Я бачу знищення зелених насаджень. Що робити?

Якщо ви стали свідком вирубки дерев у межах населеного пункту, неконтрольованого косіння або інших дій, що можуть нашкодити зеленим зонам, дійте за наступним алгоритмом.

Звертаємо увагу, що у наданій інструкції вказані контакти для Києва, однак логіка дій буде актуальною для будь-якого населеного пункту. Вашим завданням буде з’ясувати, які саме органи місцевої влади відповідальні за утримання зелених насаджень у вашому місті або селищі.

Фіксація порушення на місці

1. Зробіть фото та відео процесу:

• Сфотографуйте робітників, техніку, наявні документи;
• Зафіксуйте словами на відео дату, час і точне місце;
• Переконайтеся, що ваші фото будуть мати геомітку. Для цього у налаштуваннях застосунку камери увімкніть опцію «геотеги», «фото з геолокацією» або схожу. У вас також має бути увімкнена геолокація на телефоні та наданий доступ застосунку з камерою до місцеперебування.

2. Дізнайтеся назву організації або замовника. Ними можуть бути керуюча компанія з обслуговування житлового фонду, ОСББ, комунальне підприємство з утримання зелених насаджень (КП УЗН), забудовник тощо.
3. З’ясуйте:

• Чи є дозвіл на проведення робіт?
• Хто замовник робіт?
• Яка підстава?

Якщо вам не показують документи — викликайте поліцію за номером 102.

Підстави для видалення (обрізки) дерев та відповідне законодавство

Видалення або обрізка дерев регламентується Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045.

Видалення (обрізка) зелених насаджень здійснюється у разі:

• Виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах відповідно до статей 35–37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
• Знесення аварійних, сухостійних і фаутних (пошкоджених) дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів.
• Ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту.
• Відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами.
• Проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
• Досягнення деревом вікової межі.
• Провадження господарської діяльності на території розсадників із вирощування декоративних дерев та кущів.
• Ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Відповідальність за порушення встановленого порядку передбачена ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Які документи мають бути при вирубці дерев у населених пунктах?  

Будь-які маніпуляції із зеленими насадженнями у населених пунктах без відповідних документів — незаконні.

Обов’язкові документи:

1. Акт обстеження зелених насаджень.

В акті зазначаються: вид, вік (кількість років), діаметр стовбура на висоті 1,3 м від землі (см), кількість (шт.), стан зелених насаджень.

Обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, здійснюється постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва на підставі звернення, що подається заявником до КО «Київзеленбуд». Склад комісії затверджує Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

2. Ордер на видалення зелених насаджень.

Має містити адресу, кількість дерев, причину видалення та зобов’язання щодо компенсаційної висадки.

Відповідно до законодавства видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.
Якщо цих документів немає або їх не показують — роботи можна вважати незаконними. Вимагайте їхнього припинення та викликайте поліцію.

Що робити, якщо ви проти вирубки?

Якщо вирубка здається необґрунтованою, ви можете домагатися її скасування або перегляду рішення за допомогою таких дій:

1.Надішліть звернення до Державної екологічної інспекції вашого округу або через систему Екозагроза з вимогою перевірити законність рішень.

2. Запишіться на прийом до керівника Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА та керівника КО «Київзеленбуд». Висловіть вашу незгоду та запропонуйте альтернативні рішення.

У боротьбі зі знищенням зелених насаджень також допоможе створення суспільного резонансу. Ви можете обрати дії, які будуть доречними у вашій ситуації:

1. Опублікуйте інформацію у групах міста/селища/району чи місцевої спільноти з описом ситуації та переліком вжитих дій.
2. Напишіть коментарі на сторінках департаментів (захисту довкілля та адаптації до зміни клімату — для Києва, природних ресурсів та екології — для інших областей), комунальних підприємств з утримання зелених насаджень, депутата вашого округу та інших організацій, якщо вони можуть бути дотичні до вашого питання.
3. Організуйте та проведіть громадські слухання.

Громадські слухання як інструмент захисту зелених зон

Громадські слухання — це офіційний механізм, який дозволяє мешканцям висловлювати свою позицію щодо важливих питань громади, зокрема щодо вирубки дерев або інших дій із зеленою зоною. Їхні результати можуть стати підставою для перегляду рішень або зміни міської політики.

Що дають слухання:

• Привертають увагу місцевої влади: чиновники зобов’язані реагувати на проведення слухань.
• Дають можливість юридично зафіксувати позицію громади. Протокол слухань може бути використаний у подальших зверненнях.
• Допомагають об’єднати мешканців: спільний протест має більше шансів на успіх.
• Можуть затримати або зупинити знищення насаджень на час, доки триває розгляд питання.

Як ініціювати слухання:

1. Зберіть ініціативну групу, щонайменше 10 осіб.
2. Подайте заяву на проведення:

• Для районних слухань — у РДА.
• Для загальноміських — у Київраду.

У заяві вкажіть тему слухань, проблему, можливі наслідки та пропозиції громади.

3. Підготуйте інформаційну кампанію. Напишіть оголошення про проведення слухань та поширте його серед місцевих мешканців із закликом долучитися. Це можна зробити через соцмережі, або ж поширити листівки особисто, розмістити інформацію на дошках оголошень. За можливості запросіть на слухання журналістів, представників громадських організацій, екологів, місцевих депутатів.
4. Проведіть слухання: презентуйте ваші аргументи, запропонуйте альтернативні рішення, проголосуйте за рішення (резолюцію) та обов’язково оформте протокол.
5. Надішліть протокол у відповідні органи місцевої влади та вимагайте письмової відповіді у встановлений законом період. Розгляд рішення у місті Києві має відбутися протягом 14 календарних днів. Якщо реакції немає, використайте документи зі слухань для подальших звернень і громадського тиску.

Докладно про порядок проведення громадських слухань у Києві можна прочитати тут.

Куди звертатися у разі незаконних дій?

Подати скаргу можна одразу в кілька інстанцій:

• Контактний центр Києва 15-51;
• Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА;
• Комунальне підприємство з утримання зелених насаджень (КП УЗН) вашого району;
• Поліція (102) – у разі підозри на незаконні дії;
• Державна екологічна інспекція вашого округу;
• Через систему Екозагроза.

У громадах департаменти захисту довкілля та адаптації до зміни клімату можуть мати різні назви, тому варто перевірити у положеннях департаментів чи входять питання управління зеленими зонами до їхніх повноважень. Наприклад, це може бути управління природних ресурсів та екології, департамент житлово-комунального господарства тощо. Якщо складно зрозуміти до кого саме звертатися, ви можете надіслати звернення на міську, селищну, сільську раду, де ваше звернення перенаправлять до відповідального органу.

Дякуємо Світлані Ісаєвій за підготовку матеріалу!