Інтернет-карту розроблено в рамках проекту “Вода близько. Підвищення рівня моря в Україні внаслідок зміни клімату”, що реалізований Центром екологічних ініціатив Екодія разом із залученими експертами. Ознайомитись зі звітом >>

Мета проекту – продемонструвати можливі наслідки для України від підняття рівня моря через зміни клімату, актуалізувати питання необхідності подальшого вивчення процесів, що відбуваються, та стимулювати уряд і міста протидіяти зміні клімату та водночас адаптуватися до нових реалій сьогодення.

Рік для моделювання зони затоплення – 2100 рік .  Моделювання здійснене на основі максимальних науково обґрунтованих прогнозних показників підняття рівня моря, із врахуванням вертикальних рухів земної кори та згінно-нагінних явищ.  Згідно проведених розрахунків може бути затоплено близько 650 тис. га суходолу, а враховуючи нагони – до 1 млн. га.

Моделювання зон затоплення та аналіз наслідків:

Олександр Голубцов, к.г.н., с.н.с. Інституту географії НАНУ, golubtsovoleksandr@gmail.com

Антон Біатов, аналітик, Society for Conservation GIS, anton.biatov@scgis.org.ua

Олег Селіверстов, аналітик, Society for Conservation GIS, oleg.seliverstov@scgis.org.ua

Розробка інтернет-карти:

Олександр Клешнін, інженер-програміст

Координація проекту:

Соф’я Садогурська, координаторка кампанії з питань зміни клімату, Центр екологічних ініціатив “Екодія”, sofia@ecoact.org.ua

 

Висловлюємо подяку за волонтерську допомогу в обробці геоданих: Віталію Гапонцеву, Олександру Лейберюку, Дар’ї Лазарєвій, Олександру Баришнікову, Олександру Зайзбургу, Анні Кушнір, Дмитру Проданюку, Юлії Філіповій, Андрію Тупікову, Дмитру Дядіну, Антону Біатову, Андрію Головіну, Олександру Клешніну, а також іншим учасникам спільноти OpenStreetMap Ukraine, які створюють і підтримують відкриті просторові дані.

 

Проект реалізований за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Шведське товариство охорони природи (SSNC). Погляди, наведені у даному пректі, не обов’язково мають трактуватись як офіційна думка SSNC або його донорів

This project has been implemented with the financial contribution by the Swedish International Development Co-operation Agency (SIDA) through the Swedish Society for Nature Conservation, (SSNC). The views herein shall not necessarily be taken to reflect the official opinion of SSNC or its donors

Із повною версією публікації, де детально викладені передумови проведення дослідження, методологія моделювання, наслідки підняття рівня моря для узбережжя України та наші рекомендації, можна ознайомитися за посиланням:  https://ecoaction.org.ua/voda-blyzko-report.html

 

 

 

ВИХІДНІ ДАНІ  ТА МЕТОДОЛОГІЯ МОДЕЛЮВАННЯ ЗОН ЗАТОПЛЕННЯ

Моделювання зон затоплення здійснене на основі показників, визначених та обґрунтованих у попередніх наукових дослідженнях, як на глобальному, так і на регіональному рівнях – для Чорного і Азовського морів. Рік для моделювання зони затоплення – 2100 рік.

Основні принципи розрахунку зон затоплення:

  • застосування максимальних науково обґрунтованих прогнозних показників підняття рівня моря, які базуються на врахуванні різних факторів впливу;
  • врахування комплексу чинників, які можуть додатково впливати на формування зони затоплення: вертикальні рухи земної кори; прогноз діяльності циклонів і наслідків їхнього впливу (згінно-нагінні явища).

Моделювання зон затоплення здійснене на основі аналізу відкритої цифрової моделі рельєфу (ЦМР) Shuttle Radar Topography Mission Digital Elevation Model (SRTM). Для рівнинної території України точність даних SRTM знаходиться у межах 10 метрів, що близько до точності вимірювань за топографічними картами масштабу 1:50 000, які традиційно рекомендуються до використання для попередніх розрахунків на стадії планування проектів регіонального рівня та для планування пов’язаних досліджень. Для моделювання зон затоплень ми використовували дані SRTM Version 3.0 Global 2014 від United States Geological Survey, що має максимальну точність[1] за рахунок корекцій із використанням таких джерел, як ASTER, GMTED 2010, GDEM2[2].

