити цей процес, розуміючи ці ризики – безвідповідально з боку нашої влади. Тим паче, вже зараз ми можемо інвестувати ті колосальні кошти, які доведеться витратити на добудову нових потужностей, у дешевші, чистіші та безпечніші технології – відновлювану енергетику та енергоефективність», – коментує Олександра Заїка, фахівчиня з енергетичної політики ГО «Екодія».
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, комунікаційниця ГО Екодія
068 119 31 03, okh@ecoact.org.ua