У перші дні 2022 року відразу дві країни — Чехія та Словенія — офіційно зобов’язалися відмовитися від використання вугілля. На початку січня новий уряд Чеської Республіки оприлюднив наміри припинити генерацію електроенергії з вугілля не пізніше, ніж у 2033-му. А вже за тиждень уряд Словенії затвердив Національну стратегію, за якою країна має поступово відмовитися від вугілля в електроенергетиці до 2033-го та реструктурувати вугільні регіони.
Програма діяльності уряду Чехії, оприлюднена 6 січня 2022 року, передбачає створення сприятливих умов для енергетичного переходу в країні та поступового припинення генерації електроенергії з вугілля до 2033 року. Зараз це джерело майже половини виробленої електроенергії в країні. На підтримку оголошеного урядового курсу центральноєвропейська енергетична група Energetický a průmyslový holding (EPH) планує повністю відмовитися від використання вугілля вже у серпні 2030 року, а конгломерат Ceske Energeticke Zavody (CEZ), який виробляє майже три чверті електроенергії в країні, скоротить частку вугільної генерації до 12.5% до 2030 року.
Словенія, у свою чергу, стала 23 європейською країною, що оголосила офіційну дату відмови від вугілля. Ухвалена урядом стратегія в першу чергу зосереджена на справедливій трансформації двох основних вугільних регіонів країни та визначає ключові аспекти закриття останньої вугільної шахти. На даний момент уряд проводить консультації з ключовими стейкхолдерами та громадськістю щодо технічних можливостей використання шахти після закриття, а також проєктів рекультивації та переробки накопичених у процесі гірничодобувної діяльності відходів.
Слід також зазначити, що у Словенії останній вугільний енергоблок №6 ТЕС Шоштань було підключено до енергомережі у 2015 році — саме у рік підписання Паризької угоди. За оцінками міжнародних експертів, проєкт був збитковим від початку, а фінальна вартість його спорудження значно перевищила первинні розрахунки. Подальші прогнози для електростанції також не оптимістичні, оскільки до 2030 року у зв’язку із очікуваним зростанням цін на викиди вуглецю у Європі, розмір чистих збитків для ТЕС складе майже 870 млн. євро.
Дата, заявлена обома державами, є менш амбітною у порівнянні з іншими країнами Європи, однак така чітка позиція урядів все-таки є сигналом для національної енергетичної промисловості щодо подальших пріоритетів розвитку.
«Уряд України поки не оголосив офіційної дати відмови від вугілля. Наразі триває розробка проєкту Енергетичної Стратегії України до 2050 року, яка, можливо, нарешті зафіксує довгострокові наміри нашої країни. Проте в Україні вугільна промисловість є глибоко дотаційною, а викиди вугільних ТЕС становлять ризики не лише в контексті кліматичних змін, але і здоров’я населення. Досвід Словенії показує, що інвестування у нові вугільні потужності вже фінансово не вигідне. Водночас, за оцінками експертів, в Україні відмова від вугілля в електроенергетиці є технічно можливою вже до 2030 року та навіть може принести соціально-економічні переваги», – коментує Оксана Ананьєва, фахівчиня з енергетичної політики ГО «Екодія».
Про шлях Чехії до цього рішення та досвід закриття вугільних шахт інших країн можна дізнатися з нашого дослідження «Досвід трансформації шахтарських регіонів: Рекомендації для України».
Контакти для додаткової інформації:
Олександра Хмарна, okh@ecoact.org.ua