 

За результатами моделювання сформовано дві зони затоплення:

  • зона І – носить постійний характер із умовно незмінним рівнем води. Зона змодельована на основі максимального обґрунтованого показника глобального підняття рівня моря +82 см на 2100 рік згідно сценарію максимальних прогнозних викидів парникових газів. Цей показник скориговано з урахуванням сучасними рухів земної кори.
  • зона ІІ – носить сезонний характер, утворюється під час короткострокового коливання рівня моря через вплив вітрів. Показники нагонів води досить відрізняються у різних пунктах спостереження на Чорному й Азовському морях. Для розрахунку зони використовуються максимальні розрахункові показники нагону води: на узбережжі Чорного моря +91 см, Азовського моря +79 см.

Отже, за виправданості прогнозів зростання рівня Світового Океану до 2100 року, сумарне короткострокове підвищення  рівня води на окремих ділянках узбережжя Чорного моря може на 223  см перевищувати сучасний рівень.

Полігони зон затоплення були узагальнені та спрощенні так, аби виключити дрібні незатоплені фрагменти та згладити контури після обробки растрових даних ЦМР. Під час генералізації полігонів затоплення, зокрема, усунення «незатоплених» ділянок ми виходили з того, що такі ділянки так чи інакше стають ізольованими від суші, і навіть непошкоджені об’єкти господарства чи інфраструктури будуть втрачені.

Основний методичний підхід, який був застосований для аналізу та визначення ризиків і можливих втрат від затоплення території, – накладання змодельованої зони затоплення на тематичні набори геоданих, що характеризують окремі сфери діяльності людини.  Для визначення можливих наслідків підтоплень були використані відкриті дані OpenStreetMap (OSM) у поєднанні з іншими відкритими джерелами. Загальна якість даних OSM для урбанізованих територій із активною спільнотою волонтерів у більшості випадків близька до якості даних інших глобальних картографічних провайдерів[3], [4]. Дані OpenStreetMap доступні під відкритою ліцензією (ODbL) version 1.0.

Для аналізу наслідків затоплення населених пунктів і населення використані відкриті дані, опубліковані на сайті The Humanitarian Data Exchange[5]. Це – два набори даних, які характеризують адміністративний устрій України, разом із населенням. Також – прогнозні показники щільності населення України. 1) Набір геопросторових даних Ukraine administrative level 0, 1, 2, 3 and 4 boundaries[6] («Адміністративний устрій і населені пункти України»), ліцензія – Humanitarian use only[7]. 2) Набір геопросторових даних «WorldPop Ukraine» – розрахунок щільності населення в Україні, ліцензія –  Creative Commons Attribution 4.0 International License.

 

Для аналізу ризиків для цінних ландшафтів і природоохоронного фонду використані результати науково-дослідної роботи «Розробка наукових принципів та ландшафтно-біотичних критеріїв організації перспективної сітки заповідних територій різного рангу» (2017), що виконувалася в Інституті географії НАН України.

Для аналізу ризиків для територій, які цінні для збереження ландшафтного та біорізноманіття використані дані, представлені на інтерактивній веб-карті «Emerald Network – General Viewer»[8].

 

Посилання:

[1] Farr, T. G., P. A. Rosen, et al. (2007). “The Shuttle Radar Topography Mission.” Rev. Geophys. 45 (RG2004).

Rodriguez, E., C. S. Morris, et al. (2005). “An assessment of the SRTM topographic products.” JPL Pub. D31639: 143.

[2]  U.S. Releases Enhanced Shuttle Land Elevation Data [Електронний ресурс] // NASA Jet Propulsion Laboratory (JPL) – https://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2014-321

 

[3] Ciepłuch, Błażej and Jacob, Ricky and Mooney, Peter and Winstanley, Adam C. Comparison of the Accuracy of OpenStreetMap for Ireland with Google Maps and Bing Maps // Spatial Accuracy Research Association (ISARA) : сайт – https://www.spatial-accuracy.org/CipeluchAccuracy2010

[4] Positional Accuracy Assessment of the Openstreetmap Buildings Layer Through Automatic Homologous Pairs Detection: the Method and a Case Study. ISPRS – International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, Volume XLI-B2, 2016, pp.615-620

[5] The Humanitarian Data Exchange – https://data.humdata.org/.

[6] Ukraine administrative level 0, 1, 2, 3 and 4 boundaries – https://data.humdata.org/dataset/ukraine-administrative-boundaries-as-of-q2-2017

[7] Humanitarian Data Exchange Licenses – https://data.humdata.org/about/license

[8] The Emerald Network Viewer – http://emerald.eea.europa.eu/